Висипане зерно: чому нинішня криза на кордоні з Україною стала викликом для уряду Польщі

Конфлікт на кордоні України та Польщі вийшов на новий рівень.

Днем 11 лютого польські фермери, що протестували біля пункту перетину польсько-українського кордону "Ягодин – Дорогуськ", висипали частину зерна з трьох українських вантажівок.

"Три вантажівки, за кермом яких були громадяни України, в’їхали до Польщі після митних процедур. Учасники протесту не дали їм їхати далі і в певний момент відкрили напівпричепи, внаслідок чого частина зерна висипалася на дорогу. Водії після цього поїхали назад в Україну", – повідомляють у поліції Хелма.

Ці події відбуваються на тлі другого масштабного блокування кордону з Україною, що розпочалося минулого тижня.

Польські фермери протестують проти рішення Єврокомісії продовжити ще на рік дії торговельних преференцій для України, причому без обмежень щодо українського зерна, кукурудзи та олії.

Зважаючи на те, що рішення Єврокомісії ще має бути схвалене Європейською радою, у протестувальників є надія на те, що уряд вирішить скористатися своїм правом вето. Заради цього вони анонсували, що блокада кордону триватиме щонайменше 30 днів.

А на додачу вже 1 березня спливає термін призупинення блокади кордону польськими перевізниками. Призупинення блокування стало компромісом, досягнутим після тривалих переговорів з польським урядом. І одночасно – після низки поступок з українського боку.

Втім, польські перевізники так само висловлюють невдоволення тим, що їхній уряд відмовляється ветувати продовження дії дозволу для українців на бездозвільні вантажні перевезення до ЄС.

Тож вже незабаром перевізники можуть приєднатися до блокади кордону.

Уряд Дональда Туска, що почав виконання своїх обов’язків лише наприкінці минулого року, намагається досягти компромісу з Україною. Цій меті був присвячений візит польського прем’єра до Києва.

Проте нинішня ситуація на кордоні показує, що всередині Польщі є групи, які виступають категорично проти будь-яких компромісів з Україною.

Саме цій меті, очевидно, і слугувало висипання зерна з українських фур. Було нескладно спрогнозувати, що такі дії спричинять дуже гостру реакцію в Україні, а відповідно, можуть призвести до силових дій у відповідь. І це суттєво ускладнить досягнення компромісу між Києвом та Варшавою.

На щастя, цей план не спрацював. Точніше, наразі не спрацював.

Якщо польська поліція не буде зупиняти такі дії та не каратиме винних, швидше за все, такі акції стануть регулярними. І тоді точно викличуть відповідь в Україні.

"Якщо байдужість до насильства над українськими товарами в Польщі збережеться, то я не здивуюся знищеним фурам з польським сиром чи просто знищеним польським товарам на полицях українських супермаркетів", – прогнозує торговий представник України Тарас Качка.

Іронія долі полягає в тому, що така гостра реакція польських фермерів відбувається в ситуації, коли з відкриттям чорноморського зернового коридору тиск українського аграрного імпорту на польський ринок майже обнулився, а до того ж більшість таких вантажів йдуть з України до ЄС залізницею, а не вантажівками.

Втім, це не має значення для тих, хто шукає приводу створити конфліктну ситуацію на кордоні – чи то в інтересах РФ, чи то у власних. 

Образ загрози від українського імпорту, який знищує нещасних польських фермерів, у суспільній свідомості вже сформовано – а тому його треба використовувати, незалежно від того, чи відповідає він дійсності.

Головне питання, що виникає у цій ситуації: як на ці дії реагуватиме польська влада?

Це питання непросте, адже, на відміну від протестів перевізників, які були політично пов’язані з ультраправою та антиукраїнською партією "Конфедерація" (зауважимо – опозиційною партією), нинішні протести фермерів мають підтримку в чинному уряді.

Йдеться про заступника міністра сільського господарства Польщі Міхала Колодзейчака.

Рішення Дональда Туска залучити до свого виборчого списку цього політика від самого початку виглядало ризикованим. Так, усі розуміли його причину: напередодні парламентських виборів 2023 року Туск намагався поборотися за голоси польських фермерів із керівною на той час партією "Право і справедливість".

Проте запрошення до своєї команди лідера "Агроунії", відомого заявами на користь РФ, від самого початку виглядало як вкрай ризиковий крок. І ці ризики стали помітні вже зараз.

Попри відносно невисоку посаду, Колодзейчак не просто дозволяє собі риторику, яка часто суперечить курсу уряду, але й нав’язує цю риторику уряду.

Це стало можливим через наближення місцевих виборів, де голоси фермерів можуть стати вирішальними, принаймні в деяких воєводствах.

Та де гарантії, що така риторика не збережеться й після місцевих виборів, що пройдуть 7-21 квітня?

Наразі українська влада чекає від Варшави покарання винних у цьому нападі та гарантій недопущення таких інцидентів надалі.

"Такі методи протестувальників не повинні толеруватися в європейській цивілізованій країні, не кажучи вже про моральний бік цієї провокації.

Тому ми вимагаємо знайти і притягнути винних до відповідальності. Польські органи влади мали б рішуче відреагувати в правовому полі на цей ганебний і образливий для українців та більшості поляків злочин і не дозволяти подібних варварських дій у майбутньому", – заявляє посол України у Польщі Василь Зварич.

Проте нинішня реакція Варшави поки не дає підстав сподіватися, що там готові на такі дії.

Лише на другий день після цього інциденту міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський знайшов сили перепросити за нього. 

Але навіть це набагато краще за реакцію голови польського уряду. 

"Важко знайти в Європі більш проукраїнського політика, ніж я, і важко знайти в Європі більш проукраїнську націю, ніж польська, але ми повинні також пам'ятати про інтереси продовольчої безпеки Польщі та Європи", – заявив у понеділок 12 лютого прем’єр Дональд Туск.

Така заява була б цілком доречною кількома днями раніше – уряди України та Польщі дійсно ведуть непрості переговори, які дозволили б розблокувати український агроімпорт, але при цьому захистити інтереси польських виробників.

Проте нинішні події на кордоні ставлять під сумнів можливість досягнення такого компромісу.

Чого будуть варті такі угоди, якщо вони супроводжуватимуться нападами на українські вантажі?

І чого тоді вартуватимуть запевнення польського уряду про готовість шукати взаємовигідний компроміс з Україною?

Ціну цим заявам вже найближчими днями покажуть дії як поліції, так і уряду Польщі.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів