Передвиборча кампанія нового президента США Джо Байдена створила три очікування серед американців, особливо у "прогресивних" демократів і активістів лівого спрямування, через які в США можуть початися внутрішні суперечності.

По-перше, обіцянкою Байдена під час президентської кампанії було посилення контролю за зброєю. Зокрема, запровадження суворого моніторингу історії покупців і самої зброї.

До слова, в США багато так званих "пістолетів-привидів" – зброї несерійного виробництва, яку набагато складніше відстежувати. Крім того, лунали ідеї обмеження штурмової зброї і зброї з великою ємністю магазинів – забороною всіх магазинів на більш ніж 10 патронів. Саме автоматичні багатозарядні гвинтівки стали знаряддям, які призвели до збільшення останніми роками кількості трагедій в школах і церквах США.

Ще одна важлива складова, яка була озвучена, – ініціатива про скасування законодавчої заборони судитися з виробниками зброї за злочини, вчинені із застосуванням виробленої ними зброї.

Очікувалося, що внесення Байденом закону про контроль над обігом зброї на розгляд Конгресу стане одним із перших кроків після інавгурації.

Момент для цього, здавалося б, вдалий, як ніколи, оскільки Національна стрілецька асоціація (NRA) в останні два роки частково втратила свій вплив і популярність, якраз через трагедії 2019 року.

Минув місяць, а законодавчої ініціативи немає. Громадські антизбройні групи почали ставити питання на брифінгах Білого дому. І з'ясувалося, що законопроєкту просто ще немає, про що нещодавно прямо заявила прессекретар Білого дому.

По-друге, ще однією обіцянкою Байдена був закон про реформу поліції, який повинен ліквідувати або значно обмежити концепцію недоторканності офіцерів поліції.

Ця концепція захищає поліцейських від юридичних звинувачень щодо перевищення повноважень і надмірного насильства. Цей закон вже обговорювали в Конгресі відразу після хвилі протестів у 2019 році, але не знайшов підтримки у більшості конгресменів. Закон дуже чекають афроамериканські і латиноамериканські спільноти, і цей закон в його радикальній версії просувають представники спільнот у Палаті представників від Демократичної партії.

Однак з'ясувалося, що зараз, коли демократи зосередили владу у Вашингтоні, в їхній фракції в Палаті представників немає єдності щодо того, як саме потрібно обмежити презумпцію невинуватості поліцейських.

Радикальні члени Палати вимагають від фракції ухвалити закон у доволі жорсткій редакції голосами одних тільки демократів в Палаті представників і вже потім коригувати його при підготовці голосування в Сенаті. Помірні ж члени фракції наполягають на тому, щоб вже в Палаті представників цей закон розроблявся спільно з республіканцями, тому що для остаточного затвердження потрібно 60 голосів у Сенаті (всього там 100 місць), тобто мінімум 10 голосів республіканців за умови, що всі 50 сенаторів-демократів проголосують "за".

По-третє, новопризначений міністр оборони Ллойд Остін пішов на небувалий для збройних сил США крок. Він розпорядився провести у всіх підрозділах армії та флоту дебати про зростаючу небезпеку расизму і внутрішнього тероризму.

Дебати повинні тривати цілий день за участю підрозділів в повному складі. Як саме це буде виконано, поки не зрозуміло.

Привід для такого кроку – наявність десятків колишніх військових серед тих, хто захопив Капітолій 6 січня.

Ризик цього кроку – ймовірні (і навіть вже озвучені) звинувачення в "полюванні на відьом" у рядах збройних сил США і в партійній агітації в рядах військових. Досі армія США завжди пишалася тим, що вона стояла над партійними суперечками і була поза політикою (внутрішньою, у всякому разі).

Справа, як майже завжди буває, в майбутніх виборах. Обмеження обігу зброї має безліч супротивників серед виборців Республіканської партії. А ідея "закону і порядку", що вимагає значної недоторканності поліцейських, – безліч прихильників.

Ідея політизації армії може не сподобатися взагалі непередбачувано великій кількості американців. Усі ці три ситуації загрожують демократам ускладненнями на проміжних виборах 2022 року.

Зараз у Сенаті у демократів більшість тільки завдяки вирішальному голосу голові Сенату віцепрезидента Камали Гарріс. У нижній палаті у партії зараз більшість, але в листопаді 2020 року демократи втратили тут 14 місць.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора