Однією рукою реформуємо, іншою – створюємо проблеми.

Саме так доцільно охарактеризувати ключові висновки, що містяться у звіті Єврокомісії щодо виконання у 2020 році Україною Угоди про асоціацію.

З одного боку, є дуже багато сфер, в яких Євросоюз відзначає прогрес, але водночас каже і про проблемні питання, які накладають тінь на досягнутий прогрес у конкретній сфері.

Чого у цьому звіті більше – зрад чи перемог?

Виходимо з того, що для ЄС дуже важливими є дві частини – політична, яка включає в себе верховенство права та боротьбу з корупцією, а також реформа державної служби.

Чому саме ці сфери? Бо скільки б країна не ухвалювала нових євроінтеграційних законів, вони не будуть ефективними, якщо в країні не працює незалежна судова система і не ведеться ефективна боротьба з корупцією.

Своєю чергою реформа державної служби важлива, адже без сильних державних інституцій з висококваліфікованими кадрами неможливо повною мірою забезпечити виконання вже прийнятих законів.

Для того щоб зрозуміти "тонку мову" європейської дипломатії, варто порівняти звіт цього року з минулорічним. Чим вони відрізняються?

Як зробити Угоду про асоціацію дієвішою: завдання на наступні 5 років

У звіті 2019 року європейці відзначили, що Україна продовжує будувати ефективну інституційну систему у сфері юстиції, верховенства права та боротьби з корупцією. Також пишуть про прогрес у сфері реформи державної служби. Свідомо підкреслюю ці слова, адже вони відіграють важливу роль у дипломатії.

Однак, аналізуючи відповідні розділи звіту-2020, бачимо, що таких слів там вже немає. Цього разу Єврокомісія ніби сформувала список робіт, які ми виконали протягом року, і не дала жодних оцінок.

Наприклад, зазначається, що у нас почав працювати Вищий антикорупційний суд, який виніс свої перші рішення, покращилася співпраця між Національним антикорупційним бюро і Спеціалізованою антикорупційною прокуратурою.

Проте відразу згадуються намагання Конституційного суду України визнати неконституційною процедуру призначення голови НАБУ. Також європейці не оминули увагою рішення КС щодо неконституційності антикорупційної реформи в частині електронних декларацій.

В частині реформи державної служби Євросоюз відзначає, що за останній рік змінилася третина державних службовців. Проте близько 7 тисяч державних службовців були найняті на роботу без конкурсу у зв’язку з пандемією.

Що означає той факт, що в політичній частині звіту немає жодної позитивної оцінки?

Швидше за все, європейська сторона незадоволена нашими результатами.

Краща ситуація – в інших розділах. В першу чергу це успіхи в реалізації секторальної та торговельної частин.

Якщо у 2019 році значний прогрес був відзначений у сферах митниці та публічних закупівель, то у 2020-му пальма першості вже переходить до цифрового ринку, який ще торік демонстрував просто прогрес.

У цьогорічному звіті звичайний прогрес відзначають в аграрній сфері, зокрема через реформу ринку землі. Але вказують на певні проблеми з приватизацією державних підприємств. Зазначають, що ухвалення банківського закону в травні 2020 року допомогло зберегти фінансову стабільність в країні, але при цьому одразу ж згадують процедуру відставки голови Нацбанку, яка в європейської сторони викликає занепокоєння.

Також у 2020 році незначний прогрес був у транспортній сфері та у сфері охорони довкілля та протидії зміні клімату. Згадані законопроєкти, розроблені у цій сфері, проте досі жоден із них ще не став законом.

Яких висновків можна дійти зі звіту за 2020 рік?

У політичній частині, яка завжди є дуже важливою для європейської сторони, неможливо знайти жодної позитивної оцінки. Вона є менш оптимістичною у порівнянні з 2019 роком.

Натомість позитивні оцінки є в секторальній та торговельній частинах звіту.

Що робити, щоб у 2021 році знову отримати позитивну оцінку європейської сторони в політичній частині?

Дві ключові поради.

1. Зосередити свою увагу на посиленні Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції та на запровадженні європейської практики конкурсів.

2. Визначити пріоритетні сектори в рамках Угоди про асоціацію, узгодивши їх із європейською стороною.

З урахуванням пандемії я б радила робити акцент на таких секторах: цифровий ринок (важливий з точки зору безпеки), сектори, пов’язані з торгівлею (СФЗ-заходи, промисловий безвіз), транспорт (це наші торговельні артерії, без реформи в цій сфері ми не зможемо нарощувати експорт), митниця (без ефективної митниці торгівля взагалі неможлива).  

Про ці сфери мають знати скрізь: в офісі президента, в уряді, в парламенті. У цих секторах мають регулярно ухвалювати нове законодавство, а також розробляти підзаконні акти.

За доби пандемії нам варто зосередити свої зусилля на тих сферах, де ми демонструємо прогрес, і намагатись усувати ті проблемні питання, які кидають тінь на виконану роботу в конкретній сфері.

Це потрібно, щоб наша євроінтеграція не була рухом маятника між прогресом і проблемами, а все більше нагадувала рух потяга в напрямку Євросоюзу.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора