Пів року тому в Меморіальному центрі Голокосту "Бабин Яр" у Києві ми вшановували 80 років масового розстрілу німецькими солдатами українських євреїв у Бабиному Яру. Я мав честь виступати після трьох глав держав, серед яких був і президент Німеччини.

Франк-Вальтер Штайнмаєр, якого я дуже поважаю за його відданість європейським цінностям, назвав уроки, які Німеччина винесла зі свого нацистського минулого.

Президент Німеччини сказав: "Ми, німці, знаємо про нашу відповідальність. Це відповідальність, яка не закінчується".

Він говорив про "спільну основу міжнародного права та людської гідності, свободу людей вибирати свій шлях і життя в територіальній цілісності, мирну та безпечну Європу. Цю основу ми повинні захищати – це також частина нашої відповідальності, пов’язаної з нашою історією".

Якщо "злі демони минулого з’являться сьогодні в новому одязі, – сказав він, – то для нас, німців, на це може бути лише одна відповідь: ніколи більше! Боротьба має тривати".

Але я не бачу, щоб Німеччина сьогодні була країною "Ніколи знову!", на жаль.

Сьогодні Росія напала на мирну країну, бомбить і вбиває тисячі мирних жителів, морить голодом жителів блокованих нею міст і дає їм померти від хвороб. Російські війська здійснюють масові розстріли українців, навіть візуально це нагадує розстріли в Бабиному Яру.

Понад місяць німці бачать це в новинах у режимі реального часу.

Так, Німеччина впроваджує санкції, надає гуманітарну допомогу, а також зброю, що ще не так давно було неможливо уявити.

Але сьогодні, через пів року після потужного і впевненого виступу президента Штайнмаєра, коли він сказав: "Для нас, німців, може бути лише одна відповідь: "Ніколи знову!" – саме Німеччина блокує повне впровадження санкцій, щоб виключити російські банки зі SWIFT.

Саме Німеччина не хоче негайно вводити ембарго на російську нафту, вугілля та газ, оскільки постраждає німецька економіка (а Німеччина гальмує рішення ЄС).

Німеччина відтягує доставку важкого озброєння, необхідного Україні.

 Я розумію, що для того, щоб завтра мати можливість вчинити правильно, Німеччина має залишатися з живою економікою. Я реаліст.

Але "Ніколи знову!" означає не тільки виступати проти свастики.

Це означає боротися всіма можливими засобами проти масових вбивств, геноциду, воєнних злочинів і звірств.

Сьогодні я вважаю, що Німеччина повинна зробити все можливе. І Німеччина повинна ризикувати.

Немає легкого шляху без ризиків і жертв перемогти зло та зупинити звірства, що відбуваються в Україні.

Ви дозволили злу стати занадто сильним.

Ви заробили багато грошей на цьому шляху, і я припускаю, що цілком сумлінно.

Але саме тому сьогодні, через вашу історію, історію нацизму і ваші останні заробітки, я вважаю, що буде правильно, якщо ви активізуєтесь і визнаєте, що ваша добросовісність була недоречною і коштує сьогодні людських життів, і з цього випливає особлива відповідальність жертвувати і ризикувати.

Або, знову ж таки, що саме вам потрібно? Хімічні атаки в країні за 700 км від Німеччини? Знову ще тисячі й десятки тисяч смертей від бомб в обложених містах чи голодуючих чи вмираючих від спраги? Чи ядерні атаки?

Поки ви визначаєтесь, що потрібно, аби діяти, я пропоную новий шаблон для майбутніх виступів високопоставлених політиків Німеччини:

Не кажіть більше: "Для нас, німців, може бути лише одна відповідь: "Ніколи знову!"

Кажіть: "Для нас, німців, може бути лише одна відповідь: "Сподіваюся, не так швидко знову! Або якщо щось трапиться, ми обов’язково обговоримо шляхи допомоги, якщо це буде можливо без надто великих втрат для нас".

Німці виконали унікальну роботу з визнання жахливих злочинів свого минулого.

Я не бачу, щоб німці визнали правду свого сьогодення.

Я усвідомлюю, що я емоційний, бо я український єврей і раніше вірив у нову Німеччину. Я знаю, що не маю ідеального шляху вперед. Але все ж дозвольте мені зобразити правду про Німеччину такою, якою я її бачу сьогодні.

Тоді злочинцями були німці. Німці вчинили Голокост.

Сьогодні – ви несете відповідальність. Ви допускаєте воєнні злочини.

Через 80 років після нацистського геноциду в Україні ви НЕ робите все можливе, щоб зупинити геноцид, який чинять росіяни.

Це не "Ніколи знову!" І цього замало.

Я можу лише дуже попросити вас – діяти з необхідною невідкладністю, зробити все, щоб зупинити російську військову техніку.

І таким чином показати: це не так, що німці знайшли щось важливіше за захист свободи та життя від гніту та смерті.

"Ніколи знову!" У Німеччині – реально.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Стаття вийшла на Frankfurter Allgemeine Zeitung.. Українською мовою вперше публікується на "Європейській правді"