В той час коли в Україні продовжується війна, одночасно з відчаєм є і надія. Надія, що колись ця війна закінчиться і Україна стане нормальною європейською державою.

Це надія, якої тримається багато українців, навіть коли шукають притулку в підвалах чи тікають від обстрілів. Це надія, яка була в серцях українців принаймні з 2014 року. Ми підводили їх, залишаючи їх у "сірій зоні", сподіваючись, що це може заспокоїти та умиротворити режим Путіна, або просто вважаючи Україну непридатною навіть спробувати подати заявку до клубу.

Але цю надію знову розпалила Урсула фон дер Ляєн, яка під час візиту до Києва вручила президенту Зеленському конверт з опитувальником. Її супровідні слова були: "Шановний Володимире, тут починається український шлях до вступу до ЄС".

Її підтримали в Європарламенті, який за цих обставин визнав, що Україна заслуговує на можливість розпочати процес вступу. Як сказала Роберта Метсола під час Української сніданкової дискусії в Давосі на Всесвітньому економічному форумі: "Нащо нам витрачати знову десятиліття, ховаючись за законністю, якщо це лише питання політичної волі?" Крім того, на саміті у Версалі в березні 2022 року лідери ЄС чітко заявили: Україна може зробити наступні кроки на шляху до ЄС.

З того часу ми чули деякі відмови щодо цього питання, але ми, члени Наглядової ради YES, хочемо підкреслити, що українці почули обіцянку голови комісії голосно і чітко. Це їхнє світло в кінці тунелю – після років нестійкого прогресу все нарешті змінилося.

Українці обґрунтовують свої вимоги своєю військовою хоробрістю.

А також тим, що вони виборюють не лише свободу та територіальну цілісність України, а й свободу та демократію у всьому світі. І вони мають на це повне право.

Але є ще більше причин. Як зазначає аналітичний Центр європейських політичних досліджень (ЦЄПД), Україна стала більш готовою до застосування Acquis Communautaire завдяки Угоді про асоціацію (УА) та Поглибленої і всеохопної зони вільної торгівлі (ПВЗВТ), Україна оперативно виконує чимало умов, необхідних для отримання статусу країни-кандидата. У порівнянні з попередніми розширеннями та з нинішнім портфелем розширення на Західних Балканах, Україна вже готова зробити наступний крок.

Звичайно, в аналізі ЦЄПД також дуже чесно вказано щодо відсутності в Україні прогресу в боротьбі з корупцією, розбудові незалежної судової системи та гарантуванні верховенства права, зокрема в економічній сфері. Тому ми поки не можемо стверджувати, що Україна відповідає Копенгагенським критеріям для членства в ЄС. Це суттєва проблема.

Але це просто означає, що важко передбачити, скільки часу триватиме процес вступу України.

У Договорі немає нічого, що обмежувало б політичну волю осіб, які приймають рішення, розпочати процес приєднання.

Ми не віримо, що може бути якась прискорена процедура вступу України до ЄС. Але може бути прийняте швидке рішення – ми сподіваємося, що вже на наступній зустрічі лідерів ЄС 24 червня – розпочати процес вступу.

Ми закликаємо лідерів ЄС прийняти таке рішення на основі:

- прогресу, якого Україна досягла в рамках процесу перегляду УА та ПВЗВТ,

- чіткої волі хоробрих українців приєднатися до ЄС (опитування свідчать про понад 90%),

- здатності їхнього громадянського суспільства підтримувати своїх лідерів у необхідному інституційному розвитку.

У 2014 році українське громадянське суспільство змусило лідерів країни визнати свій вибір європейського майбутнього і через зміну режиму встановило більш тісні зв’язки з ЄС. Війна зміцнила рішучість українського народу в цьому питанні.

За належної підтримки українці можуть відбудувати свою націю у повній відповідності з Acquis.

Але вони не можуть зробити це самостійно. Необхідна масова підтримка перед вступом для інституційної розбудови. Усі нинішні країни-кандидати скористалися відповідними програмами для такої підтримки, такими як Phare, або Інструментом передвступної підтримки (IPA).

Український IPA має бути особливо потужним. Програма IPA разом із тиском та підтримкою громадянського суспільства України дозволить Україні подолати корупцію та побудувати незалежні інституції, достатньо сильні для єдиного ринку.

Скільки триватиме процес приєднання, залежить лише від рішучості українських осіб, які приймають рішення.

І, нарешті, є вагома економічна та політична причина допомагати інституційній розбудові України в безпрецедентних для Союзу масштабах, адже як країни-члени, так і інші міжнародні донори все одно витрачатимуть величезні кошти на відбудову України.

Аби гарантувати прозорість та ефективність витрат спеціальна модель управління, яка створена ЄС, є найкращим інструментом.

Уряди демократичного світу, підзвітні своїм платникам податків, можуть продемонструвати, що фінансові внески в Україну витрачаються ефективно, щоб допомогти відновити велику європейську країну відповідно до вимог acquis ЄС.

Крім того, IPA гарантує не лише ефективні витрати, але й дозволяє донорам поетапно розподіляти підтримку відповідно до того, що необхідно: після початкової фази відбудови має надійти більш постійна та традиційна структурна підтримка ЄС у поєднанні з багатосторонніми грантами та, зрештою, має бути активніше залучення приватного сектору, а звичайні установи повинні взяти на себе більшу роль.

Мрія українського народу про приєднання до ЄС може бути здійснена, якщо ми підтримаємо зусилля з відновлення також за допомогою можливостей інституційної розбудови, які можуть забезпечити лише ЄС та його передвступний процес.

Чим швидше ЄС запропонує Україні розпочати процес вступу та зобов’язується виконувати потужну програму підтримки перед вступом, тим кращим буде результат. Також не забувайте, що ми обіцяли!

Принаймні українці, які шукають укриття від ракет і куль, думають, що ми це зробили. Вони (поки що) не добре обізнані в наших балачках про недообіцянки, недорішення, ще відкриті для обговорення.

Ми не можемо їх розчаровувати, ми повинні рухатися вперед, до кращого світу і кращої України.

Найкращою геополітикою ЄС завжди було розширення. Це не зміниться протягом цього переломного моменту.