Вже трохи більше двох місяців я маю честь працювати на посаді директора Світового банку у справах країн Східної Європи. Після повернення до України майже через двадцять років я був вражений багатьма нещодавніми досягненнями на шляху реформ, яким крокує країна.

Багато з цих реформ є складними, але мають важливі наслідки. 

Серед таких реформ – створення незалежного оператора газотранспортної системи, який вже допомагає забезпечити державі дохід від транзиту природного газу; продовження процесу зміцнення антикорупційних інституцій на тлі протидії та затримок; проведення складного процесу реалізації портфелю проблемних кредитів у державних банках; забезпечення руху вперед в умовах безпрецедентної глобальної пандемії зі збереженням захисту пенсіонерів та інших вразливих верств населення.

Сьогодні безпосередньою проблемою, з якою стикається Україна, є пандемія вірусу COVID-19. Держава намагається подолати зростання кількості тих, хто втрачає здоров’я або помирає від вірусу, та ще й домогтись відновлення засобів до існування та доходів населення.

Але які саме реформи є найнеобхіднішими для відновлення та підвищення рівня доходів середньостатистичного українця після подолання епідемії?

Таких реформ існує чимало. Для мене ж найперспективнішою є земельна реформа.

Тут також було зроблено дуже багато, зокрема голосування Верховної ради в березні за припинення мораторію на продаж сільськогосподарських земель, який діяв протягом майже двох десятиліть.

Це був перший важливий крок до відкриття найбільшого джерела економічного зростання в Україні. Але цього недостатньо.

Наступним і необхідним кроком є впровадження основних заходів щодо управління земельним ресурсом. Потрібно дозволити простим людям та місцевим органам влади отримати користь від власної землі без залякування і втручання з боку чиновників або корупції.

Земельна реформа, яка дійсно дозволяє власникам та користувачам розпоряджатися власною землею, може стати трансформаційною.

За розрахунками Світового банку, завдяки такій реформі Україна зможе стабільно щороку додавати майже по одному відсотку до темпів свого економічного зростання. Для власників земельних ділянок, які зараз здають землю в оренду, це може забезпечити дохід до $3 млрд щороку.

Для сільських жителів та дрібних фермерів це може означати отримання майнового ресурсу вартістю близько $24 млрд, який можна передати в заставу, що своєю чергою дозволить їм робити інвестиції в зрошення, садівництво або створення несільськогосподарських малих підприємств.

Для місцевих громад та органів місцевого самоврядування це може забезпечити нове джерело надходжень в розмірі до $2 мільярдів щороку для покращення життя українців.

Українська влада вже досягла величезних успіхів у цьому напрямку шляхом прийняття пакета законодавчих актів, які дозволяють зменшити рівень рейдерства та використання тіньових схем, пов'язаних із земельними ресурсами. Це робить дані про землю загальнодоступними та дозволяє місцевим громадам планувати процес землекористування.

Але все ж потрібно напрацювати значно більше законодавчих актів щодо управління земельними ресурсами для забезпечення того, щоб кожен українець отримав весь набір переваг від земельної реформи. І простого ухвалення законів недостатньо, тому що як тільки це буде зроблено, виникне необхідність розробляти нормативні акти для впровадження цих законів, створювати установи, які керуватимуть процесом впровадження нормативних актів та, фактично, виконуватимуть роботу.

Реформи ціною 600 млн євро: що пообіцяв у Брюсселі прем’єр Денис Шмигаль

Ба більше, з метою поліпшення процесу управління земельними ресурсами, що призведе до зростання інвестицій, а отже, і доходів, особливо важливо, щоб українські землевласники або землекористувачі були обізнані про свої права та способи їх реалізації і могли захистити ці права.

Особливо це стосується дрібних та середніх фермерів. Вони повинні мати можливість швидко усунути будь-які спроби порушити їхні права або фактичні порушення цих прав.

Фермери та інші учасники економічних відносин з приватного сектора повинні знати, як використовувати землю в якості забезпечення по кредиту. Банки та інші фінансові установи повинні мати можливість професійно оцінити вартість застави та мати стимули для надання позик дрібним позичальникам.

Після запровадження відповідних законів та нормативних актів існуватиме потреба у широкомасштабній кампанії з підвищення обізнаності у сфері права та фінансової грамотності.

Усе це вимагає часу, але час спливає.

За найконсервативнішими підрахунками, створення необхідних нормативних актів, інституцій та процес імплементації можуть зайняти щонайменше дев'ять місяців, а ринок землі відкривається 1 липня 2021 року.

Тому дуже важливо ухвалити відповідні закони не пізніше кінця вересня цього року.

Якщо держава не встигне це зробити у зазначений термін через затримки, яких цілком можна уникнути, існуватиме реальний ризик того, що в день відкриття ринку землі Україна втратить цей золотий шанс.

Більш того, існує небезпека того, що відкриття ринку землі за відсутності цих суворих правових та регуляторних гарантій призведе до повторення процесу приватизації зразка 1990-х років, тобто зробить ринок вразливим перед потужними гравцями зі зв’язками і фактично поглибить корупцію, пов'язану із земельним ринком, та нерівність.

Світовий банк спільно зі своїми партнерами вже давно виступає за земельну реформу, оскільки вона є ключем для продуктивного розвитку значного потенціалу багатих земельних ресурсів України. Ми вважаємо, що ці ресурси є найважливішими з точки зору пожвавлення доходів пересічних українців, особливо у сільській місцевості.

Така можливість розкрити потенціал росту цілої галузі шляхом інвестицій у сільськогосподарські культури з високою доданою вартістю, переробку сільськогосподарської продукції та, що найголовніше, можливість підняти рівень добробуту для мільйонів українців виникає один раз на покоління.

Українські парламентарі та політики повинні зробити так, щоб ми цей шанс не втратили.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора