Європейський рівень е-урядування: чого має досягти Україна 2020 року
Розвиток електронного урядування, швидке та якісне надання громадянам послуг завдяки використанню інформаційних технологій – це один із важливих напрямків співпраці між Європейським Союзом і Україною.
В основі його лежать складні для розуміння більшістю технічні процеси, однак результати їх значно спрощують життя кожного. Зареєструвати без бюрократичної тяганини нерухомість чи бізнес, отримати паспорт, оформити допомогу по народженню дитини і вирішувати сотні інших повсякденних питань – це все про електронний уряд. Крім переваг для пересічних громадян розвиток його означає зменшення корупції, поліпшення бізнес-клімату.
Уже майже три роки працює в цій сфері фінансована Євросоюзом і низкою його держав-членів програма "U-LEAD з Європою", частиною якої є проєкт EGOV4UKRAINE.
"Бігати мають дані, а не люди" – таким є наш девіз і кінцева мета в Україні.
Це означає побудову системи, коли необхідними для надання тієї чи іншої послуги даними обмінюватимуться між собою державні реєстри – без участі громадян і необхідності надання ними будь-яких довідок, копій документів, без оббивання порогів органів влади.
27 вересня відбудеться одна з найважливіших для нас щорічних подій – 5-й Форум IT-директорів органів влади. Його проведуть спільно EGOV4UKRAINE і Міністерство цифрової трансформації України.
Тема майбутнього форуму – "Довіра в цифровому суспільстві". Очікується, що близько 400 учасників обговорять поточний стан співпраці ЄС та України в поліпшенні електронного управління, питання захисту даних під час обміну ними, а також стратегічні питання розвитку електронного уряду в Україні.
Форум відбудеться в особливий час – нинішня влада в Україні декларує рішучість у розвитку інформаційних технологій на благо суспільства. Створено нові інституції. Очікується, що віцепрем'єр – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров представить на форумі амбітну концепцію "Держава у смартфоні" і розповість про плани нового міністерства. З боку Євросоюзу ключовим спікером буде член Європарламенту Андрус Ансіп (колишній віцепрезидент Єврокомісії з питань цифрового ринку).
Увага української влади і демонстрована її представниками політична воля до розвитку електронного урядування надзвичайно надихають тих в Євросоюзі, хто працює з Україною в цих питаннях.
Близько двох з половиною років тому в статті "Україна без довідок: як створити європейську систему е-урядування" я розповідала про плани створення української системи обміну даними державних реєстрів на основі естонської Х-ROAD. Плани вже давно стали реальністю, а система отримала милозвучну назва "Трембіта".
Вона забезпечує взаємодію між реєстрами органів виконавчої влади. Тобто призначена саме для реалізації принципу "Бігати мають дані, а не люди".
Планується, наприклад, що "Трембіта" забезпечить електронну взаємодію між органами влади та їхніми реєстрами, залученими до проєкту e-Малятко – його реалізація надасть можливість отримувати 10 державних послуг, пов'язаних із народженням дитини, за однією електронною заявою одразу в пологовому.
Однак для цього і багато чого іншого потрібно прискорити процес імплементації "Трембіти". Ми працюємо над цим разом із Міністерством цифрової трансформації та іншими структурами.
На сьогодні 33 органи виконавчої влади уклали договори на підключення їхніх реєстрів до системи, сім – підключені. Взаємодіють наразі два: Національна служба здоров'я України та Державна служба з питань лікарських засобів і контролю за наркотиками.
Ці цифри показують, що попереду ще багато роботи. Критично важливими є норми майбутнього закону про публічні електронні реєстри – адже впровадження системи "Трембіта" змінює парадигму використання даних, і це має бути відображене в законодавстві.
Є ще один важливий напрямок роботи EGOV4UKRAINE.
Адміністративні послуги для українців повинні бути швидкими, з мінімальною "паперовою" складовою – але водночас доступними в будь-якому куточку країни.
Тому проєктом була створена інформаційна система "Вулик".
Як було згадано вище, EGOV4UKRAINE є частиною масштабної програми ЄС "U-LEAD з Європою", спрямованої на підтримку децентралізації. Один з головних напрямків програми – допомога у відкритті та облаштуванні центрів надання адміністративних послуг (ЦНАП) у новостворених об'єднаних територіальних громадах.
Проблема в тому, що в Україні зараз близько 800 ЦНАПів, але більшість із них не мають систем автоматизації процесів. "Вулик" же забезпечує базові потреби центрів у тому, що стосується роботи із заявками громадян на отримання послуг.
Водночас у "Вулик" закладена функція взаємодії з системою обміну "Трембіта". І таким чином, обслуговувати громадян ЦНАПи зможуть набагато швидше – адже скоротиться час, який витрачається на відправлення запитів із центрів до органів влади і отримання відповідей. В ідеалі, завдяки такій взаємодії багато послуг громадяни зможуть отримувати за одне відвідування ЦНАПа.
Очікується, що до кінця наступного року до 400 центрів, які беруть участь у програмі "U-LEAD з Європою", будуть оснащені інформаційною системою "Вулик".
Дискусійні панелі про можливості та стан імплементації "Трембіти" і "Вулика" також будуть частинами майбутнього Форуму IT-директорів органів влади.
У згаданій вище статті більше двох років тому я писала: "Ми розраховуємо, що до кінця 2020 року Україна досягне європейського рівня розвитку електронного уряду". Ця мета залишається реальною – з огляду на задекларовану прихильність української влади до цифрових трансформацій на благо суспільства, а також готовність і бажання Європейського Союзу та країн-членів допомагати Україні в цьому.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора