За підсумками 2022 року цього тижня п’ять найбільших нафтогазових компаній світу оголосили про колосальні суми прибутків, сумарно обсягом $199,4 млрд.

Кожна з них встановила нові рекорди надходжень від продажу викопного палива в умовах спричиненої Росією енергетичної кризи. Тепер ExxonMobil, за негласної підтримки Shell, Chevron, TotalEnergies та BP, намагається оскаржити рішення ЄС оподаткувати їхні надприбутки.

Завдяки стрибку цін на енергоносії прибутки цих компаній за минулий рік більш ніж подвоїлися:

ExxonMobil отримала $59,1 млрд, +157% відносно $23 млрд у 2021 р.

Shell – $39,87 млрд, +107% відносно $19,3 млрд у 2021 р.

Chevron – $36,5 млрд, +134% відносно $15,6 млрд у 2021 р.

TotalEnergies – $36,2 млрд, +100% відносно $18,1 млрд у 2021 р.

BP – $27,6 млрд, +116% відносно $12,8 млрд у 2021 р.

Повномасштабне вторгнення Росії стало ключовим чинником у формуванні умов для безпрецедентних прибутків.

Прибутки кожної з цих компаній стали рекордними. При цьому на сьогодні всі вони публічно оголосили про вихід із Росії, останньою – Total Energies, лише після оприлюднення розслідувань про сприяння російським воєнним злочинам та потужного натиску громадськості. 

Також відомо, що ці компанії в січні-червні 2022 року інвестували в альтернативні джерела енергії менше 5% своїх прибутків, відмовляючись змінювати свою бізнес-модель, що побудована на викопному паливі, попри її руйнівні наслідки для довкілля.

Зростаюча спільнота політиків та експертів закликає ввести податки на непередбачувані доходи нафтогазових компаній, так званий windfall tax, для фінансування відновлення економіки України після війни. 

Питання додаткового оподаткування їхніх доходів стає все більш критичним в материнських державах.

Windfall tax має стати дієвим способом швидко зібрати велику суму надходжень та переспрямувати надприбутки нафтогазової індустрії на державні потреби, такі як допомога Україні, енергетична безпека та протидія змінам клімату. 

Що таке windfall tax

Це одноразовий податок, що накладається на компанії, які отримали надмірно високі прибутки в умовах надзвичайних обставин.

Уряди використовують їх для збільшення податкових надходжень у певному році, ретроспективно підвищуючи податки на підприємства чи галузі, які отримали непередбачуваний прибуток.

Після початку повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року та розуміння того, що викопні ресурси – ключове джерело фінансування військової машини Кремля, питання щодо впровадження windfall tax гостро постало у Великій Британії, США, Німеччині та ЄС. 

У травні 2022 року Велика Британія ввела додатковий податок на прибуток усіх компаній, які видобувають нафту і газ у британських районах Північного моря, незалежно від того, чи базуються ці компанії в Британії, чи за кордоном.

Спочатку це був додатковий 25% збір, який збільшував загальну податкову ставку у Великій Британії до 65% і мав діяти щонайпізніше до кінця 2025 року. Пізніше він був збільшений до 35% – або 75% загальної податкової ставки – і потенційно продовжений до квітня 2028 року.

У серпні фінансовим комітетом Сенату США представлено законопроєкт "Акт про оподаткування великих нафтових прибутків", який передбачає 21-відсотковий податок на надприбутки нафтогазових компаній, що заробляють понад 1 мільярд доларів щорічно. Адміністрація Байдена готова запровадити податок на надприбуток, але наразі не вистачає голосів, щоб це зробити. Це може змінитися у 2024 році.

У Німеччині податок активно обговорювали на національному рівні, але його не було прийнято через суперечку в правлячій коаліції: соціал-демократи (SPD) і "Зелені" були за, але ліберали (FDP) виступили проти. 76% німців підтримували такий крок, як показало соцопитування Infratest-dimap у серпні.

Фінансові показники компаній також свідчили про необхідність windfall tax, зокрема "троянський кінь "Газпрому" Wintershall повідомила про стрибок скоригованого чистого прибутку за другий квартал 2022 року на 262%.

Подібно до Total, співучасть Wintershall у воєнних злочинах також стала предметом журналістських розслідувань.

У вересні Європейський Союз запровадив надзвичайні податки для енергетичних компаній: перший у розмірі щонайменше 33% від прибутку компаній, що видобувають викопне паливо, і ще один – з доходів енергетичних компаній, отриманих від зростання цін на електроенергію.

Європейська комісія запропонувала ввести податки на енергетичні надприбутки, щоб допомогти компенсувати різке зростання рахунків за електроенергію та газ у Європі в умовах воєнного та енергетичного терору Росії. Рішенням Ради ЄС усі 27 країн-членів підтримали це рішення.

За попередніми оцінками, воно принесе ЄС загалом додаткові 25 мільярдів євро. Частина цих коштів може і має бути використана на підтримку України.

Загроза відкату 

Нафтогазовий гігант Exxon 28 грудня подав позов проти Європейської комісії, намагаючись заблокувати знаковий податок ЄС на несподівані надприбутки для нафтових і газових компаній.

В Європейському загальному суді Exxon за негласної підтримки інших нафтогазових компаній оскаржує юридичні повноваження ЄС запроваджувати новий податок – повноваження, як вона стверджує, історично зарезервовані за суверенними країнами.

Тепер суд розглядає цей позов. Його рішення може мати величезні наслідки.

Європейський загальний суд складається з двох суддів від кожної країни-члена ЄС, які призначаються відповідними урядами на шість років з можливістю поновлення. Судді є підзвітними національним урядам країн-членів Євросоюзу.

Зважаючи на це, доцільно сформувати позицію України та донести її через дипломатичні канали до урядів тих країн-членів, що є активними союзниками України (Ірландія, Польща, Литва, Естонія, Фінляндія), та розпочати з ними діалог щодо податку на надприбутки нафтогазових компаній.

Потенційними союзниками України в цьому питанню є також країни-члени ЄС, що входять до Beyond Oil and Gas Alliance, зокрема Данія, Швеція, Франція, Ірландія, Португалія. 

ЄС має захистити своє право відновити справедливість та поставити індустрію викопного палива у жорсткі рамки.

Без коштів від оподаткування надприбутків нафтогазових компаній ЄС не зможе надавати допомогу Україні в необхідних обсягах на безпекові, гуманітарні та інфраструктурні потреби.

Доцільно також розглянути ідею створення нового Трастового фонду миру та кліматичної стабільності, до якого фінансові установи, компанії та інвестори мають пожертвувати всі активи в російській індустрії викопного палива, якими вони номінально ще володіють, але фактично втратили контроль.

Такий трастовий фонд, поряд з іншими арештованими активами, може стати вагомим джерелом фінансування для відбудови України.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів