З 2023 року в тестовому режимі для країн-імпортерів ЄС має запрацювати механізм транскордонного вуглецевого регулювання CBAM, що зобов’яже країни звітувати про обсяг викидів CO₂ при виробництві імпортованого товару.

А вже з 2026 року країни-постачальники сталі, електроенергії, азотних добрив, алюмінію та цементу почнуть сплачувати CBAM на кордоні з Євросоюзом.

Якими будуть наслідки для України від введення цього механізму?

Європейський "вирівнювач"

Ще з 2003 року в Європейському Союзі працює Система торгівлі викидами парникових газів ETS, яка охоплює найбільш енергоємні та інтенсивні за викидами сектори економіки, як-от енергетика, металургія, цементна, нафтопереробна, хімічна промисловості, авіація тощо.

CBAM по експорту: що таке "вуглецевий податок" ЄС та чим він загрожує Україні

Згідно з дійсними умовами ETS, у 2021 році енергетики ЄС повинні платити за 100% викидів парникових газів. А металургійна, цементна, хімічна та інші промисловості, що піддаються ризику витоку вуглецю, платять за викиди, які перевищують встановлені Європейським Союзом нормативи (benchmarks).

Наприклад, для металургійної промисловості частка платних викидів у середньому складає 24% від загальних викидів парникових газів від виробництва конвертерної сталі. Поступово, починаючи з 2026 року, кількість безоплатних дозволів на викиди буде скорочуватися на 10% щороку, щоб у 2036 році всі дозволи розподілялись через аукціон.

Вартість дозволів на викиди парникових газів у EU ETS досить висока – на кінець жовтня поточного року ціна викидів 1 тонни СО₂ складала 59 євро. Для порівняння, податок на викиди СО₂ в Україні складає 10 гривень за тонну.

Це викликає ризики переміщення виробництва з ЄС до країн із більш низькими кліматичними вимогами. Вирішити цю проблему має Механізм транскордонного вуглецевого регулювання (Carbon Border Adjustments Mechanism або CBAM).

Новий механізм має створити на ринку ЄС рівні умови для продуктів, вироблених у Євросоюзі, та імпортованих із третіх країн.

Таким чином усі гравці ринку сплачуватимуть однакову ціну за викиди парникових газів з урахуванням своєї ефективності.

На практиці це означає, що якщо від генерації 1 МВт*год електроенергії виробник ЄС викидає в атмосферу 0,9 тонни СО₂, він зобов’язаний придбати на аукціоні еквівалентну кількість дозволів на викиди СО_2, вартість яких складе 52,8 євро/МВт*г (у цінах на кінець жовтня поточного року). А компанія-імпортер, яка закуповує електроенергію ззовні з питомими викидами 1 т СО₂  від генерації 1 МВт*год, повинна сплатити 59 євро/МВт*год.

Згідно з проєктом регламенту Європейського парламенту, СВАМ поширюватиметься на енергетику, металургію, виробництво цементу, добрив, алюмінію та буде "віддзеркаленням" європейської системи торгівлі викидами для імпорту товарів.

Механізм запрацює з 2023 року у пробному режимі (тестування, облік, звітність), а вже з 2026 року всі постачальники перерахованої вище продукції на ринок ЄС будуть сплачувати СВАМ.

Серед українських галузей, які підпадають під дію СВАМ, найбільше від експорту залежать електроенергія та металургія – минулого року їхній експорт до ЄС від загального експорту групи товарів складав 94% та 27% відповідно.

Як показало дослідження Київської школи економіки щодо впливу на економіку України від впровадження СВАМ Європейським Союзом, введення механізму призведе до додаткового навантаження на український експорт товарів уже у 2026 році у розмірі 361 млн євро зі збільшенням у 2030 році до 396 млн євро.

Впровадження СВАМ для всіх зовнішніх постачальників Європейського Союзу призведе до подорожчання експорту, а, отже, зменшення прибутку експортерів та скорочення обсягів реалізації певних видів продукції.

Електроенергія – зниження прибутків до 122 млн євро (тут і далі – EBITDA) щорічно у 2026-2030 роках внаслідок додаткового тарифу.

Також слід зазначити, що з впровадженням CBAM мінімальна вартість вугільної генерації України перевищить середню ціну електроенергії на найближчих експортних ринках, тому Україна більше не зможе експортувати лише електроенергію Бурштинської ТЕС, як це відбувається зараз.

Натомість, щоб мати можливість експортувати електроенергію до ЄС, у структурі експорту має бути значна частина генерації з атомних електростанцій та відновлюваних джерел енергії, що не будуть обтяжуватись CBAM. Це стане можливим після того, як українська енергосистема приєднається до ENTSO-E, також це дасть змогу суттєво збільшити обсяги експорту електроенергії на ринок ЄС.

Металургійна продукція – зниження прибутків до 248 млн євро щорічно у 2026-2030 роках внаслідок додаткового тарифу (до 160 млн євро/рік) та скорочення обсягів експорту (до 89 млн євро/рік).

Введення CBAM призведе до зменшення Україною обсягів експорту металу до ЄС на 9%, що складатиме до 0,6 млн тонн у 2030 році.

Азотні добрива – зниження прибутків до 25 млн євро щорічно у 2026-2030 роках внаслідок додаткового тарифу (до 10,5 млн євро/рік) та скорочення обсягів експорту (до 15 млн євро/рік). Введення CBAM призведе до зменшення обсягів експорту добрив до ЄС у 2026-2030 роках на 38%.

Цемент – зниження прибутків до 3,5 млн євро щорічно у 2026-2030 роках внаслідок додаткового тарифу (до 2,7 млн євро/рік) та скорочення обсягів експорту (до 0,8 млн євро/рік). Введення CBAM призведе до зменшення обсягів експорту цементу до ЄС до 2-5% на рік, що складатиме до 31 тис. тонн у 2030 році.

Загальний негативний вплив СВАМ за період з 2026 по 2030 рік становитиме 1,9 млрд євро, що фактично дорівнює річним бюджетним видаткам на освіту (у 2021 році склали 2 млрд євро).

Таким чином, введення СВАМ може призвести до скорочення ВВП на 0,07% у 2026 році та 0,08% у 2030 році.

Разом з тим його впровадження стимулює українську промисловість (як і промисловості інших країн-експортерів до ЄС) проводити модернізацію виробництва, скорочувати власні викиди та боротися з глобальним потеплінням та зміною клімату.

Ідеальний варіант для України

Україна та ЄС є стратегічними партнерами, між нами діють Угода про асоціацію, Поглиблена та всеохопна зона вільної торгівлі та інші двосторонні документи.

Тому й умови впровадження СВАМ для України мають бути індивідуальними, з урахуванням особливостей економіки нашої країни, яка страждає від воєнної агресії та недобросовісних дій східного сусіда.

Індивідуальні умови для України можуть полягати в таких діях:

• Надання доступу до передових зелених технологій та участь у великих проєктах із декарбонізації (наприклад, з розвитку виробництва та використання водню);
• Додатковий пробний період для впровадження СВАМ;
• Фінансова підтримка кліматичної трансформації економіки України (використовуючи кошти, що збираються від СВАМ та зелених фондів ЄС);
• Окремий механізм СВАМ, що враховує контекст України (інша формула розрахунку, більш лояльні бенчмарки та/або окремі групи товарів, на які поширюється СВАМ).

Це дасть змогу модернізувати промисловість із мінімальними негативними наслідками для економіки України, сприятиме впровадженню в Україні європейських стандартів та боротьбі зі зміною клімату.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів