Між партнерами можуть бути непорозуміння, але їх варто вирішувати відкрито та з повагою до інтересів одне одного.

Саме з такою тезою до Києва прибув новий прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск.

Цей візит планувався як прорив у відносинах України та Польщі, проте він відбувся на досить непростому тлі погіршення взаємин між країнами. Голові польського уряду довелося чекати розблокування кордону з Україною, щоб їхати до Києва з позитивними новинами.

При цьому зняття блокади може виявитися нетривалим: вже цього тижня кордон можуть заблокувати польські фермери, попередньо – на декілька годин, але це стане прецедентом, який може мати продовження.

А до того ж на відносини Києва та Варшави впливає й заборона на експорт українського зерна та кукурудзи – і в уряді Туска є прихильники того, щоб розширити це ембарго, зробивши його безстроковим.

А це означає, що ті поступки, яких очікують від Дональда Туска в Україні, можуть спричинити різку напругу всередині коаліції, а разом із тим – негативно вдарити по рейтингах керівних партій. Про ці виклики "ЄвроПравда" детально писала напередодні візиту прем'єра.

Не найкраща перспектива, зважаючи на наближення місцевих виборів та ймовірність проведення цього року й дострокових парламентських виборів.

Усе це зумовило обережність Дональда Туска.

Вона проявилася, зокрема, у тому, що обидва його виходи до преси – разом із президентом Володимиром Зеленським і з прем’єром Денисом Шмигалем – не передбачали відповідей на запитання журналістів (лише під вечір Туск відповів на питання українських студентів та університетських викладачів).

І це зрозуміло: працюючи над покращенням відносин з Україною, польський прем’єр йде по занадто тонкому льоду.

Меншою мірою це було помітно під час спільного виходу до преси з Володимиром Зеленським. Там Дональд Туск робив акцент на питаннях польської підтримки у війні проти РФ, на приєднанні Польщі до спільної декларації "Групи семи", погодженої у Вільнюсі, а також на початку консультацій щодо укладання двосторонньої безпекової угоди.

"Є новий польський оборонний пакет. Ми цінуємо таку незмінну допомогу. Є нова форма нашої взаємодії заради більшого масштабу закупівель зброї для українських потреб. Це польський кредит для України. Обговорили ми сьогодні з паном прем’єр-міністром і можливості щодо спільного майбутнього виробництва зброї", – заявив Володимир Зеленський.

Усе це – питання, щодо яких у польському суспільстві вже давно сформований консенсус, і він цілком відповідає прагненням України.

Саме тому найбільш різкою заявою Дональда Туска за результатами зустрічі з Володимиром Зеленським став меседж, адресований угорському прем’єру Віктору Орбану (а можливо, і його словацькому колезі та однодумцю Роберту Фіцо).

"Сьогодні будь-хто у вільному світі, хто прикидається нейтральним, зберігає однакову дистанцію або представляє її щодо України та Росії, заслуговує на найтемніше місце в політичному пеклі", – заявив він.

До речі, саме цю заяву активно цитували в угорських та словацьких медіа, тобто озвучений у Києві посил дійшов за адресою.

Набагато складнішою стала зустріч українського та польського прем’єрів.

Адже акцент під час неї був не на безпекових, а на економічних питаннях, де між Україною та Польщею зараз існує чимале напруження.

"Ми пообіцяли докласти максимум зусиль, щоб не нашкодити та підтримати польських фермерів і перевізників", – робить крок у бік порозуміння з Польщею Денис Шмигаль.

Водночас позиція України залишається незмінною: Київ очікує, що "Польща зробить кроки до зняття обмежень для українських фермерів та виробників". Озвучений Денисом Шмигалем можливий компроміс полягає у верифікації експорту агропродукції відповідно до рішення Єврокомісії.

"Цей механізм уже ефективно працює з Румунією і Болгарією, і ми пропонуємо його використовувати в наших взаємовигідних відносинах", – резюмує Шмигаль.

У відповідь Дональд Туск уникає чіткої відповіді на цю пропозицію, зазначаючи лише, що Польща оцінить запропоновану Україною модель.

Щоправда, він висловлює впевненість, що сторонам все ж вдасться знайти вихід, "який буде на користь польським та українським фермерам і виробникам".

За усієї неконкретності цієї фрази ця позиція все ж прямо суперечить заявам польського міністра агрополітики Чеслава Секерського – і це один із ключових проривів нинішнього візиту.

Так само Дональд Туск уникає конкретики і щодо врегулювання ситуації з перевізниками.

"Я з великим задоволенням отримав сьогодні інформацію про те, що вже готуються (Верховною Радою) закони, які зроблять польських та українських перевізників рівними з точки зору європейського законодавства", – стверджує він, однак не уточнює, чи вважає ухвалення цих законів достатніми поступками з боку Києва.

Виникає питання: якщо заяви польського прем’єра часто були неконкретними, то на якій підставі можна говорити про успішність цього візиту? А тим більше, що він може стати початком перезавантаження?

Дональд Туск запропонував змінити формат відносин – замість розмов про "невдячність українців", чого було забагато за уряду Матеуша Моравецького, він пропонує пошук взаємовигідного компромісу та демонструє готовність до діалогу з усіх проблемних питань.

Очевидно, цей діалог буде непростим. І немає гарантій, що компроміс буде досягнутий найближчим часом.

Адже всі названі вище ризики для українсько-польських відносин залишаються актуальними.

Проте альтернатив цьому діалогу немає. І те, що Київ та Варшава визнають це, дає надію на подолання розбіжностей.  

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів