Як стягнути компенсацію збитків з РФ: виклики для України та Заходу

Від початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну США, Сполучене Королівство, Канада, Японія та Європейський Союз заморозили понад 300 млрд євро активів Центробанку РФ. Крім того, ще близько $30 млрд, що належать підсанкційним російським олігархам, також "знерухомлені".

Зрозуміло, що вказані активи мають бути використані для компенсації збитків, завданих Україні, і для цього уже розглядаються різні варіанти.

Кожен з цих варіантів, які за географічним критерієм можна поділити на універсальні, регіональні та національні, є по різному ефективним, хоч і має одну мету.

Однак найбільш потужні інструменти для конфіскації російських активів і водночас чи не найбільші сумніви з цього приводу залишаються у Європейського Союзу.

Перші конфіскації

На сьогодні вже існує кілька прикладів успішної конфіскації активів та їхньої передачі Україні.

З-поміж них – справа підсанкційного в США олігарха Константіна Малофєєва, власника телеканалу "Царьград". Утім, сума, що фігурує в межах цієї справи, досить невелика – близько $5 млн.

Також варто згадати намір Канади конфіскувати російський літак Ан-124. Нині країна вже розпочала юридичний процес для його передачі Україні.

В Україні теж триває процес конфіскації підсанкційних активів: за даними спеціальної платформи "Як конфіскувати російські активи в Україні?", створеної Transparency International Ukraine та "Українською правдою", станом на 15 серпня 2023 року загалом ухвалено рішення про конфіскацію грошових активів у російських олігархів на суму 85 тис. доларів США та 77,2 млн гривень.

До державного бюджету перераховано 25,8 млрд грн від стягнутого майна (з урахуванням сум активів "дочок" двох російських банків, окрім конфіскації у кримінальних справах). Також конфісковано велику кількість підприємств та об’єктів нерухомості.

Попри те, що вказана сума є не такою значною у порівнянні зі збитками, завданими російською агресією, видається, що він доводить, що саме конфіскація активів РФ є об’єктивно найкращим шляхом забезпечення відшкодування Україні.

Однак у Євросоюзі думки суттєво розходяться.

Європейська дилема 

Для країн ЄС нині найбільш перспективною альтернативою реальної конфіскації – повної або часткової – виглядають інвестиційні доходи від підсанкційних російських активів.

Відомо, що більшість заморожених російських коштів перебувають у країнах Євросоюзу (223,7 млрд євро станом на липень 2023 року). Більшість із них (196,6 млрд) заблоковано у найбільшому європейському депозитарії Euroclear (Брюссель, Бельгія).

Заморожені активи працюють та приносять прибутки.

Так, у першому півріччі 2023 року інвестиційний дохід становив 1,74 млрд євро, а в 2022 році – 821 млн євро.

Зараз у Євросоюзі відбуваються реальні дискусії між Європейською комісією і Європейським центральним банком, а також національними урядами найбільших країн-розпорядників заморожених коштів РФ. Зокрема, стосовно можливості використання вказаних коштів для допомоги Україні.

Власне, основною лінією дискусії є можливість використання доходів від заморожених активів, сума яких може сягнути 3,3 млрд євро у 2023 році.

Варто зауважити, що Єврокомісія ще до літньої перерви мала намір вийти з позиційним документом стосовно можливості використання цих коштів, однак питання виявилося складнішим, ніж здавалося на початку.

Так, за інформацією західних ЗМІ та аналітиків, нині Єврокомісія розглядає варіант спеціального податку на доходи, отримані від заморожених активів. Надходження від нього планується спрямувати на допомогу Україні.

На думку юристів Єврокомісії, такий двоступеневий підхід може бути юридично обґрунтованим прецедентом для використання конфіскованих заморожених російських активів.

(Не)відомі ризики

Основний опонент цього підходу – це Європейський центральний банк, адже на сьогодні євро є другою у світі валютою після долара США, у якій зберігаються суверенні активи держав.

Відповідно, на думку експертів Європейського центробанку, будь-яке втручання у суверенні активи може підірвати роль євро як міжнародної валюти резервів, спровокувати відтік суверенних інвестицій та, крім того, піддати сумніву юридичну стабільність і надійність європейських фінансової та правової систем. 

Як першу реакцію на можливе запровадження спеціальних заходів стосовно заморожених активів розглядають і ймовірне виведення суверенних активів Бразилії на тлі побоювань санкцій з боку ЄС у звʼязку з вирубуванням лісів Амазонки.

У результаті обміну цими аргументами Єврокомісія та Європейський центральний банк після літньої паузи пообіцяли продовжити роботу над можливими механізмами використання доходів, отриманих від підсанкційних російських активів.

Деякі експерти припускають, що вироблений механізм може знайти своє втілення у 12-му пакеті санкцій Європейського Союзу. Очікується, що його затвердять восени. Разом з тим, обговорюється прийняття законодавчого акта на рівні Євросоюзу, який би запровадив такий податок.

Варто зауважити, що стосовно юридичної природи такого податку одностайності думок також немає.

З одного боку, такий податок може бути так званим податком з супердоходів (windfall tax). Утім, за такого підходу виникають питання щодо добровільності декларування та його сплати, а також визначення об'єкта та бази оподаткування власником таких активів.

З іншого – це введення так званої податкової вимоги (tax levy), яка в передбаченому законом імперативному порядку визначить об'єкт, базу та ставку оподаткування, а також відповідний механізм стягнення податку, який, швидше за все, має бути автоматичним.

Крім того, ускладнюють процес вироблення рішення й судові справи, які ведуть власники заморожених активів, зокрема підсанкційні олігархи, проти депозитарію Euroclear. Невипадково у липні позов на майже 2 млрд євро був поданий одним із найбільших і найстаріших інвестиційних фондів Росії First AM.

* * * * *

Очевидно, що проблема використання доходів від підсанкційних активів у Євросоюзі має бути розв’язана у той чи інший спосіб. Існує чітке розуміння, що це – одне з найреальніших джерел, яке можна використовувати для допомоги Україні.

Утім, є й інший бік питання – юридичний механізм такого політичного рішення і його можливі наслідки викликають велику пересторогу у консервативних політиків Євросоюзу та представників фінансових кіл.

Воно може стати непростим прецедентом, що не має аналогів у сучасній історії міжнародних відносин.

Натомість існує і безліч прикладів умиротворення агресора, які були невдалими і в перспективі набагато дорожчими. 

Однак і неспровокована війна ядерної Росії проти мирної України – це найбільша війна після Другої світової війни, уроки якої не дали реальних правових механізмів унеможливлення майбутніх воєн.

Асиметрична відповідь у вигляді запровадження суттєвої фінансової відповідальності країни-агресора за безпрецедентні порушення міжнародного правопорядку має позбавити РФ фінансових ресурсів для продовження воєнних дій та створити превентивні механізми щодо недопущення воєнних дій у майбутньому.

Зважаючи на реальність дискусій у Євросоюзі, українським дипломатам, політикам, фінансовим експертам та юристам необхідно не залишатися осторонь, а взяти найактивнішу участь у роботі Єврокомісії та Європейського центрального банку щодо у конфіскації доходів від заморожених російських активів та разом знайти рішення в інтересах Європи та України.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Дослідження проведене у межах проєкту АНТС "Російські активи як джерело відновлення української економіки", що реалізується у співпраці з Національним демократичним інститутом (НДІ) за фінансової підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED)