З перших днів російсько-української війни Польща стала найближчим політичним, військовим союзником України, а також ключовим гуманітарним та економічним партнером.

За даними Євростату, понад 1 млн українських біженців знайшли в Польщі прихисток, людську гостинність і підтримку, а також можливість економічно перевести подих.

Спільний польсько-український кордон став своєрідним "мостом надії" для українського експорту, який втратив ключові "ворота" у світ у вигляді чорноморських портів, через які до війни транспортувалося понад 92% всіх експортних перевезень.

Польський ринок також запропонував надійний прихисток для українського бізнесу.

Ще до війни, станом на 2021 рік в Польщі кількість заснованих українцями компаній досягла рекордних 6 тисяч. І хоча наразі через вплив війни присутність українського бізнесу в Польщі ще важко оцінити, майже 40% українських переселенців працездатного віку в Польщі вже знайшли роботу, понад 71% утримують себе на власні заощадження або доходи, здійснюючи також і внесок у пожвавлення польської економіки.

Тісне географічне сусідство, культурна близькість та однакове сприйняття геополітичних викликів – цим можна пояснити феноменальні показники у відносинах між обома суспільствами.

Водночас реалізація такого потенціалу потребує системного підходу, який не може спиратися лише на індивідуальні контакти, особливо у сфері бізнесу.

Таким підходом може стати розширення присутності в Україні польських бізнес-асоціацій, які представляють різні сектори польської економіки та здатні налагодити діалог зі своїми українськими партнерами, надавати підтримку українському бізнесу та українським підприємцям в Польщі. Важливий перший крок на цьому шляху було зроблено із заснуванням у 1992 році Польсько-української господарчої палати (ПУГП).

Однак лише за оцінками СУП, сьогодні майже 44% українських компаній покладають надії на пошук закордонного, передусім європейського партнера як головну передумову для виживання. Такий значний попит неможливо задовольнити силами лише одного бізнес-об’єднання.

Саме тому одна з провідних польських ділових асоціацій – Союз підприємців і роботодавців Польщі (ZPP) запускає свою постійну присутність в Україні. 6 липня у Львові та 8 липня – у Києві під егідою ZPP спільно з Європейською бізнес-асоціацією (ЄБА), Спілкою українських підприємців (СУП) та ТПП України, за підтримки відповідно МЗС України, Львівської ОВА, мерії Львова були проведені польсько-українські бізнес-форуми під гаслом "Europe-Poland-Ukraine: Rebuild Together", у яких взяли участь члени правління ZPP, високопосадовці МЗС Польщі, польських фінансових інституцій та польського бізнесу.

У заходах взяли участь фізично та онлайн загалом орієнтовно 100 українських та польських компаній та підприємців. Обговорення фокусувалося на ситуації навколо тих секторів української економіки, які найбільше потерпають від викликів воєнного часу і водночас здатні запропонувати нові можливості для міжнародної співпраці – аграрного сектора та харчової промисловості, транспорту і логістики, фармацевтичної галузі та окремих переробних галузей.

Потрібно визнати: дискусії були надзвичайно корисними передусім для польських підприємців, які могли "з перших рук" дізнатися про факти і тренди, здатні перевернути їхнє уявлення про стан справ в Україні.

Наприклад, якщо з механізмами безпечного зберігання та експортної логістики для цьогорічного врожаю в Україні не буде ясності до вересня, це примусить українських аграріїв переглянути свої довгострокові інвестиційні плани. Наслідок – перспектива суттєвого скорочення площ посівів та обсягів врожаю в Україні у наступному сезоні, а це дуже поганий сигнал для світових аграрних цін.

З іншого боку, польські та українські аграрії погоджуються, що цю ситуацію слід розглядати у середньостроковій перспективі як потужний стимул інвестувати в харчову переробну промисловість, з використанням якісної і відносно дешевої української агросировини та польських технологій, ноу-хау, доступу для продуктів харчування до європейських торговельних мереж, а також ринків збуту в третіх країнах.

Польські промисловці відверто попереджають: європейський аграрний ринок, незважаючи на свою привабливість, також залишається дуже конкурентним, а скасування Брюсселем тарифів і квот на український агроекспорт має тимчасовий характер (преференційний режим обмежений одним календарним роком).

Польська сторона зацікавлена об’єднувати зусилля з українськими колегами для спільної експансії на ринки Африки та Азії.

Зокрема, використовуючи власні напрацювання та логістику з балтійських портів.

Компанії-члени ZPP активно працюють над підготовкою інвестиційних пропозицій щодо логістично-складських хабів в сусідніх з Україною південно-східних воєводствах, зокрема будівництва елеваторів. Такі пропозиції водночас можуть бути "маячками" для українських компаній, які готові розглядати часткову релокацію своїх активів, щоб закріпитися на польському ринку.

У сфері транскордонних перевезень, незважаючи на всі адміністративні і технічні бар’єри для співпраці польських і українських митних і прикордонних служб, обидві сторони апелюють до позитивного прецеденту організації спільного митного контролю під час проведення чемпіонату Євро-2012.

Цей досвід, а також напрацювання Європейської комісії щодо спрощення митного контролю між країнами ЄС під час перших місяців коронавірусної пандемії можуть запропонувати обом країнам перевірені рецепти усунення затримок для вантажів на кордоні.

Є і зовсім оригінальні ідеї – формування автопоїздів з вантажних автомобілів з можливістю їх митного оформлення за однією митною декларацією.

Як свідчать дані логістичних компаній, затримки складають не менш ніж 8-9 діб для автомобільного транспорту і 19 діб – для залізничних вагонів.

Тому українські перевізники наголошують: сумарна перевалочна потужність польських та румунських портів складає максимум 22 млн т зернових на рік, у той час як Україні потрібно доставити на світовий ринок упродовж цього року від 40 до 60 млн т. Альтернативи розблокуванню чорноморських портів України немає.

Для польського бізнесу було також цікаво почути про перспективи інвестування в такі високомаржинальні, наукомісткі, експортно орієнтовані сектори української економіки, як фармацевтика.

Лідери українського ринку фармпрепаратів "Фармак" і "Дарниця" могли представити візію можливостей спільного виробництва та розвитку нових препаратів, спираючись на сучасну виробничу базу, кваліфікований персонал українських компаній та відповідність міжнародним стандартам GMP для виробництва медпрепаратів.

Така пропозиція українських фармацевтів є тим більше унікальною, коли з урахуванням сумного досвіду коронавірусної пандемії Європа намагається диверсифікувати постачання так званих активних фармацевтичних інгредієнтів (АФІ), іншими словами – матеріалів для виробництва ліків, від віддалених і політично непередбачуваних країн.

Перешкодою цьому залишається невирішена проблема визнання в ЄС результатів перевірок на відповідність українського фармвиробництва вимогам GMP.

Однак набуття Україною статусу країни-кандидата у члени ЄС обіцяють зрушити процес з мертвої точки.

Лише два дні бізнес-дискусій дозволили згенерувати безліч цікавих інсайтів та ідей, які польський бізнес сподівається запустити у вигляді В2В проєктів та інвестиційних пропозицій для післявоєнної відбудови України.

У жовтні цього року у Варшаві планується третій бізнес-форум ZPP під патронатом прем’єр-міністра Польщі та за участі представників українського уряду і лідерів українського бізнесу, на якому ZPP та його партнери серед українських бізнес-асоціацій підсумують свої напрацювання.

Результати цього форуму можуть виявитися дуже доречними, оскільки в цей самий час очікується наступний раунд дискусій між Україною та міжнародними донорами щодо механізмів післявоєнної реконструкції.

Таким чином Польща готується зробити свій внесок у відновлення України. У партнерстві з українським бізнесом.