Що може стати на заваді отриманню Україною так званого "промислового безвізу"?

Угода з ЄС про оцінку відповідності та прийнятність промислових товарів (Угода АСАА – Agreement on Conformity Assessment and Acceptance of Industrial Goods), яку також називають "промисловим безвізом", є надзвичайно важливою для українських експортерів, оскільки вона передбачатиме, що торгівля товарами між Україною та ЄС в обумовлених секторах здійснюватиметься на тих самих умовах, які застосовуються в торгівлі товарами між державами-членами ЄС.

Наразі йдеться про три сектори: безпека машин, низьковольтне обладнання, електромагнітна сумісність.

Проте, декларуючи бажання якнайшвидше отримати "промисловий безвіз", Київ сам створює себе перешкоду на цьому шляху, залишаючи невирішеними питання у сфері інспектування та сертифікації.

Як наслідок, Україна вже отримала від ЄС "жовту карту".

Нею стало нещодавнє (від 21 березня) рішення Європейської кооперації з акредитації (ЕА), згідно з яким призупинене визнання української акредитації, яку здійснює Національне агентство з акредитації України (НААУ), у ключових для укладення угоди АСАА сферах – акредитація органів з інспектування та акредитація органів з сертифікації продукції.

Призупинення статусу України у європейській системі сертифікації також мало наслідком зупинку визнання українських лабораторій (акредитованих НААУ) у рамках Міжнародної кооперації з акредитації лабораторій (ILAC).

Що це означатиме на практиці?

Національне агентство з акредитації в Україні є державною організацією, яка здійснює акредитацію органів з оцінки відповідності. Наразі НААУ акредитоване в ЕА для здійснення акредитації органів з сертифікації персоналу, органів з сертифікації систем менеджменту, калібрувальних, випробувальних, медичних лабораторій.

Акредитація НААУ в ЕА забезпечує взаємне визнання результатів акредитації органів оцінки відповідності та усуває необхідність повторного тестування чи сертифікації товару при його імпорті до інших країн.

Саме тому сертифікація продукції є чи не найважливішим для експортерів напрямом. НААУ була акредитована за цим напрямом у жовтні 2015 року.

У травні 2019-го НААУ пройшла паритетне оцінювання з боку Європейського агентства з акредитації. За твердженням НААУ, оцінювання пройшло успішно. Проходження наступного оцінювання НААУ з боку ЕА очікується у травні 2023 року.

Водночас інформація ЄС про призупинення статусу ЕА може свідчити про наявність проблем з визнанням України у сфері інспектування та сертифікації.

Доки триває призупинення акредитації НААУ з боку європейських органів, вітчизняні органи з оцінки відповідності не можуть використовувати знак ILAC MRA, який свідчив би про міжнародне визнання результатів досліджень сертифікації та інспектування продукції.

14 квітня керівництво НААУ прозвітувало на засіданні Комітету ВРУ з питань інтеграції України до ЄС, що у вересні цього року відбудеться надзвичайний візит Європейської кооперації з питань акредитації для вирішення подальшої долі акредитації НААУ.

Сподіваємося, що цього разу керівництво НААУ усуне всі недоліки, на які зверне увагу європейська сторона.

Адже вже зараз, із тимчасовим зупиненням акредитації, Україна може зіткнутися з численними ризиками.

Серед них:

- Тимчасове призупинення переговорів щодо Угоди ACAA, оскільки акредитація є першим і важливим кроком для взаємного визнання між Україною та ЄС, якого ми так прагнемо в рамках "промислового безвізу";

- Потенційне ускладнення співпраці для нашого бізнесу із закордонними бізнес-партнерами, адже призупинення акредитації – це іміджевий момент, і про нього вже знають усі інші міжнародні організації з акредитації. Міжнародні бізнес-партнери, а особливо їхні менеджери, які відповідають за питання якості, можуть почати ставити питання своїм українським колегам, "що не так із європейською акредитацією".

Є ще й найгірший сценарій, фактично "червона картка" – повна втрата НААУ акредитації за напрямами інспектування та сертифікації продукції.

Залишається сподіватися, що керівництво НААУ розуміє ці ризики і докладе всіх можливих зусиль, щоб не допустити такої катастрофічної ситуації.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора