Після рекордного падіння у квітні рух через кордони України поступово зростає, зокрема, через завжди найбільш завантажений кордон із Польщею. Якщо в звичайний час більшість перетинів кордону здійснювали мешканці прикордоння, то зараз, вочевидь, це трудові мігранти.

Працевлаштування українців у Польщі – явище, вигідне обом державам і їхнім громадянам, особливо на тлі економічної кризи. Україна розвантажує свій ринок праці і зменшує соціальну напругу, Польща отримує відчайдушно потрібні їй робочі руки.

Україна отримує інвестиції від переказів, Польща – підтримує свою економіку. У 2019 році перекази трудових мігрантів склали майже 8% ВВП України, а українці забезпечували щороку від 0,3 до 0,9 в.п. зростання ВВП Польщі.

Проте сьогодні – як і два, три або десять років тому – влада обох країн системно ігнорує проблеми та потреби людей, які перетинають кордон.

А в умовах пандемії COVID-19 проблема набуває особливого значення. Сотні людей щодня вистоюють багатогодинні черги на пішому пункті пропуску "Шегині".

У цих чергах не дотримуються соціальної дистанції, багатогодинне стояння, у тому числі ночами і під дощем, підриває опірність організму. Ці черги є загрозою для громадського здоров’я як України, так і Польщі та Європейського Союзу.

Платний кордон та безкоштовний вірус: як заробляють на українцях, що повертаються додому

У черг є кілька безпосередніх причин.

Закриття низки пунктів пропуску і припинення регулярного пасажирського сполучення обома країнами. Нездатність української влади забезпечити належне перевезення через кордон, коли замість автобусів ДСНС курсували незрозуміло чиї автобуси, де обдирали пасажирів.

Нездатність польської сторони забезпечити ефективне проходження поглибленого контролю в Шегинях зараз, в умовах підвищеного попиту.

Проте є і системні причини, які ігнорували з обох сторін десятиліттями. Експерти роками закликають збільшити кількість пішохідних пунктів пропуску на українсько-польському кордоні та створити з українського боку якісні сервісні зони для мандрівників, але їх не чують.

Обладнання пішохідної лінії на ПП "Рава-Руська" не відбулося через епопею із затягуванням польського кредиту.

Нещодавні законопроєкти щодо розмитнення техніки та сплати ПДВ для підрядників у рамках кредиту подарували надію на швидке вирішення проблеми, але вже місяць лежать без руху.

І що найголовніше – співпраця у питаннях роботи кордону так і не стала пріоритетом на найвищому політичному рівні. Це питання не стоїть на порядку денному президентських і міжурядових контактів.

Між тим концепція інтегрованого управління кордонами, якою керуються і ЄС, і Україна, передбачає ефективну співпрацю як між різними відомствами всередині країни, так і між відомствами і органами сусідніх країн.

Ми закликаємо

Президента України, прем’єр-міністра України, віцепрем’єра з європейської та євроатлантичної інтеграції України, голову Державної прикордонної служби України, голову Державної митної служби України, голів Львівської та Волинської обласних державних адміністрацій – з українського боку

Президента Польщі, прем’єр-міністра Польщі, голову Прикордонної варти Польщі, голову Митної служби Польщі, воєвод Любельського та Підкарпатського воєводств – з польського боку

вжити всіх можливих заходів, аби усунути принизливі для людської гідності та небезпечні для громадського здоров’я черги і скупчення людей на пішому пункті пропуску "Шегині".

Серед можливих заходів на подолання черг і скупчень:

• Відкриття тимчасових пішохідних пунктів пропуску на непристосованих для цього ПП "Рава-Руська", "Краківець - Корчова" та ін. Відповідний досвід мають служби обох країн. Наприклад, протягом трьох років працював без відповідної інфраструктури пішохідний перехід на ПП "Угринів - Долгобичув";
• Збільшення штату та пропускної спроможності польської сторони на ПП "Шегині - Медика";
• Обмежене відновлення залізничного сполучення з Польщею, яке б розвантажило ПП "Шегині";
• Розробка та впровадження електронної черги, яка б діяла для обох сторін.

Запрошуємо підтримати цю заяву аналітичного центру "Європа без бар'єрів" своїм підписом