Якщо Україна прагне більшої економічної інтеграції з ЄС, то пріоритетом має бути встановлення взаємно зрозумілих митних правил і процедур.

Адже митниця – це один із найважливіших чинників для інтенсивної міжнародної торгівлі. А міжнародна торгівля в свою чергу – один із найважливіших чинників економічної інтеграції. 

Тож невипадково, що після підписання Угоди про асоціацію з ЄС Україна розпочала впровадження таких змін, і цьому активно сприяє ЄС через програму EU4PFM. 

В чому полягають ці зміни?

Чого хоче бізнес – і чого хоче держава?

Головним принципом роботи митниць у країнах ЄС є: "Митниця повинна не заважати міжнародній торгівлі". Це правда, але не вся. Друга, не менш важлива частина цього принципу: "… і захищати інтереси держави".

Що це означає на практиці?

Бізнес зацікавлений не витрачати зайвий час і зайві кошти при перетині кордону. А держава зацікавлена в тому, щоби бізнес чесно сплачував усі митні збори.

Держава має зорганізувати процес так, щоб бізнес міг швидко проходити митні процедури, – але водночас "хапати за руку" тих, хто зловживає довірою.

Добросовісний бізнес повинен мати можливість отримати "мандат довіри" від митниці; таким "мандатом" у ЄС є митні спрощення. А для тих, хто цілеспрямовано хоче вести нечесну гру, існує кримінальна відповідальність за контрабанду.

Держава прагне отримати справедливі податки, бізнес – менше платити. 

Істина – в тому, щоб не переобтяжувати бізнес зайвими сплатами (наприклад, за виконання послуг, які можуть бути виконані самостійно через ІТ-рішення, або ж завищеними митами, або ж некоректно нарахованими митними вартостями), але й не дозволяти ухилятися від митних платежів.

Якщо всі трейдери платять коректно – доходи держави зростають. Завдання митниці – зробити так, щоб сплачували всі відповідно до закону.

Ідеальних систем не існує, але систему, як діє в країнах ЄС, є підстави вважати досить ефективною.   

Як працює митниця в країнах ЄС?

Бізнес має змогу більшість операцій здійснювати онлайн – у режимі самообслуговування. Це стосується подання декларацій, внесення платежів, отримання адміністративних послуг, дозволів, комунікації з органами влади, службою підтримки тощо.

Митники працюють у своїй системі, переважна більшість процесів у якій автоматизовані.

Окрім того, на митницях країн ЄС функціонують три важливих системних інструменти, які дозволяють прискорити проходження митного контролю:

- автоматизована система управління ризиками;

- автоматизована система митного аудиту;

- система спрощень для бізнесу.

Як це діє? Вантажівка приїздить на митний кордон. Митник, який бачить у системі митну декларацію, повинен розуміти, чи потрібно ретельно доглядати цю вантажівку, чи можна пропустити, взагалі не витрачаючи часу на догляд.

Рішення допомагає прийняти автоматизована система управління ризиками.

Наголосимо, не сам митник, не його начальство, а система, яка діє на підставі аналізу даних – як про власника вантажу, так і про сам вантаж, країну відправлення тощо.

Якщо ризики невисокі, вантажівку можуть пропустити без догляду.

Щоб не затримувати її без причин, митниця має інструмент митного аудиту: трейдер перетинає кордон без перевірки, але за деякий час після цього (навіть через місяць) митниця має право перевірити, чи всі платежі було сплачено.

Особливий підхід у митниці – до чесного бізнесу. Ті, хто мають спрощення, перетинають кордон набагато швидше.

Що дає спрощення?

Насамперед спрощення – це не звільнення від сплати мита. Це фактично дозвіл не проходити зайві митні процедури (часом – платні) на кордоні, оскільки трейдер пройшов перевірку ще до того, як приїхав на кордон.

Йдеться про аудит, який добровільно проходить підприємство, щоб отримати спрощення.  

Важливими є спрощення, які охоплюють найбільш популярні митні режими – експорту, імпорту та транзиту.

Для експорту та імпорту застосовується Програма авторизованого економічного оператора (вона діє майже у 100 країнах світу, і з серпня 2020 року запроваджена і в Україні.). При транзиті країни, які є учасницями Конвенції про процедуру спільного транзиту, застосовують спрощення в системі NCTS.

Таких країн зараз 35, і Україна має всі шанси стати наступною уже у 2022 році. Обидві дають низку спрощень і переваг під час митного оформлення і значною мірою повторюються – але для різних митних режимів.

Тому найбільшу вигоду отримують ті, хто мають увесь "пакет" спрощень – для транзиту, експорту та імпорту, тобто за програмою АЕО та в системі NCTS.

Щоб завершити тему, маю сказати, що в Україні діють положення Митного кодексу, які тимчасово надають значну частину перерахованих переваг. Але термін дії цих положень Митного кодексу спливає 7 листопада 2022 року. Тож відтоді джерелом спрощень будуть Програма АЕО та режим спільного транзиту (NCTS).

Технічно реалізувати те, про що йшлося вище, дозволяють ІТ-інструменти. Необхідною умовою функціонування митниць у країнах ЄС є застосування ІТ-інструментів на всіх ділянках та етапах роботи: від подання декларацій, надання адміністративних послуг, отримання спрощень – до актуальних баз даних (наприклад, щодо прав інтелектуальної власності, спрощень, митної вартості тощо) та згаданих систем управління ризиками та митного аудиту.

Застосування ІТ-рішень дозволяє скоротити час на спілкування з митницею для бізнесу та громадян, перевести це спілкування значною мірою в онлайн, забезпечити відкритість даних митниці, зменшити людський фактор та знизити потенційні корупційні ризики. Окрім того, використовуючи інтелектуальні системи, митники виконують набагато більш кваліфіковану роботу, аніж у паперову еру.

Найбільш ефективним шляхом боротьби з корупцією є скорочення людського фактора.

Раніше на митниці він був присутній на безлічі етапів. Ідеологія ЄС – мінімізувати людський фактор скрізь, де це дозволяють ІТ-технології і де це доцільно.

Що для України?

Ті ж системи, які позитивно проявили себе в країнах ЄС, з нашою допомогою розробляються і в Україні: нова Автоматизована система управління ризиками, нове Єдине вікно (для комфортної роботи зовнішніх користувачів із послугами), Митний аудит, нова Автоматизована система митного оформлення (система для митників) та інші.

Ми допомагаємо в розробці ІТ-рішень, адже якими б досконалими не здавалися існуючі системи, ІТ-сфера настільки активно розвивається, що вимагає постійного оновлення. Також із нашою допомогою Україна запровадила Програму Авторизованого економічного оператора та запроваджує NCTS.

Звичайно, Україна могла б винайти і власний варіант успішної взаємодії держави та бізнесу в митній сфері.

Та оскільки Україна має Угоду про асоціацію з ЄС, логічно, що вона запроваджує митні правила та процедури, близькі до філософії країн ЄС. Зважаючи на існування Угоди про асоціацію з ЄС, запровадження значної частини "європейських" інструментів внесено до національних програм, у тому числі пов’язаних із цифровізацією та євроінтеграцією.

Ми дуже сподіваємося, що зробимо свій внесок у реформування української митниці та виконання Україною зобов’язань, взятих у рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Наскільки успішним буде результат, залежить і від нас, але передусім – від української сторони.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів