Цього тижня у Відні стартували переговори щодо ядерної програми Ірану, зокрема, щодо відновлення Спільного плану дій (СПД), перспективи якого нині під загрозою, як ніколи.

Нагадаємо, що в 2015 році СПД був підписаний Іраном і міжнародними учасниками переговорів у форматі 5+1, де п'ять - це постійні члени РБ ООН, а одиниця - це Німеччина.

Іран за крок від ядерної зброї: яку відповідь дадуть США і ЄС на ультиматум Тегерана

Угода передбачала відмову Ірану від збагачення урану вище рівня в 3,67%, зупинку роботи підприємств, потенційно пов'язаних з військовим напрямом ядерної програми держави, і щомісячний моніторинг МАГАТЕ.

За оцінками технічних експертів, таке гальмування іранської ядерної програми відсувало перспективи створення Тегераном ядерної бомби на термін до одного року (в той час як до підписання цей термін оцінювався в три місяці).

Отже, повертаючись до переговорів і їхніх перспектив.

Як відомо, базовою умовою Тегерана щодо повернення до СПД є повернення США в угоду, плюс негайне і тотальне скасування всіх американських санкцій, введених Дональдом Трампом в 2018 році.

Власне, скасування американських санкцій є умовою номер один, тоді як інші технічні моменти можуть бути легко врегульовані відразу після виконання цієї умови.

Сполучені Штати поки не готові йти на поводу в іранських ультиматумів.

Однак, з огляду на те, що президент Джо Байден прийшов до Білого дому з наміром відновити СПД, ймовірно, можливі зрушення в американській позиції.

Причиною, як нам видається, є ретельна підготовка Ірану до переговорів і високі ставки у грі.

По-перше, з моменту ухвалення парламентом у грудні 2020 року рішення про припинення виконання СПД і збагачення урану до 20% (законом намічено отримати щонайменше 120 кг) минуло лише кілька місяців.

Згідно із заявою віцепрезидента Ірану Алі Салехі, зробленій 7 квітня, Тегерану вже вдалося накопичити 57 кг урану, збагаченого до рівня 20%, що говорить про прискорення темпів і технічного рівня іранської ядерної програми.

9 квітня, в ювілей атомної енергетики Ірану, національні фізики мають намір презентувати 133 нових відкриття в галузі, зокрема нову центрифугу зі збагачення урану IR-9, яка вдвічі перевершує за потужністю свою попередницю IR-8.

За цими пишними заявами, зробленими якраз під час переговорів щодо СПД, не складно помітити прагнення Ірану продемонструвати, що за час відсутності ядерної угоди Ісламській Республіці буде ще простіше і швидше підійти до можливості створення ядерної бомби, ніж це уявляли раніше.

При цьому Салехі зробив акцент на готовності Ірану негайно припинити збагачення урану до 20% і повернутися до СПД... після скасування всіх американських санкцій.

По-друге, підписана 29 березня Угода про стратегічне партнерство з Китаєм також покликана вибити грунт з-під ніг американців.

Ірано-китайська угода, укладена на 25 років, передбачає вкладення Китаєм $400 млрд в економіку Ірану, переважно в її нафтогазову, а також інші галузі.

Це означає, що стрімкому падінню іранської економіки вдасться запобігти, навіть якщо американські санкції збережуться, а СПД так і не буде відновлений.

Звісно, як зазначає арабська преса, навряд чи Китай здатний одноосібно повністю воскресити економіку Ірану, проте він, як мінімум, не дасть їй впасти в остаточний колапс, навіть за найбільш негативного розвитку подій.

У підсумку, зберігаючи непоступливість, Сполучені Штати ризикують отримати Іран як нову ядерну державу, з економікою, ослабленою, проте не зломленою, і відповідно, перспективою повної дестабілізації найрізноманітніших регіональних проблем, в яких зацікавлений Іран.

Чому Тегеран все ще зацікавлений у поверненні до ядерної угоди?

Залежність від Китаю, хоч і стала вдалим ходом для Тегерана, проте це, схоже, радше прояв паніки і засіб тиску на США, ніж бажаний і очікуваний крок.

Ще пам’ятають, що Ісламська революція 1979 року почалася як протест проти тотальної залежності Ірану від США і надання всіх перських природних ресурсів в користування американцям, які на той момент мали статус стратегічних партнерів.

Угода з Китаєм дуже сильно нагадує подібні граблі, і низка аналітиків вже заявили, що нова революція і повалення режиму вже не за горами.

Саме тому для Тегерана життєво важливе повернення до СПД: це відкриє шлях всебічному і гармонійному економічного співробітництву, де Китай втратить свою роль монополіста іранської економіки.

Однак повернутися до Спільного плану дій Іран має намір як блискучий переможець у черговій дипломатичній сутичці і лише на власних умовах: скасування санкцій США не тільки відкриє нові шляхи для економічного розвитку Ісламської республіки, а й продемонструє деяке приниження основного суперника і партнера в переговорах.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора