Одним із пріоритетів своєї роботи українське Міністерство цифрової трансформації називає створення системи "е-Митниця".

Подібні плани анонсує і ЄС. Митний кодекс Євросоюзу та "Ініціатива електронної митниці" ("Electronic customs initiative") містять чітко визначений перелік із 17 IT-систем та жорсткий графік їх впровадження, обов'язковий для кожної з країн-учасниць ЄС.

Формально Україна не зобов'язана впроваджувати ті самі системи, що й країни ЄС. Однак якщо у її планах – вступ до Євросоюзу, то перед початком відповідних переговорів це питання обов'язково постане.

Впровадження ідентичних митних процедур буде "домашнім завданням" для України, і якщо починати його виконувати з нуля, процес буде досить тривалим та дуже затратним.

Чому зараз?

Міжнародна торгівля дозволяє країнам розширювати свої ринки та отримувати доступ до більшої кількості товарів і послуг.

В результаті міжнародної торгівлі ринок стає конкурентнішим, що зрештою приносить споживачеві дешевший продукт додому. Міжнародна торгівля – двигун світової економіки.

З огляду на це в ЄС переглядають роль митних органів. Їм відводять провідну роль у ланцюжку постачання, а також у його моніторингу та управлінні міжнародною торгівлею.

Це робить митницю не лише "збирачем митних платежів", а й каталізатором конкурентоспроможності країн та компаній.

Такий перегляд ролі став можливим (і, по суті, був спровокований) розвитком IT.

Використання інформаційно-комунікаційних технологій є ключовим елементом у спрощенні торгівлі та одночасно забезпеченні ефективності митного контролю, що веде до зменшення витрат для бізнесу та ризиків для суспільства.

Основними цілями Ініціативи електронної митниці є підвищення ефективності та дієвості митних процедур і процесів за рахунок їх спрощення чи іншим чином, а одночасно – забезпечення функціонально сумісних митних систем, доступних для економічних операторів на всій території ЄС.

Реалізувати нову систему планують у три етапи до кінця 2025 року.

Правова конструкція

Не варто думати, що електронна митниця ЄС – це якийсь окремий проєкт, який можна за бажання змінити, перенести дати впровадження або взагалі скасувати.

Йдеться не про тактичне удосконалення окремих митних процесів, а про стратегічний підхід як до розвитку митниці, так і до цифровізації. Заплановані зміни закладені у багатьох різнорівневих документах, що забезпечує процесу створення "е-Митниці" стійкість.

Ініціатива електронної митниці ЄС базується на комюніке Європейської комісії з е-Уряду (Commission Communication on e-Government) та резолюції Ради Європи про безпаперове середовище для митниці та торгівлі (Council Resolution on a paperless environment for customs and trade).

Також держави-учасниці ЄС прийняли Рішення про електронну митницю, Митний кодекс ЄС (UCC; ще одна його назва – Регламент ЄС №952/2013) та його Робочу програму (UCC Work Programme).

Ці документи забезпечують міцну правову основу цієї ініціативи.

Схваливши їх, держави-учасниці ЄС взяли на себе зобов'язання щодо досягнення цілей Ініціативи електронної митниці.

Додаток до Робочої програми містить перелік із 17 електронних систем, які мають бути розроблені або державами-учасницями самостійно (національні системи), або державами-учасницями у співпраці з Європейською комісією (транс’європейські системи).

Окрім того, в ЄС існує багаторічний стратегічний план митниці (multi-annual strategic plan for customs, MASP-C) – плановий документ, який охоплює всі митні проєкти, пов'язані з IT.

Він, з одного боку, є основою для згаданого переліку із 17 систем та встановлює рамки для розвитку електронних митних систем. З іншого боку, є "гнучким планом" реалізації Робочої програми Митного кодексу ЄС.

Навіщо Євросоюзу "е-Митниця"?

"Е-Митниця" в ЄС має забезпечити: обмін інформацією між економічними операторами та митними органами, взаємодію між митними органами, а також операції, пов'язані зі зберіганням інформації.

Щоб побудувати таку систему, Єврокомісія та держави-учасниці погодили, що прагнутимуть, щоб ця система передбачала таке:

- електронний обмін даними між митницями по всьому ЄС (якщо це потрібно) – для будь-якої митної процедури чи будь-якої іншої мети, пов'язаної з переміщенням товарів через кордони ЄС;

- подання підприємцями своїх зведених та/або митних декларацій в електронному форматі, зі своїх приміщень, – незалежно від держави-учасниці, через яку товари ввозяться в ЄС або вивозяться з нього;

- здійснення збору та повернення/списання мит митним органом, який є відповідальним за місцеперебування імпортера/експортера та зберігає його митні записи;

- відбір товарів для митного контролю на прикордонних та внутрішніх митницях на основі автоматизованого аналізу ризиків з використанням міжнародних, загальних та національних критеріїв;

- реєстрацію трейдерів для митних цілей лише в одній державі-учасниці ЄС, навіть якщо вони виконують митні операції в інших державах ЄС;

- можливість доступу для трейдерів до інформаційних порталів та єдиних електронних точок доступу для імпортних/експортних операцій та для митних процедур, пов'язаних з безпекою, – незалежно від того, в якій із держав-учасниць ЄС операція починається або закінчується;

- взаємодія (за необхідності) комп'ютеризованих митних систем з існуючими та майбутніми системами в інших областях, відмінних від митниці (наприклад, система контролю та руху акцизів для моніторингу руху акцизних товарів усередині ЄС);

- можливість обміну електронною інформацією для всіх органів та агенцій, що беруть участь в імпортних та експортних операціях, у тому числі з третіми країнами, якщо це передбачено міжнародною угодою. Митниця при цьому відіграватиме провідну роль у створенні єдиного вікна для цих органів та агенцій;

- здійснення (в ідеалі) всіх фізичних перевірок в "єдиному вікні" (в одному місці, в один і той самий час).

На досягнення цих завдань і спрямовано 17 згаданих IT-систем.

Залежно від ступеня юридичних, ділових та технічних узгоджень між державами-учасницями ЄС, ці системи поділяються на чотири групи:

• європейські митні інформаційні системи, за якими всі держави ЄС узгодили обсяги змін та графік їх досягнення;
• європейські митні ініціативи, що вимагають подальшого вивчення та погодження;
• міжнародні інформаційні митні системи (проєкти, керовані міжнародними організаціями, в яких ЄС та його держави-учасниці відіграють активну роль, але не є організаторами чи власниками проєктів);
• ініціативи митного співробітництва та технологічні розробки, що сприяють розвитку електронних систем митниці – вони описують напрямок, в якому країни ЄС розвиватимуть технології, перспективний функціонал інформаційних електронних митних систем для розвитку співпраці у митній сфері.

Проєкти можуть переміщуватися з однієї групи до іншої за результатами перегляду багаторічного стратегічного плану митниці.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів