Перший крок до заборони російського зрідженого газу: про що домовляються союзники України

Росія критично залежна від експорту викопного палива для фінансування своєї військової скарбниці. Тож зупинка російської енергетичної експансії є питанням спільної безпеки для України та Заходу.

А разом із тим – необхідним кроком до скорочення надходжень у військовий бюджет Кремля та наближення перемоги України.

А для цього потрібні жорсткі та тривалі міжнародні санкції проти російської індустрії зрідженого газу та стратегічних проєктів на кшталт "Арктик СПГ 2". І добре, що такі плани вже є предметом обговорень на вищому політичному рівні – зокрема серед міністрів енергетики ключових країн-союзників України.

Анонсуючи свою участь у міністерській конференції Міжнародного енергетичного агентства (МЕА), яка відбувається в Парижі 13-14 лютого, міністр енергетики Великої Британії Клер Коутіньйо анонсувала, що винесе на обговорення з країнами ЄС питання заборони на імпорт російського зрідженого газу. Вона також зазначила, що британський уряд вже "тісно співпрацює з європейськими союзниками, щоб допомогти покласти край їхній залежності" і що європейські країни повинні "викинути Путіна з ринку назавжди".

Ця міністерська конференція МЕА є ювілейною – цього року організація відзначає 50-річчя.

МЕА було засновано в 1974 році для підтримки безпеки міжнародних поставок нафти, але з того часу його роль значно змінилася. Окрім питань енергетичної безпеки, МЕА сьогодні зосереджується на інвестиціях у відновлювані джерела енергії, енергоефективність, інновації, системи накопичення енергії та нові технології, а також переробку критичної мінеральної сировини.

Наразі МЕА стоїть в центрі глобального діалогу про енергетичну безпеку та перехід до чистої енергії, а з 2022 року надає Єврокомісії та національним урядам конкретні рекомендації щодо заходів для скорочення попиту на нафту і газ та припинення їх імпорту з Росії.

Якщо хоча б частина рекомендацій МЕА щодо скорочення споживання викопного палива буде виконана, а міжнародні санкції проти російської видобувної промисловості будуть збережені й суворо дотримуватися, то, згідно з прогнозами МЕА, це призведе до різкого скорочення прибутків Кремля від експорту нафти і газу – темпи падіння до 2030 року можуть скласти 40-50%.

Саме тому викликом для Заходу є зростання імпорту російського зрідженого газу до Європи.

Ключові країни-члени ЄС, зокрема Іспанія, Франція та Бельгія, продовжують імпортувати російський газ морем. Зокрема, імпорт російського скрапленого газу (СПГ) в Іспанію в січні зріс на 35% в річному обчисленні. Про це нещодавно повідомив Enagas – орган, який контролює газову інфраструктуру Іспанії.

Найбільший імпортер газу в Іспанії, Naturgy Energy Group, має значний довгостроковий контракт на регулярні постачання з "Ямал СПГ", ключового експортного термінала компанії "Новатек", в обсязі 2,5 мільйона тонн СПГ щорічно до 2038 року. Naturgy та інші європейські енергетичні компанії також купують російський СПГ на спотовому ринку.

Французька Total Energies та бельгійська Fluxys мають довгострокові контракти із "Ямал СПГ", у тому числі на перевалку СПГ для продажу у треті країни поза Європою. Усі партнери "Ямал СПГ" надають фінансові ресурси "Новатеку" та сприяють його планам подальшого розширення експорту, включаючи будівництво "Арктик СПГ 2".

Такі партнерства, які вже привернули увагу багатьох політиків, експертів та громадськості, наразі стають все більш токсичними для ЄС. Ба більше, збереження закупівель російського газу з термінала "Арктик СПГ 2" на спотовому ринку, а також надання будь-яких послуг російським СПГ-танкерам тепер буде прямим порушенням санкцій США.

Жорсткі дії США є цілком виправданими. 

"Новатек" та інші російські нафтогазові компанії сьогодні є найбільшими платниками податків для Кремля, відіграючи ключову роль у формуванні платіжного балансу та стабілізації національної валюти. З початку війни 24 лютого 2022 року Росія накопичила понад 600 млрд доларів прибутку від експорту викопного палива і поспішає розробляти нові сибірські та арктичні родовища.

Як відзначив Андрій Жупанин, голова підкомітету з питань природного газу та ініціатор офіційного звернення від комітету з питань енергетики та ЖКП Верховної Ради до урядів США, Великої Британії, Норвегії та Єврокомісії, якщо союзники України накладуть дієве ембарго на російський експорт СПГ, то вони не лише зупинять важливий потік бюджетних надходжень Кремля, але також зможуть уникнути серйозних кліматичних наслідків від неконтрольованих і неврахованих викидів метану в російському ланцюжку постачання СПГ.

Міжнародна робоча група з питань санкцій Єрмака-Макфола у своєму новому звіті також закликає уряди країн-союзниць зупинити дію довгострокових контрактів на закупівлі російського СПГ і заборонити його постачання до Європи.

Санкції проти СПГ-терміналів уже показали свою ефективність, бо знайшли слабке місце кремлівського режиму.

Доля проєкту "Арктик СПГ 2" ілюструє, як санкції можуть обмежити присутність Росії на міжнародних енергетичних ринках.

Але для цього недостатньо просто запровадити нові санкції проти російського СПГ – не менш важливим не допустити їхнього обходу.

Напередодні конференції МЕА Razom We Stand також звернулася до міністрів енергетики ключових країн, що беруть у ній участь, із закликом вжити конкретних заходів для поступової відмови від імпорту російського СПГ в Європі.

Наразі українські парламентарі, експерти, урядовці та громадськість одноголосно закликають міжнародних партнерів посилити санкції проти російського СПГ та ввести заборону на його імпорт до ЄС. Саме така системна адвокаційна робота потрібна, щоб посилити санкції проти Росії з метою впливу на її економіку та енергетичний сектор.

Очікується, що за підсумками конференції в Парижі міністри опублікують спільне комюніке, в якому будуть враховані заходи щодо посилення ролі МЕА в питаннях безпеки постачань газу, а також вимоги щодо прозорості та розкриття інформації про поставки СПГ.

Цей документ може дати Україні нові підстави та важелі для просування санкцій проти російського експорту СПГ. І стане першим кроком до повної заборони зрідженого газу походженням з країни-агресора. 

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів