Нещодавні президентські та парламентські вибори продемонстрували яскраве бажання українців змінити підходи до управління державою.

До цього призвели різні причини. Серед них – недостатня глибина та темпи реформ, спричинені низькою спроможністю "державної машини" планувати, проєктувати й впроваджувати зміни загалом.

Це розуміють і в ЄС. На початку липня у Торонто відбулася велика міжнародна конференція щодо українських реформ – Ukraine Reform Conference. Великий блок дискусій був пов'язаний з економічними питаннями, в рамках якого окреслили порядок денний для України – розробити таку модель розвитку, що гарантує економічне зростання щонайменше вдвічі більше за нинішні показники. А також впроваджувати політику, спрямовану на забезпечення рівномірного розподілу результатів зростання в суспільстві.

І ця місія неможлива без комплексної реформи державного управління (РДУ). Саме ця реформа має стати "ключем" до успіху всіх інших реформ.

Раціональний уряд

Європейські принципи державного управління – це надійність та передбачуваність (правова визначеність), відкритість та прозорість, підзвітність та ефективність.

Вони є базою продуктивної урядової системи прийняття рішень, котра сприяє високій якості законодавчої бази й забезпеченню фінансування для впровадження пріоритетних реформ.

Європейські принципи держуправління – це і про раціональну та ефективну урядову організацію, підзвітність інституцій та їх керівників щодо результатів діяльності; про чіткі адміністративні процедури, які ефективно збалансовують інтереси держави та громадян чи бізнесу.

І останнє, але не менш важливе – адміністративні послуги для громадян та бізнесу повинні бути максимально дружніми та зручними для користувачів. Оголошена новим президентом ініціатива "Держава у смартфоні" є кроком назустріч цій останній меті.

Як зробити цю реформу вдалою?

Досвід європейських країн та країн-кандидатів на членство в ЄС свідчить, що РДУ може ефективно впроваджуватися, лише якщо за це відповідає конкретний міністр. Успішні практики також демонструють, що реформа держуправління та електронне урядування – це дві сторони однієї медалі та є більш ефективними, якщо тісно скоординовані між собою.

В Україні успіх реформи держуправління неминуче пов'язаний із прогресом в інших горизонтальних реформах, з якими необхідна тісна координація.

Окрім трансформацій, пов’язаних з електронним урядуванням або "державою у смартфоні", ефективність державного механізму також залежить від прогресу реформи управління державними підприємствами. Адже вона дасть можливість звільнити міністерства та інші держоргани від виконання невластивих сучасній системі держуправління та ринкової економіки функцій.

Успіх РДУ залежить і від темпів децентралізації, що передбачає делегування багатьох завдань, що виконуються централізовано, та надання послуг на місцевий рівень. І від реформи управління державними фінансами, котра має на меті забезпечення ефективного використання державних ресурсів.

Уряд як лідер змін

Новий президент і парламент мають упевнений мандат від суспільства на продовження реформ.

На жаль, як показує досвід попередніх урядів, існуючий державний механізм спроможний реалізувати в кращому випадку 50% затверджених планів.

І це тоді, коли уряд є автором лише близько 30% ухвалених законодавчих рішень країни у порівнянні з європейським стандартом у 70-90% прийнятих законів, запропонованих через уряд.

Така кількість законодавчих ініціатив урядів країн-членів ЄС пояснюється набагато більшими ресурсами в їхніх руках (аналітичних, людських, процедурних) порівняно з парламентом чи будь-якою іншою структурою.

Саме тому реформа держуправління передбачає, що завдяки посиленню аналітичної та стратегічної спроможності українського уряду той зможе розробляти більше ефективних рішень, котрі потім будуть ухвалені парламентарями.

Аналогічно імплементація Угоди про асоціацію з ЄС та подальша інтеграція до найбільшої економіки світу (з ВВП на душу населення 25 тисяч євро та понад 500 млн споживачів і торговельне партнерство України з якою стрімко зростає) вимагає спроможності держуправління ефективно підтримувати наближення законодавства до норм ЄС та забезпечувати його дотримання. А це неможливо без спроможності державної адміністрації розробляти та впроваджувати реформи.

Для підвищення її ефективності необхідні конкретні зміни.

Йдеться, по-перше, про просту систему державного стратегічного планування, коли пріоритети нового уряду підтримує парламент у формі Програми заходів. І остання стає єдиним операційним планом Кабміну з фокусом на державних пріоритетах, а не бізнесових (як зазвичай це буває).

Такий план має бути співзвучним з індивідуальними планами міністерств та центральних органів виконавчої влади, а також з показниками ефективності вищого керівництва в цих установах. Звітність про прогрес у досягненні результатів – публічна.

По-друге, у країнах-членах ЄС ефективним "державним механізмом" політично керує прем’єр-міністр, тоді як аналітична й технічна підтримка лишається за сильним інститутом "центру уряду".

Посилення керівної ролі прем’єр-міністра та забезпечення його підтримки спроможним "центром уряду", як показує досвід ОЕСР та країн-членів ЄС, може дати імпульс як ефективному виконанню урядової програми, так і якості ухвалених політик та законодавства, а також кращій координації міністерських зусиль.

По-третє, варто посилити спроможність і покращити культуру управління уряду.

Зокрема, йдеться про регламент Кабінету міністрів, що має бути впорядкованим, а процес розробки політики та законодавства – стати більш прозорим, передбачуваним та відкритим для залучення стейкхолдерів.

Все вищезгадане не відбудеться без інвестицій у людей – у мотивацію та професійність державних службовців, які підтримують міністрів у порядку денному реформ.

* * * * *

Каркас змін у системі держуправління вже закладений, але попереду ще багато роботи.

Вкрай важливо зараз не тільки не втратити корисні напрацювання, але й прискорити темпи впровадження реформи.

Це можливо лише за наявності сильної політичної волі та лідерства, а також за умови якісної взаємодії команд попереднього та нового уряду.

Від цього залежить майбутнє України та якість життя понад 40 мільйонів українців. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора