За останні два тижні ми вкотре пересвідчилися, що в питанні протидії російській агресії Україна має підтримку міжнародних партнерів і союзників.

Лише за цей короткий час, з 2 по 16 квітня, у президента Зеленського відбулися контакти з шістьма лідерами країн "сімки" – президентом США, прем’єрами Великої Британії, Канади, Японії, канцлером Німеччини та президентом Франції.

З лідерами Німеччини та Франції тристоронні відеопереговори відбулися в рамках візиту президента України до Парижа. І хоча в більшій частині вони стосувалися виконання домовленостей в рамках Нормандського формату, основним підсумком переговорів також став заклик трьох лідерів до Росії щодо негайної деескалації ситуації та відведення військових угруповань від кордонів України.

І заклик цей пролунав з Парижа, де Росії знову вказали на необхідність дотримуватися взятих зобов’язань у питанні стримування агресії щодо України.

Демократичний світ пильно стежить за діями Російської Федерації на кордоні з Україною і на окупованих територіях.

Сьогодні світ єдиний у своїй позиції – новий етап ескалації у регіоні не пройде безкарно для Росії.

Як сказав президенту Зеленському президент Байден – ключі від стабільності на всьому європейському континенті лежать в Україні.

Окремо протягом цих двох тижнів глава держави скоординував свої дії з лідерами двох провідних міжнародних інституцій - НАТО та ЄС. Переговори з генеральним секретарем НАТО та візит до Києва голови військового комітету НАТО і його зустріч з президентом України засвідчили, що керівництво Альянсу як ніколи добре розуміє важливість підтримки України у складній безпековій ситуації.

Відбулася телефонна розмова з президентом Європейської ради Шарлем Мішелем, який, крім усього іншого, підтвердив свою участь у саміті Кримської платформи 23 серпня. А це є дуже показовим жестом на підтримку України, сигналом для інших світових лідерів щодо необхідності відвідання цього саміту, який поверне питання окупованого Криму в міжнародний порядок денний.

Звісно, якби Україна була членом НАТО чи ЄС, то питання російської агресії навряд чи було б для нас актуальним. Але маємо ті реалії, які на сьогодні існують.

Тож в умовах відсутності важелів колективної безпеки для України шукаємо ті, які доступні. І про це говоримо як з окремими державами та групами держав, так і з міжнародними організаціями.

З цією метою президент України, зокрема, тримає тісний зв’язок з нашими регіональними стратегічними партнерами.

Відбулися результативні переговори з президентом Ердоганом, який заявив, що Туреччина ніколи не визнає анексії Криму. Київ і Анкара домовилися про поглиблення військово-технічної співпраці, а також про зміцнення заходів безпеки у Чорному морі.

Цього тижня відбудеться розмова президента України з генеральним секретарем ООН. Ця універсальна міжнародна організація має також нести свою частку відповідальності за мир та безпеку в нашому регіоні.

Ну і безумовно, увесь цей час відбувалися контакти світових лідерів між собою, де постійно звучало питання безпеки України.

Предметною у цьому сенсі стала розмова президента Байдена з президентом Путіним, яка відбулася за півтора тижня після розмови з президентом Зеленським. Президент США закликав Росію до деескалації напруженості, а також висловив свою стурбованість з приводу нарощування російської військової присутності в окупованому Криму та на кордонах нашої країни.

А Єлисейський палац оголосив, що після зустрічі з президентом Зеленським президент Макрон проведе телефонну розмову з президентом Путіним.

За підсумками контактів президента Зеленського зі світовими лідерами можемо констатувати одну дуже важливу річ.

Усі світові лідери висловили спільне розуміння: безпека України – це безпека усього європейського континенту, а українсько-російський кордон – межа між демократичним і авторитарним світом. А тому це проблема не тільки України.

Така одностайна та швидка підтримка України з боку Європи і світу є дійсно безпрецедентною.

Адже дипломатія – це тонка зброя. Іноді тиха і непомітна, іноді гучна та багатослівна. Але є одна її важлива особливість – якісна дипломатична підтримка завжди має надаватися вчасно. Надана із запізненням, вона може виявитись непотрібною.

Завдяки президенту Зеленському цього разу ми отримали вчасну та якісну підтримку. Демократичний світ таки усвідомив уроки 2008 та 2014 років. І внаслідок цього, сподіваємося, розвиток подій у нашому регіоні піде за іншим, неагресивним сценарієм.

Україна ніколи нікого не буде провокувати і точно не піддасться на провокації.

Але безумовно, маємо бути готовими до будь-якого розвитку подій.

Будемо розбудовувати потужну армію, активну дипломатію, рухатися європейським та євроатлантичним треком. А будь-які загрози робитимуть нас лише сильнішими.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора