Ми в Європарламенті уважно стежимо за ходом екологічних реформ в Україні. Країна має великий потенціал стати провідною силою зелених перетворень Європи.

Але для цього українським політикам потрібно швидко підготувати правову базу для необхідного переходу.

З минулого року Україна та ЄС дедалі активніше беруть участь у діалозі про співпрацю в рамках Європейського зеленого курсу. Основний порядок денний складається з таких питань, як трансформація вугільних регіонів, енергоефективність, відновлювані джерела енергії та водневі технології.

Усі ці ініціативи можуть досягти успіху лише в тому випадку, якщо вони будуватимуться на міцній правовій базі всебічних екологічних реформ, зокрема на тих, що закріплені в Угоді про асоціацію та Договорі про Енергетичне співтовариство.

Народ України заслуговує дихати тим самим чистим повітрям і жити за такими ж високими екологічними стандартами, як і інші європейці.

Особливо коли середня тривалість життя в Україні значно нижча від середньої тривалості життя в ЄС. 

Така ж пильність та увага мають приділятися охороні унікальних українських лісів та природних територій. Через 10 років після приєднання України до Договору про Енергетичне співтовариство значна частина екологічних директив ЄС досі не реалізована.

За останніми даними, щороку близько 58 тис. українців гинуть через промислове забруднення повітря, води та ґрунту. Рівень смертності – 128 осіб на 100 000 жителів – є одним з найвищих у регіоні. 

Згідно з інформацією Всесвітньої організації охорони здоров’я про смертність та тягар захворювань від забруднення атмосферного повітря за 2016 рік, Україна щорічно втрачає близько 2538 років життя на 100 000 людей з урахуванням інвалідності.

Це найвищий показник у Європі. Через смертність та захворюваність, пов'язані із забрудненням, Україна втрачає близько 6% ВВП, що співставно з річним бюджетом Міністерства охорони здоров'я.

Цього тижня Верховна рада розглядатиме кілька важливих законопроєктів про захист довкілля, зокрема проєкт закону №3091 про державний екологічний контроль та №4167 про запобігання, зменшення та контроль забруднення внаслідок промислової діяльності. 

Обидва мають вирішальне значення для поліпшення здоров'я та стану довкілля для українців та продовження інтеграції України до ЄС.

Проєкт закону №4167 "Про запобігання, зменшення та контроль забруднення, що виникає внаслідок промислової діяльності" був розроблений Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України за сприяння Європейської комісії, ЄБРР та GIZ. Цей закон має дати поштовх модернізації великої промисловості, одночасно зменшуючи шкідливі викиди та їх споживання енергії.

Використовуючи ту саму практику, з 2004 року великі спалювальні установки в ЄС змогли зменшити викиди двоокису сірки на 77%, оксидів азоту на 49% та пилу на 81%.

Другий законопроєкт, який наразі очікує на затвердження українськими законодавцями, має відповідну назву "Про державний екологічний контроль" і більш відомий як №3091. Цей закон є ще одним значним кроком для екологічної трансформації України, оскільки для ефективного екологічного регулювання необхідний ефективний нагляд та контроль. 

Перезапуск державної служби екологічної інспекції з відповідними повноваженнями є необхідним.

Запропоноване законодавчі зміни можуть розпочати комплексну наскрізну реформу Державної екологічної інспекції, яка передбачає внесення змін до понад 30 законодавчих актів України.

На завершення, законопроєкт №4461 "Про території Смарагдової мережі", який зараз перебуває на розгляді, є ще одним важливим будівельним блоком комплексної екологічної реформи в Україні. Закон спрямований на збереження та відновлення біорізноманіття, включаючи структурні реформи в лісовому господарстві та управлінні природними заповідними територіями. За останні три роки Україна визначила значну кількість територій із цінними екосистемами як ділянки Смарагдової мережі та досягла затвердження їхнього статусу на рівні Ради Європи.

Тепер депутати Верховної ради повинні робити свою роботу, з’являючись на слухання та голосуючи за те, чого потребує Україна. Зробивши це, вони не лише покращать екологічні стандарти життя для всіх українців, а й виявлять послідовність у виконанні зобов’язань, взятих на себе країною.

Ми в Європейському парламенті визнаємо Україну стратегічним партнером для Європейського Союзу щодо декарбонізації в рамках Європейського зеленого курсу, який спрямований на те, щоб Європа стала першим вуглецево нейтральним континентом. 

Зелена індустріальна стратегія ЄС поєднується з нашими кліматичними цілями та декарбонізацією економіки до 2050 року. Тому я готова підтримати ініціативу щодо встановлення структурованого та регулярного діалогу щодо участі України у Європейському зеленому курсі, але для цього відправною точкою має стати дотримання початкові умови, зокрема втілення раніше визначених екологічних реформ.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору автора