2 грудня на сайті Світової організації торгівлі з’явилась новина про успішне завершення переговорів щодо Спільної ініціативи про внутрішнє регулювання послуг (Joint Initiative on Services Domestic Regulation).

Дана новина має важливе значення щонайменше з двох причин. По-перше, незважаючи на кризу в СОТ, що назріла через призупинення функціонування Апеляційного органу з грудня 2019 року, перемовини в СОТ продовжуються і навіть вдається досягати домовленостей з окремих питань.

По-друге, це перша домовленість щодо регулювання торгівлі послугами за останні 24 роки.

Натомість міжнародна торгівля послугами постійно зростає.

За останнє десятиліття даний сегмент зріс настільки, що вже становить половину від усього обсягу міжнародної торгівлі.

Разом з тим, витрати, пов’язані з торгівлею послугами, вдвічі вищі, ніж витрати на торгівлю товарами. Більшість із зазначених витрат пов’язані з різницею у регулюванні послуг в різних країнах, непрозорістю регулювання та складними процедурами.

А отже, це питання потребує термінового вирішення.

І Україна – одна з країн, які мають бути зацікавленими у цьому: достатньо згадати, якими темпами зростають наші IT-послуги.

Чотири роки переговорів

Логіка регулювання послуг у СОТ великою мірою базується на принципах, що були розроблені та довгий час застосовувалися до товарів.

Зокрема, йдеться про так званий режим найбільшого сприяння, що передбачає заборону дискримінації між подібними товарами, послугами та постачальниками послуг, які походять з різних держав-членів СОТ.

Разом з тим, у регулюванні послуг є суттєві відмінності порівняно з товарами.

Тоді як базові принципи щодо торгівлі товарами застосовуються до всіх заходів, запроваджених державами щодо товарів, більшість зобов’язань щодо торгівлі послугами застосовуються лише до тих заходів, щодо яких члени СОТ надали чітку згоду.

Зокрема, при вступі до СОТ, кожна держава-член узгоджує свій розклад поступок у конкретному секторі послуг (наприклад, авіаперевезення) в частині: національного режиму (передбачає заборону дискримінації імпортованих послуг порівняно з національними) та доступу на ринок (передбачає можливість запровадження таких обмежень, як регулювання кількості постачальників послуг через ліцензії чи квоти, чи обмеження загальної кількості фізичних осіб, які можуть бути зайняті у певному секторі послуг та ін.).

Таким чином, обсяг зобов’язань кожного члена СОТ в частині торгівлі послугами відрізняється. Більше того, непоодинокими є випадки, коли члени СОТ не взяли жодних зобов’язань у певних секторах послуг і можуть запроваджувати різного роду обмеження.

Переговори про підписання Спільної ініціативи про внутрішнє регулювання послуг вели з кінця 2017 року.

На дату завершення перемовин Ініціативу підтримало 67 членів СОТ, які представляють 90% міжнародної торгівлі послугами. Серед них, окрім України, ЄС, США, Канада, Велика Британія, Китай та Ізраїль.

При цьому Ініціатива залишається відкритою для приєднання інших держав-членів СОТ.

Питання на $150 млрд

Ініціатива стосується:

- вимог і процедур щодо ліцензування (що застосовуються до різних сфер послуг, як телебачення і радіомовлення чи пасажирські перевезення);

- кваліфікаційних вимог і процедур (як, наприклад, вимоги щодо отримання статусу адвоката, вчителя, лікаря чи члена морського екіпажу);

- технічних стандартів у сфері торгівлі послугами (як, наприклад, технічні стандарти у сферах проєктування та будівництва, видобутку корисних копалин тощо).

Дані питання не є новими у сфері регулювання послуг в СОТ.

Тому мета Ініціативи – регулювати зазначені вище питання ефективніше та враховуючи реалії сьогодення.

Прикладами конкретних зобов’язань, що повинні стати частиною конкретних розкладів поступок, є такі (повний текст всіх зобов’язань доступний тут):

- забезпечення прозорості доступу на ринок послуг (обов’язкова публікація інформації щодо відповідних вимог/процедур через електронні засоби зв’язку; забезпечення ефективних механізмів для відповіді державними органами на запити постачальників послуг; можливість зацікавленого бізнесу/інших стейкхолдерів коментувати проєкти нормативних актів, що стосуються відповідних процедур з можливістю врахування даних коментарів органами влади тощо);

- забезпечення юридичної визначеності та передбачуваності (встановлення орієнтовних строків для розгляду заявок; своєчасність обробки заявок; надання інформації державними органами про статус обробки заявок; надання можливості заявникам виправляти незначні недоліки в заявках та подавати додаткову інформацію; зобов’язання державних органів письмово інформувати заявників про причини відхилення заявок тощо);

- спрощення процедур торгівлі (консолідація необхідної інформації на єдиному спеціалізованому онлайн-порталі; подача заявок/документів в електронному вигляді та через один компетентний орган; встановлення розумних проміжків часу для подання заявок; заборона дискримінації між чоловіками та жінками в рамках дозвільних процедур для постачальників послуг тощо).

Загалом експерти Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) вважають, що прийняття Ініціативи дозволить досягнути покращення бізнес-клімату, пожвавлення міжнародної торгівлі, а також призведуть до зменшення щорічних витрат бізнесу на рівні близько $150 млрд.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів