У найближчі роки Україна як асоційований партнер ЄС через Енергетичне співтовариство буде зобов’язана імплементувати основні норми Четвертого енергетичного пакету.

Це означає, що ми вже повинні готуватись до нової хвилі реформування енергетичного сектора, ставлячи у фокус уваги саме споживача.

Тож спробуємо розібратися, які нові можливості для українських споживачів відкриваються із впровадженням нової моделі ринку електроенергії.

"Спіраль смерті" для традиційного енергобізнесу

На європейському ринку електроенергії вже давно з’явилась нова група гравців, названих проз’юмерами.

Вони не лише споживають, але й продають надлишки виробленої ними електроенергії та можуть надавати додаткові "гнучкі" послуги.

Традиційно до проз’юмерів відносять власників домашніх сонячних та вітрових електростанцій, електромобілів, акумуляторних батарей, енергетичні кооперативи або житлові асоціації (аналог українських ОСББ), державні установи, такі як школи або лікарні та ін. Широкомасштабне залучення проз’юмерів на енергетичний ринок стало можливим завдяки різкому падінню вартості технологій відновлюваної енергетики. Так, з 2010 року вартість сонячних панелей впала на 70%.

Очікується, що до 2030 року кількість проз’юмерів у Німеччині становитиме чверть від усіх домогосподарств.

А завдяки технологіям розподіленого виробництва електроенергії та додатковому обладнанню (батареї, розумні лічильники) ці домогосподарства зможуть змінювати свої добові профілі споживання та скорочувати піковий попит на електроенергію.

Нещодавно рамки діяльності проз’юмерів були визначені у Четвертому енергопакеті ЄС, а саме, ст.15 Директиви про загальні правила на внутрішньому ринку електроенергії 2019/944/ЄС та ст. 21 Директиви про відновлювальні джерела енергії 2018/2001/ЄС.

Відповідно до законодавства ЄС, проз’юмери провадять некомерційну та неліцензовану діяльність і можуть продавати надлишки електроенергії прямо іншому споживачу, постачальнику або віддавати у мережу.

Прозʼюмери сьогодні впливають на архітектуру світового ринку електроенергії та є активними гравцями в США та ЄС. Великі енергетичні компанії з класичним підходом до підвищення рентабельності за рахунок збільшення обсягів генерації та продажу електроенергії стають неконкурентними.

Деякі енергетичні компанії в США і Австралії, очікуючи на зростання споживання електроенергії, вже зазнали фінансових збитків, інвестувавши чималі кошти у розширення високовольтних ліній електропередачі.

Натомість споживачі обрали розподілену генерацію.

У відповідь, намагаючись компенсувати витрати, компанії підняли ціни на електроенергію. Останнє викликало ще більший відтік клієнтів та поставило ці енергетичні компанії перед загрозою так званої "спіралі смерті" - ситуації, коли втрата частини змушує підвищувати ціни для решти споживачів, що сприяє ще більшому відтоку.

Аналогічні процеси вже відбуваються в Німеччині та Данії, де енергокооперативи і асоціації власників приватних генераційних установок перемагають енергетичних гігантів.

Споживач передусім

Новий пакет європейського законодавства "Чиста енергія для всіх європейців" (Четвертий енергопакет) визначає споживача як головного гравця в процесі енергетичної трансформації і наголошує, що саме споживач отримає найбільші вигоди від децентралізації, діджиталізації та збільшення частки відновлювальної енергії.

Зокрема, Четвертий енергопакет деталізує правила захисту споживачів, визначає порядок забезпечення розумними лічильниками, пристроями та програмами для порівняння цін різних постачальників, гнучкості контрактів в питаннях зміни постачальника та ціни, створення та функціонування так званих енергетичних спільнот (енергетичних кооперативів).

Регламент про ринок електричної енергії 2019/943/ЄС визначає умови доступу до ринку для ВДЕ, їх взаємодію з системами накопичення і зберігання електроенергії, а також деталізує механізм управління попитом для потреб балансування.

Великі європейські енергокомпанії вже прийняли цю "філософію" та зацікавлені активно залучати споживачів для роботи на ринку. Вони отримують вигоду від клієнтоорінтованості власних процесів та демократизації енергоринку.

Таким прикладом є проєкт IO.Energy ("Інтернет Енергії"). Він стартував у лютому 2019 року за спільною ініціативою 5 бельгійських операторів і 60 компаній, державних установ та університетів.

Основна мета ініціативи полягає у створенні стартапів, націлених на кінцевих споживачів, з метою допомогти останнім адаптувати своє виробництво та споживання, використовуючи спільну цифрову комунікаційну платформу. Проєкти стосуються управління попитом і пропозицією, послугами гнучкості та елементами розумного будинку.

Це перша і поки що єдина ініціатива такого роду в Європі, яка показує, наскільки активними можуть бути споживачі на локальному енергоринку, і як від цього можуть виграти компанії.

Усе це вже незабаром має стати актуальним і для України – через імплементацію основних норм Четвертого енергетичного пакету.

А це означає, що ми вже повинні готуватись до нової хвилі реформування енергетичного сектора, ставлячи у фокус саме споживача.

Більше того, впровадження європейської моделі ринку електроенергії наближає нас до ЄС не лише в технічному та економічному плані, а й через впровадження європейських цінностей у бізнес-відносинах.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора