Більш обережна Європа: чи піде ЄС на створення механізму конфіскації російських активів

П'ятниця, 30 грудня 2022, 11:57 — , , Центр Дністрянського
Фото: AFP/East News

Напередодні Різдва Україна отримала одразу два подарунки від союзників, які у перспективі мають полегшити отримання українцями відшкодування збитків, заподіяних агресією.

Так, 22 грудня Сенат США ухвалив зміни до бюджету на 2023 рік, якими було започатковано механізм конфіскації та вилучення приватних російських активів. А незадовго перед тим Канада розпочала процес вилучення активів Романа Абрамовича – мабуть, першу публічну спробу реалізації конфіскаційного механізму, впровадженого в червні цього року.

На цьому тлі недостатніми видаються зусилля третього ключового союзника України у боротьбі з російською агресією – Європейського Союзу.

Попри активні заяви та гучні заголовки, станом на кінець 2022 року ЄС так і не вжив реальних заходів для конфіскації російських активів.

 

Втім, деякі кроки були  – як на юридичному, так і на політичному полі.

Ще у березні 2022 року Комісія створила Цільову групу "Заморозити та конфіскувати" (‘Freeze and Seize Task Force') для забезпечення координації дій держав-членів щодо російських активів на рівні ЄС.

Завдяки її роботі держави-члени країни ЄС заморозили російські активи приблизно на €19 млрд., однак друга частина поставленої задачі – "конфіскувати" не була виконана через відсутність окремих, а, головне, швидких, механізмів.

При цьому, лідери ЄС неодноразово анонсували розробку таких механізмів.

Наприклад, в липні спершу Урсула фон дер Ляєн, а згодом єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс анонсували, що в жовтні має бути ухвалено директиву ЄС щодо конфіскації заморожених російських активів. Однак комплексного рішення, попри ці анонси, прийнято не було.

Першою спробою впровадити відповідні механізми став проєкт Директиви щодо розшуку та конфіскації активів від 25 травня.

Цей документ спрямований на гармонізацію роботи держав-членів із замороженими активами РФ та впровадження комплексної стратегії їх розшуку. Важливим є і те, що цей документ допускає розширення застосування конфіскації як санкції, і навіть, в окремих випадках, без обвинувального вироку.

Далі пропозиції доопрацювали, й у підсумку 2 грудня було оприлюднено проєкт Директиви про визначення кримінальних правопорушень і встановлення покарань за порушення обмежувальних заходів Союзу, яким передбачається впровадити кримінальну відповідальність за обхід санкцій, щоб дозволило посилити ефективність роботи із розшуком і арештом активів, та доповнити Директиву від 25 травня 2022 року.

Обидва ці документи є взаємопов’язаними, проте мають достатньо обмежений характер дії. Але головне - вони досі не прийняті, а строки набрання чинності залишаються незрозумілими.

Крім того, слід зважати на природу "директив" як актів ЄС – вони є рамковими, тобто визначають загальні цілі та принципи, а вже держави-члени приймають окремо заходи для їхнього виконання.

Тобто окремі держави ЄС, залежно від змісту директиви, можуть отримати право визначати терміни та умови конфіскації - які саме активи можна вилучати, якою буде процедура (зробити її довшою чи коротшою, простішою чи складнішою та ін.).

І, головне: ці проєкти не можна порівняти із рішеннями, прийнятими в США та Канаді, оскільки

вони не передбачають створення спеціального механізму конфіскації, а спрямовані на застосування існуючих механізмів.

Це можна було б трактувати як окремі кроки, але, швидше за все, це є широка стратегія ЄС щодо долі активів РФ.

Про це свідчить і заява Урсули фон дер Ляйєн від 30 листопада, в якій озвучила візію щодо подальшого використання заморожених російських активів. Вона визнала, що вони мають бути використані для компенсації Україні, однак при цьому:

  •         у короткостроковій перспективі: слід створити структуру для управління замороженими російськими активами, інвестувати їх і використати отримані кошти на користь України;
  •         у довгостроковій перспективі: після зняття санкцій ці активи можна буде використовувати як засіб, за допомогою якого можна змусити Росію заплатити Україні репарації.

Фактично в цьому випадку устами голови Єврокомісії Брюссель дав зрозуміти, що буде до останнього уникати різких рішень щодо конфіскації заморожених активів РФ та росіян і стратегія "важеля" для них є пріоритетною.

Це не означає, що конфіскація не відбудеться взагалі: її можна здійснити в рамках проваджень за економічні злочини, наприклад ухилення від сплати податків (зокрема, такі справи розслідуються у Німеччині щодо Алішера Усманова) і цей спосіб, ймовірно, є пріоритетним для європейців як найбільш юридично бездоганний.

Однак він довгий і, на відміну від спеціальних механізмів, не гарантує, що вилучені кошти автоматично будуть передані Україні.

Крім бажання діяти по юридично вивіреній процедурі, серед головних причин, які стримують європейців, - відсутність гарантованого консенсусу серед держав-членів. 

Приклади переговорів щодо "стелі цін" на нафтопродукти чи чергових санкційних пакетів це доводять.

А у випадку конфіскації мільярдів у власності Росії та російських олігархів буде складно заручитися підтримкою не лише Угорщини, а й таких країн як Кіпр, Мальта чи навіть Люксембург, які історично є фінансовими центрами і в яких зосереджені великі обсяги таких активів (наприклад, група Letter One Михайла Фрідмана структурована в Люксембурзі), та будуть дуже обережно підходити до прийняття відповідних рішень.

Втім, така політика ЄС вже незабаром може змінитися - і саме через більш рішучі дії США.

Це дещо нагадує сутуацію з передачею Україні сучасної західної зброї. Наприклад, інший важливий різдвяний подарунок для України - отримання від США комплексів ППО Patriot, на думку експертів, може стимулювати європейських союзників до передачі нам важкої зброї, зокрема танків Leopard.

Можливо і "Акт про конфіскацію активів для відновлення України", прийнятий Сенатом США 22 грудня, стане стимулом для союзників у ЄС більш рішучіше діяти щодо конфіскації російських активів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів


Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: