Минулий тиждень став особливим для відносин України та ЄС. 

По-перше, 26 листопада під час пленарного засідання Європейського парламенту у Страсбурзі український режисер та колишній політичний в’язень Кремля Олег Сенцов нарешті особисто отримав премію імені Андрєя Сахарова "За свободу думки", лауреатом якої він був обраний євродепутатами ще у 2018 році.

Протягом останніх років за підтримки Європарламенту були організовані десятки заходів, акцій, зустрічей, резолюцій та листів з метою звільнення наших політв’язнів з російського полону. Олег став символом цієї боротьби.

Водночас ми пам’ятаємо, що сотні наших громадян у Росії та в окупованих Криму та на Донбасі досі незаконно утримуються за ґратами. Україна продовжує боротись за їхню свободу, і Європейський парламент залишається нашим надійним другом на цьому шляху.

На доказ цього під час вручення премії імені Сахарова Олегу Сенцову президент Європарламенту Давід Сассолі згадав також і про всіх інших незаконно утримуваних громадян України, зокрема й про журналіста Станіслава Асєєва, який досі перебуває в полоні на окупованому Донбасі.

Другою причиною стало кардинальне перезавантаження складу інституцій ЄС.

Європейський парламент та Європейська рада затвердили новий склад Європейської комісії на чолі з представницею Німеччини Урсулою фон дер Ляєн, яка стала першою в історії жінкою на посаді президента Єврокомісії. Вже 1 грудня Урсула фон дер Ляєн та її оновлена команда офіційно розпочинали свою роботу.

А на додачу, з 1 грудня посаду президента Європейської ради офіційно обійматиме Шарль Мішель, колишній прем’єр-міністр Бельгії.

Екологія у фокусі

Європейська комісія на чолі з Урсулою фон дер Ляєн має багато амбітних планів та завдань, але хотів би окремо зупинитись на декількох аспектах.

Перш за все, новий склад Єврокомісії працюватиме над реалізацією двох надзавдань:

1) перетворення Європи на перший у світі кліматично нейтральний регіон до 2050 року;

2) перехід до цифрового суспільства.

Ключовим пріоритетом нового складу Єврокомісії буде боротьба зі зміною клімату та охорона довкілля.

Протягом перших 100 днів роботи Європейська комісія має запропонувати нову "Зелену угоду" для Європи, а також відповідні законодавчі норми для досягнення нульового рівня викидів до 2050 року.

Для фінансування таких кліматичних амбіцій планується, зокрема, ініціювати Інвестиційний план сталого розвитку Європи, перетворити Європейський інвестиційний банк на Кліматичний банк та запровадити транскордонний податок на CO₂.

Україна вже висловила готовність стати надійним партнером ЄС у сфері охорони довкілля та боротьби зі зміною клімату.  

Водночас ми маємо розуміти, що пріоритетність для нового складу Єврокомісії кліматичного виміру створює також нові виклики для України: нам необхідно буде забезпечити швидку та гнучку адаптацію до змін у ЄС – в т.ч. "вуглецевого мита" і нових вимог щодо захисту довкілля та політики сталого розвитку.

Газовий виклик

Водночас, якщо "Зелена угода" – це яскраве майбутнє, то поставки традиційного енергоносія (газу) після 2019 року – це, швидше, непросте сьогодення.  

Питання енергетичної безпеки стане одним з найбільших викликів для новопризначеного єврокомісара з питань енергетики.

Новий склад Єврокомісії має визначити ключового переговірника від ЄС на тристоронніх консультаціях з питань транзиту російського газу, який продовжить важку роботу з пошуку взаємоприйнятного рішення.

Не складно передбачити, що роль газу як геополітичної зброї лише посилюватиметься.

Зокрема, наступного року очікується завершення будівництва "Північного потоку-2", який має підпадати під дію Газової директиви ЄС, і саме новий склад Єврокомісії має забезпечити застосування Третього енергетичного пакета до цього газопроводу. Безумовно, що верховенство європейського права на європейському ринку – в інтересах як України, так і самого ЄС.

Ще одне надзавдання – перехід до цифрового суспільства – включатиме комплексне використання інновацій, наукового потенціалу та цифрових технологій ЄС; розбудову необхідної інфраструктури; розробку Регламенту ЄС у сфері штучного інтелекту; запровадження найвищих стандартів кібербезпеки.

До речі, інтеграція до Єдиного цифрового ринку ЄС є одним із ключових пріоритетів України у співпраці з ЄС. Ми готуємося до оновлення відповідних додатків до Угоди про асоціацію та виступили з ініціативою укласти угоду про взаємне визнання електронних цифрових підписів. Працюємо також над розвитком співпраці у сфері кібербезпеки.

Завдання для України

Загалом, Україна та ЄС мають унікальні та комплексні відносини – безвізовий режим, амбітна Угода про асоціацію, поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі. Окрім того, ЄС став нашим надійним другом у проведенні демократичних реформ та протистоянні російській агресії.

Нашим завданням на майбутнє є розвиток відносин Україна – ЄС до якісно нового рівня.

Ми маємо амбітні цілі й відкрито говоримо про це європейським партнерам. Нашою стратегічною метою є набуття повноцінного членства в ЄС.

Наразі ми працюємо над досягненням цієї мети через виконання великого комплексу тактичних цілей та завдань.

Ми розвиваємо наші відносини в рамках Угоди про асоціацію та інтегруємось до спільного ринку ЄС у рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі. Ми поглиблюємо секторальну співпрацю з ЄС, зокрема через оновлення торговельної частини Угоди про асоціацію, інтеграцію до цифрового та енергетичних ринків ЄС, спрощення митних формальностей та розширення співпраці у сфері юстиції, свободи та безпеки.

Працюємо також над створенням умов, які б уможливили укладення Угоди про оцінку відповідності та прийнятність промислової продукції (АСАА).

Поряд із діалогом на двосторонньому рівні важливе місце у наших відносинах з ЄС займає співпраця в рамках зовнішньополітичної ініціативи ЄС "Східне партнерство". Наступний рік буде знаковим в історії "Східного партнерства", адже саме у 2020 році відбудеться саміт СхП, під час якого планується схвалення нового порядку денного цієї ініціативи ЄС.

Для України, яка завжди була флагманом "Східного партнерства", пріоритетним є започаткування додаткового формату співпраці ЄС з асоційованими партнерами – так званого "Східне партнерство плюс", яке передбачатиме поглиблення взаємодії у таких сферах, як торгівля, транспорт, енергетика, цифрова економіка, митниця, юстиція і внутрішні справи. Над просуванням цієї ініціативи ми зараз спільно працюємо з нашими грузинськими і молдовськими колегами, а також з друзями серед держав-членів ЄС.

Після перезавантаження складу інституцій ЄС надважливим пріоритетом нашої роботи є збереження підтримки нашої держави у протистоянні російській агресії.

Йдеться про продовження санкційного тиску, підтримку зусиль України з реалізації Мінських домовленостей, продовження політики невизнання окупації Криму, звільнення політв’язнів та заручників, допомогу в розбудові інфраструктури Донбасу та Приазов’я.

У контактах з новими очільниками інституцій ЄС будемо продовжувати відстоювати збереження санкцій ЄС до повного відновлення територіальної цілісності України, включаючи і Крим, і Донбас.

Докладемо всіх зусиль, щоб питання тимчасової окупації Криму залишалось на порядку денному Європейського Союзу, а всі спроби інтегрувати окупований Крим у правове поле Росії та забезпечити його міжнародне визнання отримували належну реакцію з боку наших партнерів в ЄС.

Оновлення складу Європейської комісії відкриває для нас перспективи для пошуку нових майданчиків із захисту прав людини, перш за все у контексті жахливої ситуації на тимчасово окупованій Росією українській території – в Криму та на Донбасі. До наших правозахисних файлів будуть залучені такі важливі інструменти, як офіс спеціального представника ЄС з прав людини.

Працюємо також над започаткуванням тристороннього діалогу ЄС - Рада Європи - ОБСЄ. Перед нами стоїть складне завдання "пробити правозахисний коридор" до тимчасово окупованих Росією територій, і ми налаштовані досягнути у цьому питанні дійсно видимих результатів.

Комплексна підтримка Євросоюзом регіону Приазов’я стала ефективною відповіддю на агресію Росії у районі Керченської протоки. Маємо ще багато зробити для того, щоб наші громадяни у містах та селах Приазов’я реально відчули на собі силу євроінтеграції та результати всіх запланованих проєктів. Але я впевнений, що ми обов’язково досягнемо успіху, адже над цим самовідданою працює як Україна, так і ЄС.

Підсумовуючи, хочу відзначати, що ми дійсно можемо пишатися нашими досягненнями у відносинах з ЄС.

Тож сьогодні я хочу від усього серця подякувати Дональду Туску, Жану-Клоду Юнкеру, Європейській комісії та Європейському парламенту 2014-2019 років за підтримку, допомогу та віру в Україну.

"Немає справедливої Європи без незалежної України. Немає безпечної Європи без безпечної України. Немає Європи без України" – у багатьох з нас ці слова великого друга України Дональда Туска назавжди закарбувались у пам’яті та серці.

Переконаний, що новий склад інституцій ЄС також буде надійним партнером та другом для України. Ми зробимо для цього все можливе.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора