Лише опинившись в умовах безпрецедентного медійного й дипломатичного тиску, Німеччина оголосила про рішення передати Україні танки Leopard 2, водночас дозволивши їхній реекспорт іншим європейським державам. 

Це важливий сигнал, однак чому Німеччина так довго зволікала з цим? Яку роль тут зіграла кремлівська пропагандистська машина, що поширює дезінформацію, ніби супервірус, по всьому світу?

Про західних політиків потрібно пам'ятати важливу річ: вони завжди озираються на рейтинги й суспільну думку. Тому вагання щодо передачі Україні "леопардів" мають коріння, зокрема, у площині громадської думки. 

Непопулярні рішення часто дають лідерам місце в історії. Але в більшості випадків вони не є пропускним квитком у кабінети влади.

Олаф Шольц це добре розуміє. "Леопарди" чекали на свій слушний момент. І на дозрівання електоральних настроїв всередині Німеччини, попри подекуди успішні спроби російської пропаганди переконати у протилежному. 

Обережність передусім

Чи варто дорікати Шольцу за тривалі вагання щодо передачі важкого озброєння? Кожен, хто усвідомлює ціну, що Україна платить за ще один день війни, відповість "так".

Проте ситуація по той бік медалі полягає в тому, що, попри війну з Росією, на Заході внутрішня політична конкуренція і боротьба за владу тривають.

Там готуються до виборів, а отже, у прийнятті будь-якого рішення прагнуть задовольняти вподобання виборців, щоб це позитивно впливало на рейтинги.

Олаф Шольц — політик, і він робить свою справу. Він не позбавлений раціональності та власних мотивів.

Від часу виборів до Бундестагу Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН), представником якої є Шольц, поступово втрачає електоральну підтримку. 

Так, у серпні 2022 року рівень підтримки СДПН опустився в опитуваннях з першого місця на третє з рейтингом 19%, відстаючи від ХДС (28%) та "Зелених" (21%). Діяльність уряду теж опинилася під сумнівом: влітку нею були задоволені 27% німців, незадоволені — 65%.

Водночас значна частина німців невдоволена відсутністю рішучості в Шольца. Але канцлер продовжує відкрито дотримуватися своєї політичної стратегії, бо впевнений, що саме вона важлива для його електорату.

"Більшість громадян підтримують помірковане, добре обдумане та підготовлене до прийняття рішень ставлення", — озвучує власний підхід до роботи Шольц, підкреслюючи, що саме це і подобається громадянам. "Я знаю, що федеральний уряд, котрий я очолюю, має підтримку більшості громадян за свій підхід", — каже канцлер.

Згідно з результатами опитування, проведеного наприкінці січня 2023 року, СДПН вже має прихильність 21% німців.

Що стосується настроїв серед виборців Соціал-демократичної партії, то, за останніми даними, 41% серед них висловлювалися за постачання Україні танків, 40% — проти. 

Саме в цьому полягає частина причин, чому політичне становище Олафа Шольца в контексті підтримки України зброєю — хитке. Саме тому перемовини щодо постачання танків виявилися такими тривалими й затятими.

Німецькому уряду було важливо зрозуміти, як німці відреагують на такий крок. А СДПН, звісно, цікавила реакція їхніх виборців. 

Зіграв свою роль й історичний контекст, а точніше — тягар провини за Другу світову війну.

Першими робити крок на посилення напруги з Росією німцям не хотілося, тому вони чекали та вимагали кроків від інших країн.

Що було важливо саме для німецької влади, то це не давати приводу порушувати тему історичного протистояння Німеччина — Росія. Навіть попри те, що на цьому полі постійно намагаються грати і російська пропаганда, й очільники РФ.

На додаток до всього прийняття рішення владою Німеччини обтяжували міцні зв'язки з Росією, що тривали десятиліттями, а також страх непередбачуваності російської реакції. 

Тиск пропаганди РФ

Поки тривали перемовини, підігрівали ситуацію щодо передачі танків й деякі німецькі медіа, які на широкі маси населення транслювали меседжі, що відображають більш вигідну для Росії картину.

"Більшість німців не підтримують передачу озброєння", "суспільство розділилося", "однозначної позиції серед німців немає" — ви точно це чули. І чули німці. Багато разів.

Наприклад, грудневе соцопитування на замовлення телеканалу ARD (висвітлює події в Україні через власне бюро в Москві) щодо підтримки німецькими громадянами ідеї про передачу танків Leopard показало 43% "проти".

Схоже опитування у грудні провели в YouGov на замовлення інформаційної агенції DPA (співпрацюють з російським ТАСС). За його результатами

прихильників передачі Україні "леопардів" серед німців — усього 33%. Тоді як проти — 45%.

Ще 22% респондентів сумнівалися.

Додайте до цього низку дрібних німецьких видань, які, за словами німецьких експертів, росіяни викупили повністю або частково. 

Безумовно, тема передачі Україні "леопардів" була і залишається предметом суспільного інтересу в Німеччині. Тому не дивно, що подібні соцопитування проводились.

Але той факт, що замовляли їхнє проведення, а потім активно розповсюджували результати медіа з досить лояльною позицією до РФ — змушує замислитися. Чи не були вони зроблені з метою впливу на хід перемовин, які тоді (грудень 2022 — січень 2023) були в активній і найбільш напруженій фазі? 

Ми довго можемо критикувати російську пропаганду, глузувати з неї, але варто зізнатися: однією критикою інформаційну війну не виграти. Протидія російській дезінформації як у країнах ЄС, так і у всьому світі є окремим вкрай важливим напрямом, над яким необхідно посилювати роботу.

Адже, як бачимо, на практиці російські наративи доволі комфортно почуваються в європейському медійному просторі і мають сильний вплив на настрої виборців, а виборці зі свого боку впливають на прийняття рішень політиками.

Інформаційна бульбашка 

Міжнародна допомога Україні часто залежить не лише від того, як сприймають наші аргументи лідери інших держав. Окрім цього, треба орієнтуватися на звичайних людей, яких вони представляють. 

Впродовж місяців метою України та її партнерів на Заході було переконати не лише Олафа Шольца, як це може здатися на перший погляд.

Потрібно було переконати німецьких громадян, які впливають на політичні рішення влади та довгий час перебували під впливом наративів російської пропаганди. Закликом до критичного мислення проти інформаційних вкидів, фактами проти дезінформації та донесенням правди.

Рішення про передачу Україні танків Leopard 2 — кульмінаційне з погляду інформаційного спротиву російській пропаганді в Німеччині.

Ще кілька місяців тому Росія розглядала ФРН як важливий інструмент свого впливу в Європі. І не безпідставно. Наразі ці ілюзії зруйновані. 

Нам хочеться вірити, що політична і воєнна підтримка України у світі під час війни — аксіома. Бо для українців це очевидно. Але насправді за всіма успіхами на дипломатичному та інформаційному фронті широкою смугою проходить боротьба з російською дезінформацією, політичним, економічним шантажем і навіть простою байдужістю. 

Робота ведеться, показники змінюються.

Згідно з опитуванням Spiegel, у кінці січня 2023 року рішення про відправку танків та іншої зброї в Україну вже підтримують 54% опитаних, 40% вважають його "явно правильним", 14% — "скоріше правильним".

На противагу, 37% респондентів досі проти. 32% вважають, що постачати танки "явно неправильно", 5% — що це "скоріше неправильно".

Незважаючи на те, що загальний рівень підтримки України в німецькому суспільстві за останній рік виріс на 5%, на жаль, для частини німців війна в Україні все ще залишається не до кінця зрозумілим воєнним конфліктом.

Так, вони хочуть, аби війна закінчилася. Проте досить мало знають про її причини та передумови. В Європі системно працює кремлівська пропагандистська машина з необмеженими бюджетами, яка задовго до війни створила павутину економічних, медійних і політичних зв'язків. 

Для України і всього цивілізованого світу це ще один виклик на інформаційному полі — пояснювати, доносити людям правду й повторювати знову.

Адже, хоча рішення про передачу Україні танків Leopard 2 — кульмінаційне з погляду інформаційного спротиву російській пропаганді в Німеччині, але РФ ще не зазнала остаточної поразки на цьому фронті, і великий відрізок роботи попереду. 

Зараз у публічному просторі вже лунають розмови щодо передачі літаків Україні. І ми знову зустрічаємо серйозний політичний спротив.

"Я думаю, що про це не може бути й мови", — говорить міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус. Щось подібне українці вже багато разів чули, і кожного разу отримували необхідну допомогу для наближення перемоги. Тож боротьба триває....

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів