Днями відбулася подія, яка, серед іншого, має всі шанси сприяти у полегшенні перетину кордону України та ЄС. 

Україна та Європа підписали угоду про участь нашої держави у програмі Європейського Союзу "Механізм "Сполучення Європи" (CEF). Загальний бюджет програми до 2027 року, включно з енергетичною і цифровою частинами, складає 33 мільярди євро.

Фінансування проєктів, поданих на CEF, передбачає, що половину вартості компенсує Україна за рахунок власних джерел чи міжнародних фінансових організацій, а 50% фінансування забезпечать у межах програми країни Євросоюзу.

Те, що партнером у такій програмі стала держава, яка ще не є членом ЄС, – важливе свідчення того, що нас бачать у європейській співдружності.

Для мене, як очільника прикордонної області, яка лише в перші дні повномасштабного вторгнення спільно з польською стороною забезпечила пропуск через кордон кількох сотень тисяч людей, найбільш цінно було почути, що Єврокомісія вже зараз готова вести діалог щодо збільшення кількості пунктів пропуску на українсько-польському кордоні.

Збільшення кількості пунктів пропуску, ремонт і будівництво прикордонних доріг, будівництво і відновлення залізничних сполучень з Європою, – це те, що було у пріоритеті Львівської ОДА до повномасштабного вторгнення РФ, а також те, що стало гострою необхідністю з його початком.

І цей пріоритет як ніколи актуальний досі.

Що у співпраці з воєводствами Польщі нам вдалося зробити за останній рік?

У червні 2022 року, в межах пілотного проєкту "Відкритий кордон", який передбачає покращення руху та логістики на західному кордоні України у напрямку ЄС, ми модернізували пункт пропуску Краковець – Корчова.

Буквально за 10 днів (це абсолютний рекорд, і він став можливий тільки завдяки істинному добросусідству) кількість смуг збільшили з 4 до 10. Це дозволило розділити легковий та вантажний транспорт. Також на новій ділянці дороги Єнджиховиці – Корчова – Краковець ми встановили додаткові павільйони для митного та паспортного контролю.

У серпні минулого року на цьому пункті пропуску відкрили і новий автобусний термінал.

У межах робочих зустрічей між Львівською ОВА та Люблінським воєводством нам вдалося домовитися про те, щоб збільшити кількість працівників фітосанітарних та ветеринарних служб на пункті пропуску Рава-Руська – Гребенне. Це дало змогу швидше проходити контроль та пропускати вантажні автомобілі.

У співпраці з Польщею на пункті пропуску Нижанковичі – Мальховичі, який ще мають побудувати, вдалося відкрити тимчасову інфраструктуру. Тут можуть перетинати кордон порожні вантажівки, і це значно розвантажило інші пункти пропуску нашої області. На замовлення Служби автомобільних доріг зараз завершують будівництво під’їзної дороги до цього пункту пропуску.

Кілька слів і про залізничне сполучення з Європою. 

Українська сторона у 2022 році реалізувала перший етап проєкту з відновлення колії європейського зразка на ділянці Рава-Руська – Гребенне.

Це частина великого проєкту з побудови євроколії, яка сполучатиме Варшаву та Львів. У Раві-Руській також частково відремонтували вокзал, розмістили пункти митного та прикордонного контролю та відкрили касу міжнародного продажу.

Цього року працюємо над тим, щоб перейти до другого етапу проєкту – відновлення залізничного сполучення європейською колією на ділянці Рава-Руська – Брюховичі. Це розвантажить автомобільні пункти пропуску, а люди отримають альтернативу іншим видам пасажирського транспорту для перетину кордону.  

За кошти "Укрзалізниці" упродовж 2022 року відновили європейську колію на відрізку залізничного шляху Загуж – Хирів – Нижанковичі – Перемишль.

Відновлення залізничного міжнародного руху саме цією лінією дозволить замкнути так зване Бещадське кільце, за допомогою якого польська залізниця найкоротшим шляхом об’єднається від Перемишля на півночі до Устрик Дольних на півдні з нижніми, так званими прикарпатськими поселеннями, підвищить інвестиційну привабливість прикордонних територій Львівщини.

Це також збільшить транспортну транзитну спроможність з боку України та сприятиме розвитку туризму.

Як нам може допомогти європейська програма "Механізм "Сполучення Європи"?

За понад рік повномасштабної війни Львівська область набула стратегічного значення як логістично-транспортний вузол, який забезпечує як імпорт товарів з Європейського Союзу в Україну, так і експорт з України на Захід. Це критично важливо в умовах, коли заблоковані морські порти, а небо закрите для цивільної авіації.

Одне з наших найважливіших завдань – зробити все для того, щоби пункти пропуску не асоціювалися з чергами. Бо черги – це точно не про людську гідність, яку ми відстоюємо і за яку боремося.

Найперше, над чим ми працюємо, – максимально використати усі можливості, які є в тієї прикордонної інфраструктури, яку ми маємо зараз.

Крім того, ми збираємося будувати нові пункти пропуску, адже згідно з шенгенськими нормами, вони повинні бути кожні 25-30 кілометрів.

Львівська ОВА активно веде діалог з Підкарпатським та Люблінським воєводствами, і виглядає так, що невдовзі ця норма стане нашою реальністю.

Як найбільш перспективні пункти пропуску на межі з Люблінським воєводством ми розглядаємо: Варяж – Усьмеж, Белз – Будинін та Угнів – Диніска, а на межі з Підкарпатським воєводством: Лопушанка – Міхновець. Тим більше, під час наради щодо підписання угоди в межах програми "Механізм "Сполучення Європи" комісар Адіна Велян мене запевнила, що у Єврокомісії є розуміння того, що ми потребуємо підсилення у цих напрямах.

Угода відкриває можливість для нашої держави залучити фінансування ЄС, щоб розвивати найсучасніші транс’європейські мережі у сферах транспорту, енергетики та цифрових послуг. Це вікно можливостей для інтеграції у транспортне середовище ЄС.

Це суттєво допоможе нам розвинути експортну логістику на західних кордонах та сприяти збільшенню пропускної здатності автомобільних і залізничних пунктів пропуску.

В уряду і Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури є це розуміння, як і в нас, у прикордонних областях. Перші шість проєктних пропозицій у межах угоди уже перебувають на обговоренні.

Усі вони спрямовані на те, щоб наші міжнародні автомобільні та залізничні пункти пропуску стали більш спроможними у пропуску людей та транспорту.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів