Голосів 98 депутатів нижньої палати парламенту Швейцарії, які виступили проти, вистачило, щоб заблокувати схвалення нового швейцарського пакета допомоги Україні.

Це важливо, адже таким чином була втрачена можливість надіслати сигнал солідарності народу України.

Швейцарія не є воюючою країною; якщо історія держави щось про неї говорить, то це те, що вона знається на гуманітарній реакції на катастрофу, яку завдає війна, і особливо – у випадку агресивної війни.

Саме тому парламент Швейцарії має чудову можливість дозволити країні виправдати ці очікування, схваливши нову допомогу Україні, яка мала доповнити наші зусилля з підтримки, в тому числі – зроблені завдяки Конференції з відновлення України, яка відбулася в Лугано в липні 2022 року і призвела до прийняття Принципів Лугано для зазначеного відновлення.

Тим більше, що зобов’язання Швейцарії щодо України не є новими; вони беруть початок з 1990-х років.

Отже, вказана пропозиція допомоги, внесена до парламенту, є досить простою: з огляду на давні та існуючі зобов’язання Швейцарії, вона має виділити мінімум 5 мільярдів швейцарських франків (приблизно 4,8 мільярда євро) протягом наступних п’яти-десяти років для надання гуманітарної допомоги, підтримки захисту цивільного населення та сприяння миру та відбудові.

В уряді визнавали, що схвалення цієї пропозиції буде непростим завданням. Адже складність полягає в тому, що парламентське схвалення фінансування передує скоординованій оцінці потреб.

Втім, це не завадило схваленню цієї ініціативи у постійному комітеті із закордонних справ нижньої палати парламенту. Більшість членів цього комітету, які підтримали пропозицію, висунуту депутатом женевського осередку Партії зелених Ніколасом Вальдером, вважали допомогу Україні надзвичайно важливим сигналом.

І це правда, адже, як підрахував Кільський інститут світової економіки, за співвідношенням допомоги до рівня ВВП країн

Швейцарія посідає сумне 32-ге місце серед країн-донорів України.

Таким чином, вона значно відстає навіть від своєї сусідки, також нейтральної Австрії, яка опинилася на 15-му місці.

Тож якщо й існують вагомі причини відмовитися від встановлення суми, яку країна повинна виділити на гуманітарні зусилля протягом певного періоду часу, не знаючи, якою буде ситуація в Україні, значення цього сигналу для українського народу мало би стати вагомішим аргументом.

Дебати в парламенті стосувалися не військової агресії Росії проти України. Більшість депутатів, які взяли слово, підкреслили, що визнають, що Росія порушує міжнародне право і розв'язує війну проти суверенної держави.

Натомість основний аргумент "проти" під час голосування за пакет допомоги Україні стосувався фінансової сторони.

Утім, цей аргумент досить слабкий. Він чи то наївний, чи то егоїстичний – кожен може обрати сам.

Зведені державні фінанси Швейцарії (федерального уряду, кантонів, громад та системи соціального забезпечення) були профіцитними протягом останніх кількох років, а державний борг є низьким порівняно з іншими країнами.

Крім того, дефіцит державного бюджету у 2021 році був від’ємним лише на 0,5% ВВП, що відображає позитивну фінансову ситуацію. За співвідношенням державного боргу до ВВП, 41,4% у 2023 році, Швейцарія посідає набагато краще місце серед держав світу, ніж за своєю допомогою Україні.

Ми також не маємо бути наївними щодо впливу Росії на швейцарську політику, як нещодавно писав Blick і як я чітко пояснював раніше. Для них сигнал мав бути не на користь жертв цієї війни, а на користь мучителів.

Гарною ілюстрацією впливу російських наративів стала депутатка Івет Естерманн. Спочатку вона говорила про "кризу в Україні", а не про "війну", а потім вона порівняла цю "кризу" з фінансуванням швейцарської пенсійної системи, припустивши, що країна не може брати фінансові зобов’язання для обох.

Хочу уточнити, щоб мене правильно зрозуміли.

98 депутатів, що не підтримали пакет допомоги Україні, не діяли відповідно до закликів російської пропаганди. Але одночасно ми повинні чітко визнати, що будь-які підстави, на яких добросовісні депутати проголосували проти цієї пропозиції, служать інтересам Росії, виправдовують порушення міжнародного гуманітарного права та не демонструють солідарності з українським народом, який живе в облозі і під обстрілами, але демонструє велику силу.

Можливість надіслати цей сигнал Україні зберігається й досі.

І хоча за кілька днів до виступу президента Зеленського перед парламентом Швейцарії її нижня палата втратила можливість виступити на захист України, у вищої палати цього тижня буде можливість скорегувати курс.

Дебати та голосування в Сенаті мають відбутися в понеділок вдень. І можна сподіватися, що сенатори приймуть рішення, що схвалення цього пакета допомоги надсилає сигнал Москві, що вартий цих грошей.

Сигнал, спрямований проти відчуття безкарності, яке живить воєначальників у Кремлі.

Сигнал про посилення зусиль, яких Швейцарія вже вжила для підтримки постраждалих цивільних осіб та зміцнення національних і міжнародних механізмів відповідальності.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів