В Росії триває обговорення щодо виходу зі Світової організації торгівлі (СОТ).

Це може стати дуже символічним кроком – вступ у СОТ 2012 року мав стати провідником до повної інтеграції РФ у міжнародну торговельну систему. Росія вела переговори щодо вступу в СОТ 18 років і зрештою отримала кращі умови за деякими позиціями, ніж країни, які раніше набули членства – наприклад, Україна чи Китай.

Через 10 років РФ демонстративно покидає міжнародні організації. У разі виходу ще й з СОТ це стане безпрецедентним випадком в історії цієї організації.

Проте важливішим є інше:

РФ навряд чи колись зможе поновити своє членство на кращих умовах. А цілком ймовірно – і на нинішніх також.

Саме тому остаточне рішення у Москві ще не прийнято.

Попри пропагандистський ефект – ця організація ніколи не була популярною в Росії, – в уряді пручаються такому кроку, розуміючи його наслідки.

Можливий вихід з угод СОТ здатен суттєво прискорити процес розриву Росії зі світом – тепер і у сфері торгівлі. Однак навіть відмова від виходу з організації не зупинить його.

Курс на розрив

Розмови про неминучість виходу з СОТ розпочалися в Росії фактично відразу після початку війни проти України.

Вже у березні депутати партії "Справедливая Россия" внесли в парламент законопроєкт про вихід із СОТ, який був повернутий на доопрацювання через відсутність урядового висновку. Втім, тоді цей крок не викликав підтримки в уряді. Зокрема, в МЗС заявили, що вихід з організації є контрпродуктивним для країни та стане "подарунком для недругів". 

За три місяці війни настрої у РФ знову встигли змінитися. Тим більше, низка країн-членів СОТ заявили про призупинення своїх поступок в СОТ щодо Росії (ЄвроПравда раніше про це писала). 

17 травня Міністерство закордонних справ РФ підготувало перелік міжнародних угод, які потенційно парламент може денонсувати. Серед них були й угоди СОТ.

Щоправда, відразу після цього у РФ вирішили трохи знизити рівень напруги. 20 травня Владімір Путін доручив уряду провести комплексну оцінку прийнятих у 2022 році державами-членами СОТ заходів з обмеження торгівлі з РФ та предмет їхньої відповідності правилам і принципам цієї організації та актуалізації стратегії участі країни в СОТ.

Тож за результатом такої оцінки Росія може:

1) розпочати процедуру виходу з угод СОТ,

2) намагатись оскаржити торговельні обмеження в Органі урегулювання СОТ,

3) застосувати зустрічні торговельні обмеження до країн-членів СОТ.

Наразі можливими є всі три варіанти, а остаточний вибір залежить від багатьох факторів – від впливу західних санкцій на російську економіку до перебігу війни в Україні.

Сценарій розриву

Навіть у російському уряді не приховують: вихід із СОТ відкине Росію на декілька десятків років назад, посилить її ізоляцію та суттєво послабить вплив як регіонального торгового партнера.

Додамо, що Росія не лише не зможе брати участь у формуванні глобальних правил торгівлі, але й прямуватиме до втрати статусу країни з ринковою економікою.

Крім того, Росія не зможе брати участь у багатосторонньому механізмі урегулювання торговельних спорів, в якому вона наразі є активним учасником.

Вона буде змушена створювати двосторонні інституції для урегулювання суперечок зі своїми торговельними партнерами. Але як показує практика, жодний двосторонній механізм урегулювання торговельних спорів за участі Росії не працює. 

Вихід з організації суттєво ускладнить умови торгівлі не лише з країнами, які зупинили або мають намір зупинити режим найбільшого сприяння для Росії, але й з іншими, лояльними до неї торговими партнерами – Китаєм, Індією, країнами Південно-Східної Азії, Африки, Південної Америки.

Вихід з СОТ може призвести до втрати ринків навіть із лояльними партнерами.

Якщо країна вийде з організації, то матиме потребу укласти нові двосторонні угоди щодо торгівлі товарами та послугами. Перемовний процес може тривати декілька років та може бути ускладнений політичними санкціями тощо. 

Важливо зауважити, що розрив у СОТ створить проблеми й для ключового інтеграційного проєкту Кремля – Євразійського економічного союзу, правова база якого побудована на принципах та нормах ГАТТ/СОТ.

Зокрема, єдиний митний тариф Євразійського економічного союзу побудований на тарифних ставках за зобов’язаннями Росії в СОТ.

У разі виходу РФ з організації постане необхідність внести зміни до єдиного митного тарифу на підставі зобов’язань Республіки Казахстан в СОТ, що знизить тарифний захист Росії за деякими позиціями.

Таким чином, Росія втратить можливість продавати свої товари за пільговими ставками мита, при цьому буде змушена не підвищувати рівень ввізних мит на свою територію. 

В іншому випадку виникне ризик розколу Євразійського економічного союзу, бо навряд чи Казахстан та Киргизстан погодяться "за компанію" з РФ вийти з СОТ.

Сценарій контрнападу

Що дасть Росії збереження членства у СОТ?

Теоретично, Москва може спробувати оскаржити торговельні обмеження, які ввели проти інших країни.

Втім, це лише в теорії. На практиці РФ навряд чи зможе отримати рішення компетентного органу на свою користь та скасувати санкції. Принаймні найближчим часом.

Для цього є дві причини. Перша – ситуація повністю підпадає під винятки з міркувань безпеки, передбачені статтею 21 ГАТТ, які дозволяють вживати будь-яких заходів, включаючи торговельні обмеження. А друге – наявність проблем у роботі апеляційного органу СОТ, що суттєво ускладнює розгляд скарг.

Дещо реалістичнішим виглядає сценарій, коли РФ вирішить застосувати власні контрсанкції до країн-членів СОТ. Іншими словами – відкрити новий торговельний фронт і застосувати вибіркові обмеження торгівлі або призупинення режиму найбільшого сприяння до деяких країн.

Такий крок вже застосовувався РФ у відповідь на "кримські санкції" і тоді виглядав відносно ефективним. Втім, зараз ситуація змінилася.

Після того як західні компанії самостійно залишають російський ринок, нові контракції вже виглядають більш шкідливими для самої РФ.

Тож навіть збереження членства у СОТ не здатне розв'язати проблеми ізоляції російської економіки – це можливо лише із завершенням війни.

Своєю чергою невдалі спроби РФ використати механізм СОТ для відповіді Заходу лише посилять внутрішній тиск на російську владу щодо виходу з цієї організації.

За великим рахунком економіка Росії вже приречена до стагнації, а російські експортери – до пошуку нових умов торгівлі незалежно від пропозицій російського уряду щодо стратегії подальшого членства в СОТ. 

Вихід з організації зашкодить Росії набагато більше, ніж Заходу, тому українські партнери повинні не реагувати на такі заяви, а продовжувати економічний та торговельний тиск на агресора.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів