Чи має відношення Угода про асоціацію з ЄС до захисту прав тварин? В тому числі сільськогосподарських?

У Статті 64.1 УА зазначено: "Україна має наблизити своє законодавство про санітарні та фітосанітарні заходи щодо охорони тварин до законодавства ЄС". До цих норм включені стандарти утримання та поводження з тваринами.

Загалом щодо добробуту тварин є 7 норм, які мають бути адаптовані та імплементовані Україною:

- Директива Ради 98/58/ЄС від 20 липня 1998 року стосовно захисту тварин, що утримуються для сільськогосподарських потреб;

- Інструкція Ради №1/2005 від 22 грудня 2004 року щодо захисту тварин під час транспортування і пов’язаних з цим операцій;

- Директива Ради 93/119/ЄС від 22 грудня 1993 року про захист тварин під час вбивства чи забою;

- Директива Ради 2008/120/ЄС від 18 грудня 2008 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту свиней;

- Директива Ради 2008/119/ЄС від 18 грудня 2008 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту телят;

- Директива Ради 1999/74/ЄС від 19 липня грудня 1999 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту курей-несучок;

- Директива Ради 2007/43/ЄС від 28 червня 2007 року, що встановлює мінімальні стандарти захисту курей, що утримуються для виробництва м’яса (бройлерів). 

Дані директиви Україна мала імплементувати у своє законодавство ще до 2019 року, чого так і не було зроблено. 

Чому ці Директиви  важливі? 

Після імплементації мінімальних стандартів добробуту, виробник матиме чітке регулювання умов утримання, перевезення та забою тварин, що для останніх означає неможливість понаднормової експлуатації та зменшення страждань. 

Також такі норми надають українському виробництву стандарт "європейського зразка" та гуманізують підприємство.

Наприклад, з’являється максимально дозволений час транспортування (8 годин або за умов наявності підстилки, вентиляції та води у транспорті — 24 години з 1 годиною перерви (вода/їжа) замість безтермінових перевезень, які призводять до виснаження та навіть болючих смертей тварин у дорозі. 

Забороняються найжорстокіші методи експлуатації тварин на виробництві такі, як утримання курей-несучок у батарейних клітках. 

Цей метод в країнах ЄС заборонений з 2012 року як найнегуманніший стосовно тварин. Більш того, Європа активно починає відмовлятися від використання будь-яких кліток у яєчному виробництві. 

Виконати свої зобов'язання Україну закликають і в Європарламенті. "Нещодавно Комітет з міжнародної торгівлі Європейського парламенту прийняв свій висновок щодо імплементації Угоди про асоціацію ЄС з Україною. Наша думка була чіткою: Україна повинна терміново узгодити свої стандарти добробуту з ЄС. Ми також наголосили, що продовження перехідного періоду для бройлерів, курей-несучок та свиней до 2026 року слід переглянути",- заявив заступник голови Комітету із закордонних справ ЄП Урмас Пает.

Що значить відтягування адоптації та підписання Директив для тварин на прикладі курей-несучок? 

Кури є найбільшою групою фермерських тварин з найвищим рівнем страждання та найгіршими умовами утримання. В Україні 99,5% виробників яєць використовують клітки, більшість з них — найжорстокіші — батарейні.  

Кінцевий термін впровадження Директиви Ради 1999/74/ЄС, що встановлює мінімальні стандарти захисту курей-несучок, був у 2018 році. Тобто, вже як 2 роки підприємці мали б розпочати поступову трансформацію виробництва на збагачені клітки або безкліткову систему. 

Через те, що директива була проігнорована та не впроваджена урядом, близько 36 мільйонів курей-несучок утримуються у таких же жорстоких та болючих умовах. 

Що значить відтягування адоптації та підписання Директив для українського бізнесу? 

Ігнорування нових стандартів означає позбавлення українського виробника великого каналу збуту продукції, ймовірні складнощі у роботі з європейським ринком,  великими брендами/ритейлерами в майбутньому та зменшення перехідного періоду трансформації виробництва (2 роки вже пройшли). 

Світовий яєчний ринок дуже активно рухається у напрямку гуманізації виробництва. 

Окрім того, що західні країни відмовляються від виробництва яєць в кліткових умовах, а деякі навіть відмовляються від реалізації такої продукції, міжнародні бренди (ритейл/мережі готелів/виробники харчової продукції тощо) переходять не просто на яйця з "євроклітки", а обирають яйця 100% безкліткового методу виробництва. 

А що з цього приводу думають в уряді?

У пресцентрі Держспоживслужби не прокоментували протермінування кінцевих термінів впровадження Директив, але надали коментар щодо сьогоднішньої роботи над цими стандартами.

"В поточному році Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України розроблено проєкт наказу "Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання" (далі — проєкт наказу). 

Вказаний проєкт наказу встановлює мінімальні вимоги до умов утримання сільськогосподарських тварин, включаючи відгодівлю та догляд за ними. Він адаптує в законодавстві України вимоги актів права ЄС: про захист тварин, утримуваних у сільськогосподарських цілях; про встановлення мінімальних правил для захисту курей-несучок; про встановлення мінімальних правил для захисту курей, утримуваних з метою виробництва м'яса; про встановлення мінімальних стандартів для захисту телят; про встановлення мінімальних стандартів для захисту свиней. Проєкт наказу оприлюднений на сайті Мінекономіки та опрацьований і погоджений Держпродспоживслужбою без зауважень".

Проєкт наказу Мінекономіки "Про затвердження Вимог до благополуччя сільськогосподарських тварин під час їх утримання" був зареєстрований 11 листопада 2020 року.  Втім, із його тексту виходить, що наказ "вводиться в дію 01 січня 2026 року".

Це означає, що для українського виробника перехідним періодом для поліпшення власних потужностей залишилось 5 років. І це в ситуації, коли Комітет міжнародної торгівлі Європейського парламенту вже закликав Україну скоротити цей перехідний період! 

Адже "гуманний бізнес" вже давно став світовим трендом.

Станом на 2020 рік у світі 1981 компанія/заклади відмовились від продажів та реалізації яєць з кліток, навіть зі збагачених. 

В Україні міжнародні бренди також слідують тенденціям саме "гуманного" бізнесу та зобов’язуються перейти на безкліткові яйця або частково перебудовують власне виробництво. Danone, Metro Cash&Carry, Radison, Hyatt, Hilton, InterContinental тощо категорично відмовились від яєць з кліток з перехідним терміном максимум до 2025 року, "Ашан Україна" цього року почав виробляти яйця безкліткового утримання під власним брендом. 

То, може, і українському виробнику час замислитися, куди краще інвестувати — у "вимушене" сьогодні чи в поки нішеве, але майбутнє. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора