Що та скільки отримає Україна як кандидат у члени ЄС?

Це питання неодноразово довелося чути, починаючи від вирішального дня 23 червня, коли Україна нарешті отримала цей статус.

Якщо відповідати коротко, то Україна як кандидат у члени ЄС перші кілька років отримуватиме сотні мільйонів євро на рік. Але одночасно – й уважний контроль над використанням цих грошей.

Але варто детальніше розглянути, яких економічних та системних наслідків чекати Україні від статусу кандидата в члени Євросоюзу.

300-400 млн євро на рік

Кандидату в члени ЄС відкриваються пріоритетні програми розвитку та системні фінансові можливості.

Зокрема, програма Instrument for Pre-Accession Assistance (IPA) надає фінансові кошти для імплементації всіх європейських практик, економічних, політичних, інституційних і соціальних реформ, аби допомогти країні-кандидату впроваджувати правила та політики Європейського Союзу.

З 2014 по 2020 рік бюджет IPA склав 11,7 млрд євро для країн-кандидатів у члени Євросоюзу.

Для прикладу, маленька Албанія з населенням в 2,8 млн отримала 640 млн євро на впровадження цих реформ.

Бюджет нового фонду IPA-3, який запрацював з 2021 року для країн-кандидатів, збільшено до 14,8 млрд євро.

Тобто в середньому по 2 млрд євро на рік на всіх кандидатів.

Є ймовірність, що бюджет буде збільшено, враховуючи, що Україну та Молдову щойно прийняли у кандидати. Адже розмір фінансової підтримки дуже залежить від розмірів та населення країни-кандидата. Наразі Україна – найбільша серед усіх існуючих кандидатів (окрім Туреччини, яка де-юре ще є кандидатом з 1999 року, але де-факто такою вже давно не є).

Так, близько 400 млн євро щорічно ми можемо отримувати на підготовку до вступу в ЄС перші кілька років як країна-кандидат через цей структурний фонд. Тобто на впровадження економічних, політичних, інституційних та соціальних реформ в Україні.

Ймовірно, окремі кошти будуть виділятися на відновлення інфраструктури, яка постраждала через війну.

Але це буде окремий Фонд відновлення інфраструктури України – з окремими джерелами фінансування та правилами використання коштів.  

Можливості для підприємців

Horizon Europe – один з найбільших європейських фондів, від якого також можна очікувати фінансової допомоги. Бюджет фонду на 2021-2027 роки складає 95,5 млрд євро.

Він підтримує дослідницькі, інноваційні проєкти та ті, що працюють у сфері збереження клімату.

Тож в українських компаній та неурядових організацій буде можливість отримувати безповоротні гранти у розмірі приблизно 500-700 млн євро на рік (за умов активної роботи та коректного подання документів).

І це вже непогано для української економіки.

Коли отримаємо гроші

2-3 місяці, ймовірно, піде на бюрократичний процес внесення України до всіх офіційних документів ЄС, у тому числі фінансових.

Тобто до вересня Єврокомісія і Європарламент будуть адаптувати всі документи, де Україна вже з'явиться як країна-офіційний кандидат в ЄС. Отже, коли Україна з’явиться окремим рядком у бюджетах усіх можливих європейських фондів розвитку, насамперед IPA-3, тоді почнеться фінансування.

Перші заявки на гранти та фінансування інституційних реформ Україна зможе подати, оптимістично, у жовтні-листопаді й отримати у грудні-січні.

Але реалістично цей процес надання фінансів на структурні реформи розпочнеться у першому кварталі 2023 року.

Отже, вже з наступного року розпочнеться активна робота із залучення коштів на міжурядовому рівні, а також на рівні NGO і команд з підтримки реформ.

І тут головне – сформувати достатню кількість команд з якісним проєктним менеджментом та навичками фінансового планування. Адже Євросоюз буде контролювати всі витрати та вимагатиме прозорого та якісного менеджменту (принципи good governance, проджект-менеджмент, pay-for-performance, etc.).

Тож важливо вміти керувати великими грошима. Для прикладу, Польща з 2004 року, коли стала членом ЄС, щороку в середньому отримувала 11-12 млрд євро на будівництво, на підтримку малого та середнього бізнесу, на розбудову індустріальних парків, на благоустрій регіонів і логістику.

До речі, логістичні проєкти – це та сфера, на яку будуть в першу чергу будуть виділяти фінансування для України. Адже створення логістичних терміналів як ніколи важливе для експорту та імпорту.

* * * * *

Тож, підсумовуючи: європейських фондів багато, обсяги фінансування поступово збільшуватимуть, якщо ми будемо відпрацьовувати наше домашнє завдання.

Це завдання полягає у якісно виконаних інституційних, економічних, політичних та соціальних реформах, які наближають нас до повноцінного членства в ЄС.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів