Коли лідери країн чогось у міжнародних відносинах не хочуть або не можуть, вони доручають це своїм міністрам закордонних справ.

Так і зараз - в умовах, коли весь світ шукає відповідь на пандемію коронавірусу, "нормандська четвірка" знову зустрічається. Нехай лише на рівні міністрів закордонних справ і лише онлайн. 

На цю зустріч РФ та її друзі виходять із новим пакетом пропозицій, який має зберегти окуповані території в зоні російського впливу та водночас зняти або пом'якшити міжнародні санкції. 

Отже, до чого має бути готова Україна? 

Путін між двох вогнів

Перш за все, для Володимира Путіна Донбас стає питанням особистого іміджу як сильного лідера.

Відсутність реальної допомоги громадянам та бізнесу, незважаючи на накопичені у фонді національного добробуту ресурси, дратує росіян. Встановлені обмеження - теж.

Падіння цін на нафту та прорахунки взаємодії з ОПЕК дорого коштуватимуть російській економіці, яка приблизно на 40% залежить від нафтогазових надходжень. Просування скреп у вигляді святкування 9 травня значною мірою зруйноване, процес схвалення конституційних змін, включаючи "обнулення" термінів перебування Путіна при владі, майже втратив сенс.

Тенденція зниження рейтингів довіри - не радикальна, але дуже чітка. На цьому фоні російський президент просто не може собі дозволити ніяких кроків щодо Донбасу, які б і далі десакралізували його імідж як сильного лідера, особливого для свого "ядерного" електорату.

Донбас все більше стає для Путіна питанням внутрішньополітичним, та й самі окуповані території з російськими паспортами, валютою, силовиками, чорними схемами в економіці і навіть перейменуваннями у Ворошиловград та Сталіно, хай і "частковими", на сьогодні вже майже є "гіршою Росією".

Після прийняття нових конституційних змін в РФ до Донбасу можна буде застосувати поняття "федерально керованої території", новації, яка там присутня. До речі, в Росії "зненацька" почали говорити, що пандемія може змінити ставлення до створення нової версії СРСР.

Одночасно Росія здійснює відчайдушні спроби позбутися санкцій.

Після всіх сентенцій на кшталт "санкції на нас не діють і навіть допомагають імпортозаміщенню" російським компаніям під час коронакризи конче потрібний доступ до фінансових ринків.

Капітальні інвестиції у видобуток нафти у цьому році зменшаться на 30% або навіть більше, нафта стає все більш складно доступною, тому новітні технології видобутку також критично потрібні, інакше наступними роками буде стале зменшення видобутку.

Нова ініціатива на користь РФ

Збіг або ні, але в нас є майже традиція появи дуже контроверсійних текстів напередодні різних подій. Спочатку ми побачили так звані "12 кроків" під час Мюнхенської конференції. 

Тепер маємо доповідь Міжнародної кризової групи напередодні міністерської зустрічі.

Текст написаний набагато субтильніше та нюансовано, ніж "12 кроків", але на основі застарілої геополітичної кальки про доцільність врахування російських претензій на свою зону впливу, яку вже начебто політично на Заході "проїхали".

Особливо впадає в очі ідея "поміняти" такі кроки, як допуск ОБСЄ, на послаблення санкцій у сферах доступу до фінансових ринків та видобувних технологій, тобто одразу почати з найголовнішого для Росії політично та економічно, "розміняти" символічні кроки на, власне, головне.

Росії потрібне рішення, що залишало б Донбас під її контролем і одночасно гарантувало б скасування санкцій.

Для цього потрібна "угода" з колективним Заходом, який, може, і не є таким монолітним, але поки що добре розуміє свої стратегічні інтереси на фоні нашарування проблем в Росії.

Хвиля російської інформаційної війни на тлі пандемії цьому сприяє, але вважати таку позицію гарантованою аж ніяк не варто.

У цій доповіді повторюється ідея про недоцільність постачання Україні летальної зброї, оскільки Росія завжди начебто знайде на це потужнішу відповідь. Це також свідоме перекручення, адже зброя потрібна саме для стримування і збільшення ціни можливої агресії.

Доповідь свідомо хоче залишити Росії цю опцію, добре знаючи про сотні тисяч російських паспортів, що видаються в Україні і можуть служити приводом для втручання у будь-який момент.

Нові загрози для Зеленського: які ідеї просуває Кремль на переговорах по Донбасу

Багато політиків у Євросоюзі хотіли б просування у ситуації навколо Донбасу, але точно не за рахунок суспільної дестабілізації, чого так хотілося б Москві. Навіть під час обговорення формули Штайнмаєра основним питанням до наших експертів було те, як це вплине на суспільні настрої та суспільні емоції.

Ставки при обговоренні наступних кроків будуть в рази більшими, а будь-які сплески емоцій під час пандемії коронавірусу можуть мати абсолютно непередбачувані наслідки, і в Кремлі це добре розуміють.

Я зовсім не виключаю, що Кремль спробує підняти ставки шляхом військової ескалації або серії ескалацій для створення для себе кращих позицій у подальших переговорах із Заходом та з метою "штовхнути" ситуацію для послаблення санкцій, тому літо та осінь можуть містити для нас нові виклики.

Крім того, ніхто не хоче, а Макрон, наприклад, каже це відкрито, щоб РФ потрапляла у все більшу залежність від Китаю. Сім років тому Китай складав 10% у торговельному обороті РФ, зараз це майже 19%, а російська нафта продається в Китай за довгостроковими контрактами. Наступним кроком буде прагнення Китаю отримати пакети акцій у ключових або цікавих російських компаніях.

Безальтернативність китайського треку турбує Захід, і Росія на цьому грає.

* * * * *

Коронавірусна пандемія змінює багато нюансів для основних гравців, створює додатковий тиск на їхні позиції.

Головною червоною лінією (всі інші є похідними) для України є неповернення за будь-яких умов до сфери російського впливу та остаточне викорінення ідентичності "русского мира".

Однак найближчим часом варто чекати чимало пропозицій вирішення ситуації навколо Донбасу, які руйнують саме цю фундаментальну лінію, оскільки у багатьох буде бажання вирішити за наш рахунок свої проблеми під час коронакризи.

Поки що багатьом здається, що ця криза лише підсилює існуючі тенденції, але це швидко буде змінюватися.

Питання, як повернути Донбас та Крим, буде нерозривно пов’язане з нашими шансами знайти своє місце у постпандемічному світі.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора