Пандемія вже внесла корективи у виборчі процеси в багатьох країнах.

Франція, Сербія, Північна Македонія, Вірменія і навіть Росія вже оголосили про перенесення запланованих на найближчий час виборів і референдумів.

На противагу ним, у Польщі 10 травня має відбутися перший тур президентських виборів.

Неможливість проведення опозицією адекватної виборчої кампанії і наявність загрози для здоров'я виборців поставили цілком логічне запитання про перенесення виборів. Цю ідею підтримують опозиція і більшість поляків, проте уряд країни і політики правлячої партії "Право і справедливість" практично одноголосно заявляють, що підстав для перенесення немає.

З чим пов'язана така впертість польської влади?

Кандидат без конкурентів

Режим епідемії був введений у Польщі відносно нещодавно - 20 березня, проте політичне життя в країні було "заморожене" задовго до цього.

Поява перших хворих з COVID-19 призвела до того, що велика частина країни опинилася в добровільній самоізоляції. На це пішли й політики, бо з їхнього боку було б просто безвідповідальним проводити з'їзди і зустрічі з виборцями в умовах, які можуть нести загрозу життю і здоров'ю людей.

Щит проти епідемії: як Польща планує врятувати економіку від коронавірусу

Ситуація не дозволяє кандидатам на пост глави держави вести повноцінну кампанію, залишаючи їм лише агітацію онлайн.

Та хоча вплив такої агітації постійно зростає, вона все одно істотно поступається традиційним методам. Особливо якщо йдеться про літніх людей.

При цьому не складно зрозуміти, що один кандидат все ж таки продовжує вести виборчу кампанію - це чинний президент Анджей Дуда, який щодня з'являється на телебаченні і в інтернеті.

Більше того, оскільки Дуда нерозривно асоціюється у виборця з урядом, то кожна дія прем'єра Матеуша Моравецького або "Права і справедливості" також грає на руку президенту.

Запровадження режиму епідемії, скликання Ради безпеки Республіки Польща, рішення виділити близько $50 млрд в рамках антикризової програми для бізнесу - це дії, які вчиняють різні суб'єкти держвлади в Польщі, однак основний профіт від цього зараз отримує головним чином саме Дуда.

Наскільки фактор епідемії впливає на політичні розклади в Польщі?

На це запитання відповіла Gazeta Wyborcza. Замовлене нею соціологічне опитування дало несподіваний результат: 65% виборців готові проголосувати за Дуду в першому турі, якщо вибори відбудуться вчасно.

Його головна конкурентка, Малгожата Кідава-Блонська, отримала б всього лише 10% голосів, а інші кандидати - між 4% і 6% підтримки.

Однак якщо вибори відкладуть, то ситуація Дуди буде менш однозначною - тоді рівень його підтримки падає до 44%.

Здавалося б, навіть такий результат цілком гарантує йому комфортне переобрання, однак опитування не враховує ризики того, що "просідання" економіки за підсумками кризи може додатково знизити рейтинги влади.

Звідси резонне припущення, що в "ПіС" знають про високі шанси Дуди перемогти в першому турі вже 10 травня, що дасть нинішньому уряду можливість стабілізувати свою владу до 2023 року.

А тому очевидно, чому перші особи керівної партії так активно підтримують проведення виборів у призначений термін.

Дилема для партії влади

Та бажання провести вибори вчасно за будь-яку ціну має і зворотний бік.

Явка у травні може бути критично малою: такий розвиток подій поставить під питання легітимність виборів і влади загалом.

Цей сценарій вже точно не буде на руку "ПіС". А тому зараз у правлячій партії ведуть дискусії про те, чи варто ризикувати і відкладати вибори, чи провести їх зараз, а проблеми вирішувати поступово.

Більшість топ-політиків "ПіС" явно виступають за другий варіант, але міністр науки та вищої освіти Польщі Ярослав Говін підштовхує опозицію до можливості компромісу і каже, що якщо вони погодяться, щоби вибори провели наступної весни, а не восени (як зараз вимагає опозиція), то уряд нібито відмовиться від 10 травня.

Сам міністр аргументує свою ініціативу тим, що восени вчені очікують на другу хвилю епідемії, що може знову поставити під загрозу виборчий процес. Втім, така ініціатива може мати й інше пояснення - до весни наступного року економічні наслідки кризи вже вдасться виправити, що має стабілізувати рейтинги влади.

Одночасно в ніч на 28 березня "ПіС" приймає в Сеймі правку в пакет законопроєктів під збірною назвою "Антикризовий щит" (виділення $50 млрд для підтримки бізнесу), серед яких - і зміни до Виборчого кодексу.

Зокрема, ухвалені зміни дозволяють голосувати поштою тим, хто не може прийти на дільниці - тепер до таких людей належать і ті, хто перебуває на карантині.

Крім того, людям, старшим за 60 років, дозволяється голосувати через уповноважених представників, якщо вони не можуть зробити цього самі.

На думку опозиції, ці поправки порушують рішення, ухвалене Конституційним судом ще 2006 року, що забороняє зміни Виборчого кодексу за шість місяців до виборів.

У відповідь на це у правлячій партії кажуть, що в рішенні Конституційного суду йдеться про заборону "значних змін", а прийняту ними правку інтерпретують як "технічну".

Примітно, що 2018 року в "ПіС" називали ці ідеї "корупціогенними", а зараз самі впроваджують їх у життя.

Тепер "Антикризовий щит" та інші поправки має схвалити Сенат, а потім - підписати президент.

Ухвалення цих рішень збільшує шанси на те, що президентські вибори не переноситимуть.

Втім, остаточне рішення щодо цього не меншою мірою залежить від кількості нових заражень у країні.

Якщо в найближчі тижні ця цифра продовжить стрімко зростати - "ПіС" все ж доведеться погодитися на перенесення виборів.

Або ж їм доведеться дозволити голосувати поштою всім виборцям.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора