4 кроки до перемоги над РФ на енергетичному фронті: що мають зробити США та ЄС

Рік тому, після першого місяця російського вторгнення та масових вбивств цивільного населення в Бучі та Ірпені, вищі посадові особи ЄС пообіцяли терміново вирішити проблему залежності від імпорту російського газу та зосередити співпрацю зі США на розвитку відновлюваних джерел енергії та чистих технологій досягнення кліматичної нейтральності.

Така співпраця між ЄС та США є критично важливою, щоб лишити російське викопне паливо назавжди в надрах, реалізувати необхідні заходи для захисту клімату та сприяти зеленому і сталому відновленню України. 

"США та Європейський Союз не лише тісно співпрацюють над розробкою ефективної та рішучої відповіді на російську війну, але ми також підтримуємо одне одного у переході до зеленої енергетики", — сказала тоді президент Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. Це був знаковий момент та чітке визнання того, що викопне паливо є головною економічною та політичною зброєю.

Російська війна — це також війна проти Європи на енергетичному фронті.

ЄС у 2022 році внаслідок вторгнення Росії в Україну скоротив попит на викопне паливо, найбільше — на газ, та зберіг курс на відмову від вугілля.

Одночасно прискорився перехід на відновлювані джерела енергії. У 2022 році вітер і сонце виробили рекордну п’яту частину — 22% — електроенергії в ЄС. За прогнозами аналітиків Ember, цього року попит на викопне паливо в ЄС може впасти на 20%, що вдвічі перевищить попередній рекорд скорочення під час пандемійного 2020 року.

Наразі очевидно, що успіх як Європейського зеленого курсу, так і світової кліматичної політики, де США та ЄС є лідерами, несумісні з продовженням залежності від викопного палива. Маючи це на увазі, Європейська комісія та адміністрація президента США Джо Байдена мають залишатися вірними обіцянкам, даним минулого року, та втілити чотири важливі кроки для остаточного розгрому Росії на енергетичному фронті.

Які кроки ще залишається в арсеналі Заходу і які з них здатні завдати суттєвого удару по економіці РФ?

По-перше, ЄС та США мають вжити рішучих дій, щоб зупинити російські плани з експансії СПГ, щоб не дозволити Росії знову взяти Європу в заручники за допомогою третього "Північного потоку".

У 2022 році російське виробництво скрапленого природного газу зросло на 8% і, всупереч санкціям, Росія збільшила поставки СПГ до Європи до 15 ТВт-год на місяць. Цей обсяг потенційно може подвоїтися, якщо Росія досягне успіху в реалізації проєкту будівництва "Арктик СПГ-2", в якому беруть участь європейські компанії.

Зокрема, повідомлялося, що французська компанія Gaztransport & Technigaz все ще бере участь у будівництві двох спеціалізованих СПГ-танкерів льодового класу Arc7 для Росії та двох критично важливих плавучих сховищ газу, які б дозволили розширити експорт.

Ці роботи мають бути негайно припинені, а ЄС та США мають ввести вторинні санкції, щоб повністю відрізати російську індустрію СПГ від міжнародних компаній.

По-друге, ЄС та США мають зробити більше для зміни наративу енергетичної безпеки, який все ще зосереджений на скрапленому природному газі, і натомість зробити акцент на прискореному переході до чистої енергії.

Надмірна залежність ЄС від імпорту газу створила серйозні загрози і сприяла російському вторгненню.

Стрибки цін на енергоносії та криза енергетичної бідності не можуть бути вирішені за допомогою більшої кількості газу.

Ціни на газ залишатимуться волатильними і непередбачуваними, оскільки автократи, які контролюють поставки, продовжуватимуть дестабілізувати енергетичні ринки і використовуватимуть викопний газ як зброю.

По-третє, ЄС має наздоганяти США та активніше інвестувати в інфраструктуру відновлюваної енергетики, зупинивши будь-яке розширення газової інфраструктури.

Кліматичних цілей ЄС можна досягти лише за умови скорочення попиту на газ щонайменше на 35% порівняно з рівнем 2019 року до 2030 року.

У ширшому розумінні розширення інфраструктури експорту та імпорту газу не має сенсу в той час, коли світ повинен швидко відмовлятися від викопного палива, щоб зупинити надзвичайно руйнівні наслідки зміни клімату, які коштують трильйони. Сьогодні це не що інше, як безглузда трата державних коштів на підтримку інвестицій у газову інфраструктуру, коли в довгостроковій перспективі попит на газ падає, а виробництво дешевшої відновлюваної енергії зростає.

І нарешті, по-четверте, потрібно, щоб ЄС та США підтримали зусилля, спрямовані на підвищення стійкості енергетичної інфраструктури України за допомогою децентралізованої відновлюваної енергетики.

Так само, як інші європейські країни, ми не можемо покладатися на імпорт викопного палива. Водночас атомна енергетика не є безпечною через російську агресію, вона надто дорога і надто довго будується. Тому швидке розгортання відновлюваної енергетики матиме вирішальне значення для відбудови України.

З огляду на те, що 40% енергетичної інфраструктури України було зруйновано або пошкоджено, а також нагальну потребу в забезпеченні нових джерел для стійкого та надійного енергопостачання, настав момент для трансформаційних змін.

Відновлювані джерела енергії, такі як сонячна та вітрова енергія, забезпечують передбачувані та стабільні ціни.

Швидке розгортання відновлюваних джерел — це єдине рішення, яке може забезпечити універсальний доступ до енергії та геополітичну безпеку. Це також засіб, якого зараз терміново потребує Україна.

За даними Міжнародного агентства з відновлюваної енергетики, до 2030 року світ повинен буде інвестувати щонайменше $5,7 трлн у відновлювані джерела енергії щороку, якщо ми хочемо уникнути катастрофічних змін клімату та досягти нульового рівня викидів вуглецю до 2050 року. Це в п'ять разів більше, ніж було інвестовано у світі у 2021 році.

ЄС, США та Україна повинні спільно працювати над тим, щоб інвестиції у відновлювані джерела енергії зростали і стали достатніми для того, щоб повністю витіснити імпортне викопне паливо з енергетичного балансу України та Європи. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів