Нові часи у СОТ: які зміни чекають на світову торгівлю і чому це важливо для України
15 лютого відбулася справді непересічна подія. Нарешті члени Світової організації торгівлі (СОТ) досягли консенсусу і обрали нового генерального директора – нею стала Нгозі Оконджо-Івеала.
Вона обійме посаду 1 березня і стане сьомим генеральним директором СОТ.
Зазвичай, описуючи це призначення, акцентують на тому, що це перша жінка, яка очолить СОТ, і водночас перша представниця Африки.
Проте це призначення має й інші важливі моменти, в тому числі й для України.
Перш за все, привертає увагу той факт, що це призначення було би неможливим у разі перемоги на президентських виборах у США Дональда Трампа.
Процес вибору нового генерального директора СОТ почався ще влітку, коли було сформовано список із восьми кандидатів. Надалі у ході трьох раундів консультацій кількість кандидатів мала бути скорочена до одного, що має найбільшу підтримку серед держав-членів.
За результатами останнього раунду консультацій, 28 жовтня, кандидатом з найбільшою підтримкою було названо Нгозі Оконджо-Івеалу, однак це була лише оцінка трійки фасилітаторів: голови Генеральної ради Девіда Волкера (Нова Зеландія), голови Органу врегулювання спорів Дасіо Кастільо (Гондурас) та голови Органу з огляду торговельної політики Харальда Аспелунда, Ісландія, а фінальне рішення повинно прийматися консенсусом усіх членів СОТ.
Тим не менш, у третьому раунді Сполучені Штати відмовилися підтримати кандидатуру Оконджо-Івеали, продовжуючи підтримувати її опонентку Йо Мюн Хе – міністра торгівлі Південної Кореї, що працювала над переглядом торговельної угоди між США та Південною Кореєю.
За словами тодішнього торгового представника США Роберта Лайтхайзера, обрання Нгозі Оконджо-Івеали гендиректором СОТ стане помилкою, оскільки вона "не має жодного досвіду в торгівлі".
Втім, ймовірно, причина блокування полягала в іншому. Нгозі Оконджо-Івеала представляла країни, що розвиваються, які все гучніше вимагали перегляду світових правил торгівлі, які зараз дають преференції розвинутим країнам. У цьому контексті представник Південної Кореї на чолі СОТ більше відповідав баченню Дональда Трампа, в чому полягають інтереси США.
Невипадково Трамп заявляв, що у разі перемоги нігерійської кандидатки (що неможливо без зняття вето Сполученими Штатами) США готові залишити СОТ.
Тож ухвалення рішення було перенесено на невизначений термін. Формально – "з огляду на стан речей у сфері охорони здоров’я".
Проте всім було зрозуміло, що вибори зайшли у глухий кут. І цей провал фактично поставив би крапку на СОТ. Адже організація вже декілька років перебуває у глибокій кризі.
Втім, усе змінилося зі зміною президента Сполучених Штатів.
Вже 5 лютого нова адміністрація "із задоволенням висловила свою рішучу підтримку кандидатури доктора Нгозі Оконджо-Івеали на посаду наступного генерального директора СОТ".
Хто така Нгозі Оконджо-Івеала?
Майбутній гендир СОТ ще в юності залишила Нігерію через громадянську війну і переїхала до США. Здобула освіту в Гарварді, де вивчала економіку, а також у Массачусетському технологічному інституті, де отримала ступінь доктора філософії у галузі регіональної економіки та розвитку.
Вона має 25 років досвіду роботи у Світовому банку, де обіймала посаду керуючого директора з питань операційної діяльності. Двічі була міністром фінансів Нігерії (2003-2006 та 2011-2015 роки) у складні для країни часи, а також стала першою жінкою, що балотувалася на посаду президента Світового банку в 2012 році. Входить до правління Глобального альянсу з вакцин та імунізації (GAVI).
У своїй промові після обрання Оконджо-Івеала зазначила: "Це була довга і важка дорога, повна невизначеності, але зараз – світанок нового дня, і справжня робота може початися. Проблеми, з якими стикається СОТ, численні та складні, але вони не є нездоланними".
Що вона обіцяє змінити у СОТ?
На першій пресконференції після обрання Оконджо-Івеала пообіцяла зробити своїм головним пріоритетом боротьбу із пандемію коронавірусу. Першочерговим завданням тут вбачається зняття обмежень, що сповільнюють рух ліків та вакцин через кордони.
Навть більше, було зазначено, що важливо не тільки вирішити проблему, з якою світ зіштовхнувся зараз, але й розробити принцип дій, який допоміг би швидко реагувати на подібні виклики у майбутньому.
Втім, не менш важливими є обіцянки нового гендиректора, присвячені реформуванню СОТ.
Ще одним своїм пріоритетом Оконджо-Івеала називає розблокування Органу врегулювання спорів, без якого СОТ не здатна контролювати дотримання країнами-членами правил вільної торгівлі. Нагадаємо, що Орган врегулювання спорів був заблокований Сполученими Штатами, які вимагали позбавити його права приймати рішення, які ставали б прецедентами в інших торговельних суперечках.
Зміна президента США дає шанси на швидке виконання цього завдання. Навряд чи адміністрація Джо Байдена буде чинитиме такий брутальний тиск на СОТ, як це було за Трампа.
І нарешті, Оконджо-Івеала стверджує, що СОТ потребує зміцнення та омолодження, завдяки чому можна буде досягти прогресу в перемовинах щодо тих питань, де інтереси розвинутих країн і держав, що розвиваються, діаметрально розходяться. Це і питання риболовних субсидій, і проблеми у сфері сільського господарства, і питання охорони довкілля, і багато іншого.
Досі жодному гендиректору СОТ не вдавалося суттєво просунутися у реалізації цього завдання.
Та нині вся світова спільнота, затамувавши подих, очікує перезавантаження СОТ.
Варто нагадати, що такого перезавантаження світової торговельної системи потребує й Україна. Ми стали членом організації торгівлі занадто пізно і, відповідно, увійшли туди на гірших умовах, аніж ті, хто нас випередив.
Тому успіх нового гендиректора СОТ стане і успіхом нашої країни.
Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора