Що дасть Україні інтеграція у цифровий простір ЄС

Україна взяла курс на інтеграцію в європейський цифровий простір.

Імплементація положень Угоди про асоціацію (в тому числі оновленого Додатка XVII-3) дозволить Україні поступово наблизитися до цифрового ринку ЄС.

Це призведе до зменшення бар’єрів та обмежень у торгівлі з ЄС та прискорення розвитку цифрової економіки в Україні.

Наразі Україна відстає від країн-членів ЄС та навіть країн-сусідів за рівнем цифрового розвитку.

Про це свідчать дані міжнародних рейтингів, таких як EGDI, NRI, WDCR. Аби скоротити відставання (принаймні з країнами-сусідами) необхідно прискорити цифрову трансформацію, зокрема у найслабших сферах: регуляторному середовищі, розвитку телекомунікаційної інфраструктури і впровадженні державою цифрових технологій. Такі зміни необхідні для інтеграції або хоча б наближення України до єдиного цифрового ринку (ЄЦР) ЄС.

І це – не порожні слова. За оцінкою експертів Центру досліджень міжнародної торгівлі Trade+ Київської школи економіки, збільшення цифровізації української економіки та суспільства на 1% може призвести до зростання ВВП України на 0,42%.

Відповідно, залежно від рівня цифровізації, до якого поступово наближатиметься Україна в рамках ЄЦР ЄС, позитивний кумулятивний вплив на ВВП України може скласти від 2,4 до 12,1% ($3,1-15,8 млрд) додаткового зростання протягом усього періоду наближення.

Зокрема, щодо експортного потенціалу збільшення двосторонньої торгівлі між Україною та ЄС протягом усього періоду реалізації реформ з регуляторного та цифрового наближення України до країн ЄС очікування є такими:

*Від рівня експорту у 2018 р. 

Крім того, Україна виграє від скорочення торговельних витрат у двосторонній торгівлі з ЄС внаслідок зменшення регуляторних цифрових бар’єрів, що позитивно вплине на добробут громадян (потенційне покращення на 3,6-7,8%).

Усунення бар'єрів для транскордонної цифрової торгівлі підвищує загальну ефективність ЗВТ з ЄС.

ЄЦР спрощує та зменшує вартість транскордонних електронних транзакцій, покращує транскордонний доступ до онлайн-ринків та інноваційних цифрових продуктів і послуг для бізнесу та споживачів.

Цифровізація торгівлі за європейськими правилами активізує загальну торгівлю товарами та послугами з ЄС – спрощує експортні процедури, зменшує торговельні витрати експортерів, створює нові можливості для торгівлі з ЄС, зокрема це стосується малого та середнього бізнесу.

Як наслідок, до переваг єдиного ринку з Євросоюзом належать зниження цін, більший вибір товарів та послуг та покращення зручності для споживачів і бізнесу, ефект економії від масштабу для українського бізнесу завдяки кращому доступу на великий європейський ринок, посилення захисту прав споживачів онлайн послуг.

Проте, аби всі ці плани й розрахунки втілились у реальність, Україні необхідно виконати чергове "домашнє завдання".

Компонентами єдиного цифрового ринку ЄС, які потребують удосконалення в Україні, є:

• електронна ідентифікація,
• платіжні системи, електронні платежі та розрахунки,
• захист прав інтелектуальної власності в інтернеті,
• кібербезпека та захист персональних даних.

Крім того, регуляторне середовище України є досить обмежувальним щодо цифрової торгівлі. Тут найбільше бар’єрів пов’язано з:

- транскордонними електронними платежами та транскордонними електронними транзакціями (відсутністю механізмів для застосування електронного цифрового підпису в зовнішньоекономічних контрактах, відсутністю взаємного визнання електронної ідентифікації та електронних довірчих послуг між Україною та основними торговельними партнерами тощо),

- технічними вимогами щодо використання місцевого програмного забезпечення та криптографії.

Подолання цих бар’єрів необхідне для інтеграції України у європейський та глобальний цифровий простір, який все більше впливає на міжнародну торгівлю і глобальну економіку.

Тож Україні варто поквапитися, бо з кожним днем ціна нашого відставання стає все більшою.

Дослідження з метою отримання кількісних оцінок економічних переваг інтеграції України у ЄЦР ЄС, а саме впливу на економічне зростання, торгівлю і добробут України та ЄС, було проведене на запит Міністерства цифрової трансформації України командою Центру досліджень міжнародної торгівлі Trade+ при Київській школі економіки у партнерстві з Українським центром європейської політики.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів