Енергетичні санкції, накладені на РФ, починають діяти – і це вже стає помітно. Зокрема, за підсумками першого кварталу цього року видобуток газу в РФ впав на 14%.

Таке падіння є цілком очікуваним. Зокрема, від початку повномасштабного вторгнення в Україні поставки російського трубопровідного газу до Європи скоротилися на 85%.

А такі країни, як Німеччина та Данія, повністю відмовилися від імпорту з Росії.

На рівні ЄС були вжиті надзвичайні заходи для скорочення споживання газу та підвищення енергетичної безпеки в рамках плану REpoweEU. Ба більше, Євросоюз навіть перевиконав свою ціль зі скорочення споживання газу на 15% – за результатами серпня-березня рівень споживання газу в ЄС виявився на 17,7% нижчим, аніж середній показник цих місяців за попередні п'ять років.

Цього вдалося досягти завдяки зусиллям з енергозбереження, підвищенню енергоефективності та переходу на відновлювані джерела енергії.

Проте на сьогодні Євросоюз досі не ввів ембарго або прямих санкцій проти російського газу. І хоча в рамках нового, 11-го пакета санкцій Польща та країни Балтії пропонують повністю заборонити імпорт природного газу з Росії, ймовірність прийняття цієї норми наразі є дуже низькою. 

Більш того, існує сфера, де санкції не лише не відчутні, а й фіксується зростання.

Йдеться про експорт скрапленого газу – минулого року країни ЄС також імпортували морськими танкерами 19,2 мільярда кубометрів російського скрапленого природного газу (СПГ), що на 35% більше, ніж у 2021 році.

Тож за результатами минулого року виробництво СПГ в Росії зросло на 8%, і ця тенденція лише триватиме, якщо торгівля зрідженим газом не підпаде під санкції.

Скільки Росія заробляє на СПГ?

Через падіння попиту на скраплений природний газ з листопада минулого року, коли європейські сховища газу повністю заповнилися, ціни на нього теж впали від рекордних рівнів. Але Росія продовжує заробляти на ньому.

У першому кварталі 2023 року імпорт російського скрапленого природного газу до ЄС був найвищим за останні три роки, згідно з даними Bruegel.

А в останні пів року ЄС імпортував від 10 до 15 ТВт-год (7-11 млн тонн) на місяць, що становить близько третини усіх продажів російського СПГ у світі.

У грошовому вимірі, за даними Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA), продажі російського скрапленого газу до Європи в середньому за останні пів року становили понад $40 млн на день, причому близько половини цієї суми ($20 млн) надходить до федерального бюджету у вигляді податків.

Для порівняння, вартість російської ракети Х-22, яка 14 січня вбила 45 мирних жителів у Дніпрі, становить близько $400 тисяч. Таким чином, кожен день необмежених поставок російського скрапленого газу до Європи забезпечує державу-агресора коштами для більш ніж 50 таких ракет.

Чим небезпечний проєкт "Арктик СПГ-2"

Розширення торгівлі російським СПГ може компенсувати втрату ринку трубопровідного газу в ЄС через морські поставки, а також посилити вплив Росії на ціноутворення на світових енергетичних ринках.

Згідно з офіційними заявами, опублікованими 9 березня, Росія має намір майже потроїти свої експортні потужності скрапленого природного газу до 100 млн тонн на рік до 2030 року з нинішніх 35 млн тонн на рік

Галузеві джерела показують, що

Росія має загалом 51 млн тонн на рік потенційних нових експортних потужностей за рахунок існуючих проєктів.

Ключовим серед них є "Арктик СПГ-2". Цей проєкт має на меті транспортувати і продавати більше російського газу на міжнародні ринки й може подвоїти експортні потужності "Новатек", найбільшого приватного виробника газу в Росії.

До того, як Росія напала на Україну, планувалося, що арктичний термінал мав бути запущений 2023 року і вийти на повну виробничу потужність у майже 20 млн тонн СПГ на рік.

Будівництво було розпочато у 2019 році із залученням міжнародних компаній.

Зокрема, 10% належить французькій Total Energies, 10% – спільному підприємству Японської національної корпорації нафти, газу та металів (JOGMEC) та корпорації Mitshui, ще 20% капіталу належить китайським державним компаніям CNPC та CNODC.

Частка "Новатек" у проєкті складає 60%. Минулого року французькі та японські інвестори оголосили про замороження своєї участі в "Арктик СПГ-2", але досі не вийшли з нього.

Боротьба триває

Минула зима показала, що ЄС є набагато більш енергетично стійким без російських енергоносіїв, ніж побоювалися раніше, і з належними заходами Європа має сильну позицію для повного припинення поставок російського СПГ цього року.

Такі країни, як Іспанія, Бельгія та Франція, повинні наслідувати приклад Нідерландів, які вже працюють над припиненням імпорту скрапленого природного газу з Росії.

Продовження розвідки покладів газу в Арктиці Росією та збільшення його видобутку завдяки експортним терміналам СПГ може також посилити геополітичну напруженість у регіоні та призвести до мілітаризації і розгортання нових видів озброєнь у найбільш екологічно чутливому регіоні планети, в тому числі нової ядерної зброї.

Під дією санкцій мають скорочуватися як експортні доходи РФ, так і її обсяги видобутку викопного палива.

Особливо – в чутливій і крихкій природі Арктичної зони. Розширення видобутку газу на нових родовищах в Арктиці також штовхає світ до прірви катастрофічних змін клімату.

Запровадження санкцій на повну силу проти російського СПГ-сектора, зокрема з метою зупинки проєкту "Арктик СПГ-2", є очевидним необхідним кроком, який ЄС і США повинні здійснити для підтримки заявленої політики у сферах захисту міжнародної безпеки та протидії змінам клімату.

Попри відмову від участі в проєкті низки західних постачальників технологій та обладнання, Росія продовжує його реалізовувати із залученням китайських підрядників.

Слабкість існуючого режиму санкцій, який забороняє компаніям зі США та ЄС брати участь у розбудові інфраструктури російського СПГ, полягає в тому, що китайські компанії можуть зайняти їхнє місце.

Для знешкодження російських планів з експансії індустрії СПГ необхідне запровадження повного набору санкцій.

Він має включати вторинні санкції, такі як торговий бойкот, відкликання інвестицій та економічні обмеження, покликані перешкодити компаніям з третіх країн вести будь-який бізнес з російськими компаніями, зокрема з "Новатек".

Ці питання тепер обговорюються з нашими західними партнерами.

Рішенням комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг було підтримано ініціативу звернутися до Європейської комісії та уряду США з обґрунтованими вимогами щодо накладання ембарго на поставки скрапленого природного газу з Росії та введення жорстких санкцій для зупинки проєкту "Арктик СПГ-2". 

Наступними кроками є послідовна дипломатична робота на рівні МЗС, а також внесення відповідних позицій до наступних резолюцій Парламентської асамблеї Ради Європи.

Наша стратегічна мета – зупинити розбудову всіх потоків експорту російського викопного палива та перекрити ключові джерело фінансових надходжень для злочинного режиму.

Без нафтогазових надприбутків Кремль не зможе фінансувати загарбницькі війни, а його наступ на демократичний світ та міжнародне право зазнає краху.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів