Менше ніж за два тижні ми будемо відзначати річницю початку Революції Гідності: десять років тому ми вийшли на головну площу Києва, щоб відстояти своє європейське майбутнє.

Тоді отримання Україною статусу кандидата на членство, і тим більше рекомендація Єврокомісії щодо початку переговорів про вступ, здавалися чимось нереальним.

Сьогодні ж фраза "Україна – майбутній член ЄС!" не викликає сумніву.

Понад те, ми рухаємося швидше за будь-яку іншу країну-кандидата за останнє десятиліття.

І звіт Єврокомісії, у якому Україна отримала рекомендацію Єврокомісії щодо відкриття перемовин про вступ до ЄС, підтверджує, що наш прогрес – результат великої проробленої роботи. 

Поза тим, варто без емоцій розібратися, що написано в опублікованому сьогодні Пакеті розширення ЄС (де Україна представлена вперше), та що нас чекає далі. 

Великий успіх у несприятливих умовах

Ми знаємо, як досягти поставлених українцями цілей і впевнено рухаємося вперед. Не зважаємо на тих політиків, хто частіше заважають ніж, допомагають.

Всі позиції, про які Україна домовилась з Європейською Комісією, реалізовані. Водночас саме рішення про надання Україні статусу кандидата стало поштовхом подальших демократичних трансформацій в державі.

Україна разом із реалізацією цих завдань робила додаткові кроки, як-то відновлення відкритого е-декларування. Також багато уваги було приділено системним заходам щодо деолігархізації. Це додаткові кроки, але вони були важливими як для самих реформ, так і для загальної оцінки.

При цьому, ми й надалі будемо наполягати на чіткішому застосуванні підходу, заснованому на тому чого досягла держава-кандидат. Або, у термінології ЄС, merit based approach. 

Адже інколи виникало враження, що нам постійно "підвищували планку", щоби "вирівняти" результати кандидатів, щоби досягнення України не видавалися занадто високими. Це неправильно. Прогрес України не може оцінюватися з оглядкою на те, як до членства рухаються інші держави. 

Під час підготовки Пакета розширення ЄС Україна регулярно надавала інформацію про поточний прогрес не лише щодо виконання рекомендацій Єврокомісії, а й загалом по всім розділам майбутніх перемовин.

Об'ємний документ на понад 150 сторінок дає детальне розуміння щодо розвитку нашої країни. З деякими висновками ми можемо не погоджуватися, щодо деяких будемо дискутувати (примітка ЄП: до цього, до слова, закликає і наша стаття редактора ЄвроПравди), але загалом це надзвичайно цінний зріз.

Хай там як, треба рухатися вперед.

Ми, країна у війні, за півтора року, у рекордно стислий термін показали, що готові до перемовин про вступ до ЄС. Ані постійний ракетний терор Росії, ані жахи повномасштабної війни не сповільнили нас – радше, навпаки.

Ми довели, що коли ми єдині та сфокусовані, то досягаємо неможливого.  

І надалі, на моє глибоке переконання, швидкість нашого руху до членства в ЄС значною мірою залежатиме також від нашої готовності позбутися комплексу меншовартості та вірити в себе.

Подальші кроки України та ЄС

Політичне рішення про початок переговорів може бути ухвалене вже 14-15 грудня на саміті лідерів країн ЄС.

Зараз вже є позитивна оцінка Єврокомісії та рекомендація про початок переговорів з Україною. Не існує жодних технічних обмежень, які не дозволяють Європейській раді ухвалити це рішення.

Але не варто забувати – існує правило консенсусу 27 країн-членів.

Очевидно, що для більшості країн саме рекомендація Єврокомісії є базисом ухвалення політичного рішення. Та для того, щоб заручитись підтримкою усіх держав-членів вже цього року, з окремими країнами будемо проводити двосторонню комунікацію і адвокаційну роботу.

І окремо для скептиків зазначу, що нашим потужним аргументом є сильна позиція по всім блокам семи рекомендацій. 

Що буде далі?

Звіт Єврокомісії щодо розширення містить певні очікування – кроки, які необхідно зробити перед наступним етапом, а саме перед затвердженням рамки переговорів ЄС з Україною.

Йдеться про реалізацію кількох законодавчих заходів зокрема в частині збільшення чисельності НАБУ; розширення повноважень НАЗК щодо перевірки активів та майна; приведення сфери регулювання лобіювання до європейських стандартів; виконання рекомендацій Венеціанської комісії щодо нацменшин.

Деякі законопроєкти вже зареєстровані у Верховній Раді. Не зважаючи на те, що вони з'явилися як додаткові заходи лише кілька місяців тому, ми готові до виконання цих вимог.

Рухаємося за графіком.

Наша мета - вже у березні 2024 року провести першу Міжурядову конференцію щодо членства. 

Процес системних трансформацій триває, як і чітка підготовка до самих переговорів.

Ми провели селф-скринінг законодавства. І це означає, що цей етап не буде тривати роками, як в інших країнах.

Ми даємо українському бізнесу можливість вже зараз подивитись і підготуватись до майбутнього,  сформувати свої позиції, що дозволить оперативно сформувати загальну переговорну позицію держави.

На основі селф-скринінгу вже готуємо Національну програму адаптації законодавства до права ЄС (EU acquis), до якої також інтегруємо висновки зі звіту Єврокомісії. 

* * * * *

8 листопада Україна підтвердила свій статус лідера процесу розширення.

По суті, ми вже створили прискорену процедуру вступу в ЄС - вона називається Український шлях.

Це не означає, що Україна вимагає знижок або особливого ставлення, зокрема через війну. Ми рухаємось відповідно до всіх процедур, передбачених правилами ЄС, але швидкість, темп і динаміку задаємо саме ми.

Це видно по рішеннях, які сьогодні ухвалюються, і по наступних кроках, які вже підготовлені.

Тож робимо все необхідне для збереження високої динаміки трансформацій та руху до повноправного членства в ЄС.