120-тисячні мітинги в центрі Праги – масштабні антиурядові протести в Чехії вийшли на новий рівень.

Варто відзначити, що масштабні протести супроводжують роботу нинішнього прем'єра Андрея Бабіша вже кілька років – ще з часів його роботи міністром фінансів у минулому уряді.

Ситуація, коли чинний прем'єр проходить підозрюваним у справі про зловживання фінансовою допомогою ЄС на користь власного бізнесу (і як глава уряду – має можливості впливати на слідство), для багатьох чехів є абсолютно неприйнятною.

Однак ні протести 2017 року, ні торішні не дали результатів – маючи найбільшу фракцію в парламенті, партія прем'єра ANO зуміла створити коаліцію з соціал-демократами, негласно отримує допомогу від комуністів, а в окремих випадках – і від ультраправих, тим самим захистивши уряд від вотуму недовіри.

Здавалося б, неможливість "скинути" Андрея Бабіша мала б знизити протестну активність у Чехії. Однак замість цього протести вийшли на новий рівень, поступаючись за масовістю лише "оксамитовій революції" 30-річної давнини.

Новий старт протестам дали дві події.

Спочатку у квітні на тлі звинувачень на адресу Бабіша подав у відставку міністр юстиції. А новий міністр Марія Бенешова фактично одразу ініціювала реформу, результатом якої стало обмеження терміну повноважень керівництва прокуратури – реформа, яку давно обговорюють у Чехії, але в нинішніх умовах вона може заблокувати розслідування проти прем'єр-міністра.

Саме тому такі ініціативи багато чехів вважали спробою розвалити кримінальну справу проти прем'єра – і вийшли на протести.

А на початку червня у пресу потрапив чорновий варіант доповіді Єврокомісії, де визнається незаконне отримання компанією Agrofert багатомільйонних субсидій ЄС. Зокрема, в доповіді йдеться про те, що Єврокомісія має стягнути з компанії прем'єра 17,5 млн євро.

Ці дві події й забезпечили різке загострення протестів. Однак відкритим залишається питання: чи призведуть мітинги до змін всередині країни? Останнє стало особливо актуальним на тлі сусідньої Словаччини, де багатотисячні протести з вимогою знайти вбивць журналіста Яна Куцяк врешті-решт привели до поразки кандидата від партії влади на пост президента – і загрожують повністю змінити політичний ландшафт країни.

Втім, щодо Чехії повторення такого сценарію виглядає поки що справою не найближчого року.

Насамперед тому, що найближчі парламентські вибори відбудуться лише 2021 року. А стійкий союз партії ANO з соціал-демократами поки не дає підстав розраховувати на позачергові вибори.

Крім того, літо – традиційно не найкращий час для масових протестів. Не випадково організатори анонсували наступний мітинг на 23 червня (на ньому планують зібрати до 250 тисяч протестувальників), після чого протести, швидше за все, візьмуть паузу до осені.

Втім, існує фактор, який може зруйнувати такий сценарій. Чернетка доповіді Єврокомісії показує: в ЄС не мають наміру пускати розслідування справи Agrofert на самоплив. Оприлюднений проєкт їхньої доповіді показує: вперше ЄС має намір активно втручатися в хід розслідування, що проводиться в одній з країн-членів.

Останнє може стати вагомим фактором, здатним істотно вплинути і на зовнішній курс Чехії.

Реакція Бабіша на розслідування ЄС була передбачувано негативною. Звинувачення на свою адресу він назвав "брудною брехнею", заявивши, що це стало відповіддю Євросоюзу на його жорстку антиміграційну політику.

Втім, якщо досі Бабіш старанно уникав антиєвропейських висловлювань (на відміну, наприклад, від угорського прем'єра Віктора Орбана), то після публікації офіційної доповіді ЄС щодо його зловживань риторика прем'єра Чехії може різко посилитися. У тому числі – і до рівня звинувачень, які регулярно висловлює Віктор Орбан. З усіма наслідками, що випливають для Чехії.

Попри звинувачення і протести, рейтинг партії влади ANO залишається стабільним – близько 30%. Втім, тривалий конфлікт з ЄС ускладнює відносини ANO з союзниками.

І хоча вихід соціал-демократів з коаліції видається малоймовірним (цей крок істотно знизить їхні шанси на збереження парламентської прописки), заради збереження лояльності союзників Бабішу доведеться піти на нові поступки, цілком можливо – що і кадрові.

Додатково ускладнити ситуацію для прем'єра може створення нових опозиційних сил.

Традиційні праві і правоцентристські партії Чехії в своїй більшості перестали бути небезпечними для ANO. Не випадково, згідно з останніми рейтингами, друге місце зараз займають "Пірати" – партія, яка вперше пройшла в парламент за підсумками виборів 2017 року.

Результати травневого опитування електоральних симпатій чехів від Trendy Česka и Kantar SZ 

Водночас варто очікувати появи нових політиків – вихідців з протестного руху "Мільйон миттєвостей для демократії". Як показали події в сусідній Словаччині, нові опозиціонери можуть виявитися для влади набагато небезпечнішими за традиційні партії.

А отже, осінь у Чехії обіцяє бути дуже гарячою.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора