Парламенти світу працюють, попри карантин. Чи підійде їхній досвід Україні?
Епідемія коронавірусу здатна суттєво порушити роботу органів влади в усьому світі. Це вже відбулося у низці країн, і Україна мала не багато шансів лишатися винятком. Ще в середині березня "Європейська правда" розповідала про те, як цей виклик долають в інших державах.
Зараз ми публікуємо думку представника монобільшості Павла Фролова, який зібрав свіжий коронавірусний досвід низки європейських держав і запропонував шлях виходу з парламентської кризи в Україні. Ми готові надати слово також представникам опозиції про те, який інший європейський досвід може стати альтернативним шляхом для розблокування роботи українського парламенту.
* * * * *
Чи зможе Верховна рада зібратися на позачергове засідання попри епідемію коронавірусу, яка вже зачепила парламент? Це питання є надважливим – адже схвалення механізмів виходу із кризи неможливе без роботи законодавчого органу.
Проте, враховуючи темпи поширення захворювання на COVID-19 серед народних депутатів, проведення кількох позачергових сесій буде здатне відправити на лікарняний конституційну більшість народних обранців.
Втім, Україна - не єдина держава, що стикнулася з подібною проблемою.
То як її вирішують інші?
Універсального механізму немає – але парламенти справді шукають можливість для зниження ризику підхопити COVID-19 як самими депутатами, так і працівниками апарату.
Проте і у нас вже запропоновані нетрадиційні способи проведення засідань, які виключають скупчення депутатів в одному приміщенні і тим самим будуть здатні вирішити "коронавірусну проблему".
Як реагує світ
У зв’язку з пандемією коронавірусу Європейський парламент призупинив традиційні чотириденні пленарні сесії у Страсбурзі щонайменше до вересня. А вже з 26 березня - проводитиме пленарні сесії із можливістю онлайн-участі та віддаленого голосування євродепутатів.
На відміну від нього у парламенті найбільш постраждалої від пандемії Італії опозиція спочатку не погодилась на застосування прискорених процедур, створення спеціальних комісій та дистанційне голосування. Замість цього у Палаті депутатів (нижній палаті) передбачили пропорційну присутність політичних сил виходячи із представництва 1/6, а у Сенаті – участь не більше шести сенаторів від кожної групи.
Крім того, в самоізоляцію пішли депутати віком від 65 років.
Для решти було прийнято певні обмеження - відстань між членами парламенту на засіданні має складати не менше одного метра, а тривалість голосувань було збільшено до 15 хвилин, щоб депутати не перебували у залі для голосувань одночасно.
Одним із перших віддалене голосування застосував Сенат Іспанії.
17 березня за фізичної присутності лише п’ятьох сенаторів він практично за одну хвилину 243 голосами "за" ратифікував приєднання Північної Македонії до НАТО (ми публікували відео цієї події, і воно варте перегляду. - ЄП).
Досвід дистанційного голосування з дозволу президії застосовувався в Іспанії з 2012 року, проте лише індивідуально - у разі тяжкої хвороби, для вагітних, а також тих депутатів, хто доглядав за малими дітьми.
Волевиявлення зараховується за допомогою спеціального програмного забезпечення з доступом до так званого "телематичного" голосування із використанням паролю та цифрового підпису депутата.
В парламенті Великої Британії, який не зупиняв роботу навіть під час обох Світових війн, передбачено зменшити кворум та зменшити пропорційно розміру відповідних фракцій кількість депутатів, присутніх у Палаті громад.
Інша британська ініціатива – впровадження можливості волевиявлення "голосом" без необхідності ходити по приміщенню, а також дозволити депутатам ставити питання членам Уряду від імені інших депутатів.
Збільшення тривалості голосування як запобіжний захід застосувала і Німеччина: під час поіменних голосувань скриньки для голосування були встановлені на великій відстані одна від одної, а термін голосування був продовжений до двох годин.
Кворум тимчасово було скорочено вдвічі, а участь у засіданнях Бундестагу бере лише третина депутатів з урахуванням пропорційного представництва усіх політичних сил (із розсадкою через два вільних місця).
Відсутність жорстких карантинних заходів всередині країни та пропорційна система виборів дозволили парламенту Швеції проводити засідання за присутності 55 депутатів замість 349.
Завдяки збереженню пропорційності представництва політичних сил на період надзвичайної ситуації це повною мірою відповідає результатам парламентських виборів.
Президія Сейму Польщі консенсусом вирішила, що засідання під час надзвичайної ситуації відбуватимуться із обмеженнями кількості депутатів в залі пленарних засідань, починаючи вже із наступного засідання, яке було заплановане на 27 березня.
Фізично на засіданні будуть присутні представники усіх політичних сил Сейму, а інші депутати зможуть брати участь в засіданні дистанційно, перебуваючи вдома, але при цьому маючи право ставити питання, висловлювати свою думку та оголошувати про результат голосування.
Як повідомила маршалок Сейму, технічно це буде відбуватися за допомогою спеціального месенджера та посилання, відправленого ІТ-центром парламенту, а також додаткової аутентифікації за допомогою паролю, відправленого у СМС на особистий мобільний номер депутата із бази даних Сейму.
За Конституцією Сполучених Штатів кожна палата Конгресу може встановлювати правила проведення своїх засідань. Враховуючи темпи поширення коронавірусу в країні, інфікування та самоізоляцію окремих конгресменів, робота над використанням технологій для дистанційного ведення парламентських процедур під час надзвичайних ситуацій вже розпочата.
Зокрема, сенатори Дік Дурбін та Роб Портман, які представляють Демократичну і Республіканську партії, зареєстрували драфт змін до процедурних правил, що дозволяє сенаторам віддалене голосування під час національної кризи за умови згоди лідерів обох партій.
Іншим шляхом пішла лише Франція.
У Національній асамблеї (нижній палаті парламенту), де зараженими коронавірусом ще на минулому тижні було 18 депутатів, вирішили на період пандемії звести діяльність до розгляду законопроєктів, пов'язаних із кризою COVID-19, та контролю за діями виконавчої влади.
Але після ухвалення обома палатами рішення про запровадження надзвичайного стану парламент призупинив свою роботу, передавши уряду додаткові повноваження на два місяці.
Україна перед вибором
В Україні без змін до Конституції неможливо реалізувати пропорційне делегування представників від різних політичних сил, адже для ухвалення будь-якого закону потрібно особисте гласне та відкрите голосування 226+ депутатів.
Новий порядок роботи Верховної ради під час епідемії описує законопроєкт №3250.
Він передбачає, що протягом 60 днів з дня його ухвалення пленарні засідання та засідання комітетів можуть проводитись в режимі відеоконференції. Але на розгляд можуть подаватися лише законопроєкти на теми протидії COVID-19, національної безпеки та оборони, економічного добробуту та прав людини.
Рішення про таке засідання прийматиме голова ВР за пропозицією президента України або 150 народних депутатів, а безпосередньо в залі "під куполом" перебуватимуть члени президії, доповідачі-автори законопроєктів та представники відповідних комітетів, члени Лічильної комісії та по одному представнику від кожної депутатської фракції (групи).
Інші народні депутати братимуть участь у пленарному засіданні дистанційно.
Розгляд законопроєкту в режимі відеоконференції передбачатиме доповідь ініціатора, співдоповідь від комітету та виступи представників від кожної депутатської фракції (групи) до п’яти хвилин і одразу голосування щодо його прийняття за основу та в цілому. Всі депутати здійснюватимуть волевиявлення особисто.
Ключове питання – чи буде дистанційне голосування законним?
Рішення Конституційного суду від 17.10.2002 містить визначення пленарних засідань Верховної ради як "регулярних зібрань народних депутатів у визначений час і у визначеному місці, що проводяться за встановленою процедурою".
Проте таке визначення не суперечить проведенню пленарних засідань в дистанційному режимі!
Щодо дискусії навколо "місця" проведення такого зібрання - термін "місце" не можна розуміти буквально. Це може бути і набір різних приміщень. Головне, щоб було виконано вимоги Конституції щодо відкритості (а засідання, як і зараз, буде транслюватися в ефірі телеканалу "Рада" та на сайті ВР), а також дотримання норм конституційної процедури ухвалення законів.
До слова, можливість проведення засідання в іншому, ніж по вул. Грушевського, 5, місці вже встановлено частиною другою статті 2 Регламенту. Для цього приймається рішення самої Ради.
Лідери майже усіх парламентів світу не дарма наголошують на неприпустимості "закриття" законодавчих органів на період пандемії та необхідності виконання усіх конституційних функцій із прийняття законів, контролю за урядом та представлення думок співгромадян.
Важливо, щоб і Верховна Рада України, незважаючи на пандемію, продовжила ефективну безперервну роботу на користь українців.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора
