За крок до вибуху: чому в ситуацію з блокадою кордону має втрутитися президент Польщі

П'ятниця, 24 листопада 2023, 13:18 — , "Європа без бар’єрів"
Фото: Abaca/East News
Чим довше триває блокада українського кордону, тим вища імовірність насильницьких інцидентів

Минає вже третій тиждень блокади польсько-українського кордону.

Заблоковано кордон з основним торговельним партнером України, через який відбувається до половини пропускних операцій. Точніше – відбувалося до блокади.

Можна скільки завгодно говорити про маргінальність і невелику кількість блокувальників, але факт у тому, що тактика блокади виявилася успішною для її організаторів (поки що). Кордон стоїть.

Про організаторів акції пишуть усі польські, українські та подекуди світові медіа – раніше вони й мріяти не могли про такий піар.

Реклама:

Польська влада дезорієнтована після виборів і не робить нічого, щоб зупинити блокаду, хоча вона напряму суперечить стратегічним пріоритетам польської держави та Європейського Союзу.

Проте це триватиме не вічно. Час працює проти блокувальників.

Невдовзі у Польщі буде сформовано стабільний легітимний уряд. Ефект свіжості минув, натомість відбувається поступове накопичення і артикуляція критики блокади як у Польщі, так і в Україні. Незадоволених цією акцією стає все більше.

Українська сторона, і не тільки офіційна, методом спроб і помилок шукає стратегію протистояння.

"Дії польського уряду викликають багато питань. Можливо, кордон розблокує нова влада"

Нещодавня заява про евакуацію водіїв – якраз такий хід, хоча питання, чому це не було зроблено набагато раніше, як і належне забезпечення всіх, хто постраждав від блокади, харчами, медичною і юридичною підтримкою, залишається відкритим.

Організатори блокади відчувають, що успіх (яким би вони його не бачили) вислизає з рук, і тому йдуть на ескалацію, залучаючи усі можливі ресурси.

Тільки за останні кілька днів було заблоковано рух на останньому з чотирьох вантажних пунктів пропуску для фур – Шегині – Медика, а словацькі перевізники погрожують влаштувати аналогічну блокаду, ще й спільно з угорцями.

Таке ставлення з боку союзників дуже ранить і нервує багатьох українців. У соціальних мережах трапляються навіть заклики до вирішення проблеми методом насильства.

І хоча абсолютна більшість людей розуміє, що це дуже погана ідея, але в критичних ситуаціях рішення ухвалюються не завжди раціонально.

Чим довше триває блокада, тим вища імовірність насильницьких інцидентів, особливо враховуючи провокативну поведінку деяких польських радикалів на місці протесту, на зразок демонстративного носіння з собою сокири.

Є й інші прямі та непрямі небезпеки, пов’язані з перебуванням у чергах небезпечних вантажів та поведінкою ринку.

В Україні вже відбувся пов’язаний з блокадою стрибок цін на автогаз. А це особливо небезпечно напередодні зими та можливих ударів по енергетичній інфраструктурі.

У підсумку можна констатувати факт, що на кордоні зусиллями польських перевізників, пов'язаних з партією "Конфедерація", зараз створена ситуація високого ступеня невизначеності. Ситуація, яка будь-якої миті може вибухово почати розвиватися у будь-якому, абсолютно непередбачуваному напрямку.

Це становить дуже серйозний ризик на кількох рівнях – від безпеки людей, які перебувають на місці блокади, до стратегічних загроз для польської та української держави через порушення нормальної взаємодії та взаємне ослаблення перед загрозою з боку Росії.

Цей рукотворний хаос локалізований переважно на території Польщі й ініційований громадянами Польщі – принаймні, публічно, хоча не можна виключати участь людей з непольськими орлами на паспортах.

Логічно саме з боку Польщі очікувати дій зі взяття під контроль ситуації на власних кордонах.

Оскільки ж польська влада переживає певну фрустрацію після виборів – на рівні уряду, який ось-ось піде, та парламенту, який тільки починає роботу, – єдиним потенційно дієвим інститутом в країні зараз лишається президент Польщі.

Саме тому наша організація спільно з партнерами з України та Польщі ініціювала звернення до президента Анджея Дуди із закликом негайно вжити заходів для розблокування кордону, який, як він сам колись сказав, має об’єднувати, а не розділяти.

Наша головна мета – дати голос усім, хто постраждав, незадоволений або вважає несправедливою цю блокаду, як з українського, так і з польського боку.

Збір підписів триває до понеділка, 27 листопада, 10:00 ранку за київським часом.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів

Якщо ви помітили помилку, виділіть необхідний текст і натисніть Ctrl + Enter, щоб повідомити про це редакцію.
Реклама: