Вчора стали відомі перші контури нової конфігурації керівництва інституцій ЄС у наступному політичному циклі: зелене світло для Урсули фон дер Ляєн на другий термін на посаді президентки Єврокомісії, Антоніу Кошта на посаду президента Європейської ради, а також Кая Каллас як новий високий представник ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики.

Хоча, звичайно, процес переформатування керівництва ЄС лише почався, і на нас чекають сюрпризи у вигляді нових імен серед кандидатів на посади комісарів ЄС.

Однак вже сьогодні можна сказати, що і перепризначення фон дер Ляєн, і призначення Кошти та Каллас – це добрі новини для України, зокрема для нашої економіки. В тому числі для її ключового сегмента – аграрного сектора.

Спробую пояснити, на підставі чого зроблено такий висновок. 

На другому терміні свого керівництва Єврокомісією Урсула фон дер Ляєн буде спиратися на сильнішу та більш впевнену в собі фракцію Європейської народної партії (ЄНП) у Європарламенті.

А якщо плани керівництва ЄНП сформувати нову суперцентристську коаліцію з соціал-демократами і лібералами будуть реалізовані, вона спиратиметься також і на тверду більшість голосів у Європарламенті.

Це важливий фактор для ефективної законодавчої роботи Єврокомісії і для ініціатив ЄК на міжнародній арені. Нагадаємо, питання торгівлі – ексклюзивна компетенція Єврокомісії, однак підтримка Європарламенту вкрай важлива, як це показала історія навколо продовження торговельних преференцій для України.

ЄНП і її ключова складова – німецькі християнські демократи – твердо підтримують допомогу Україні та приєднання України до ЄС.

Переважна більшість депутатів від ЄНП голосували за продовження додаткових торговельних преференцій для України.

Урсула фон дер Ляєн також може розраховувати на підтримку переважної більшості держав-членів у Європейській раді на основі компромісних домовленостей, досягнутих напередодні між групою лідерів ЄС, які представляють цю потенційну центристську коаліцію.

Антоніу Кошта, колишній португальський прем’єр, є комфортною, неконфліктною фігурою майже для всіх держав-членів і всіх лідерів ЄС незалежно від їхньої політичної орієнтації.

І це важливо, оскільки ключовою функцією Кошти на посаді президента Європейської ради є сприяння досягненню компромісів між лідерами держав-членів щодо ключових пріоритетів політики ЄС, від безпекових питань, відносин з КНР, США, до болючих питань торгівлі, продуктивна, безконфліктна взаємодія з Європейською комісією як ініціатором європейських законопроєктів, а також виконання представницьких функцій ЄС на міжнародній арені, знову ж таки поруч з президентом Єврокомісії.

Ні для кого не було секретом, що глибокий особистий конфлікт і суперництво між нині чинним президентом Євроради, бельгійцем Шарлем Мішелем і Урсулою фон дер Ляєн дуже заважало ефективній взаємодії між Комісією і Європейською радою, а також було причиною низки дипломатичних фіаско на міжнародних самітах за участю ЄС.

Для України дуже важливо мати безконфліктні відносини між ключовими керівниками ЄС, адже від цього залежить, наприклад, здатність держав-членів підтримати у критичний момент пропозиції Єврокомісії відкрити нові розділи у передвступних переговорах з Україною або схвалити новий пакет санкцій проти Росії.

Кая Каллас, чинний прем’єр-міністр Естонії, донька колишнього комісара ЄС з питань транспорту Сііма Калласа, відома своєю безкомпромісною позицією підтримки України і протидії російській агресії. Її лідерські якості незаперечні.

Однак слід розуміти, що роль високого представника ЄС з питань зовнішньої і безпекової політики не є така впливова, як здається на перший погляд, оскільки функція цього посадовця – це передусім формулювання спільного знаменника зовнішньої політики держав-членів. Дуже часто цьому спільному знаменнику може бракувати сили і амбіційності.

При цьому фігура високого представника може мати вплив передусім на санкційну політику ЄС.

Попереду – дуже непростий процес схвалення кандидатури фон дер Ляєн у Європарламенті.

Щоб здобути омріяний другий термін, Урсула має заручитися простою більшістю (361 голос) євродепутатів.

Це далеко не гарантований результат, враховуючи незадоволення правоконсервативної італійської прем’єрки Джорджії Мелоні її виключенням із закулісних домовленостей про номінацію Урсули. І це при тому, що за підсумками виборів у Європарламент 6-9 червня політична сила Мелоні очолює третю за розміром правоконсервативну фракцію в Європарламенті – "Європейських консерваторів і реформістів".

Саме етап затвердження фон дер Ляєн у Європарламенті зафіксує багато нових граней політики ЄС на наступну п’ятирічку, оскільки за підтримку своєї кандидатури вона буде змушена заплатити немалу ціну.

А це може бути і вагома роль для нового італійського комісара з торговельної політики, наприклад, і більше реверансів у бік правоконсервативної політики, наприклад з аграрних питань, кліматичної політики і торгівлі.

Усім відома жорстка критика правоконсерваторами кліматичної політики фон дер Ляєн: вони вважають, що Європейський зелений курс у його нинішньому форматі несумісний з конкурентоздатністю економіки ЄС на світовій арені.

Такі ключові національні члени європейських правоконсерваторів, як польська "Право і справедливість", відомі своєю безумовною популістичною підтримкою польських фермерів і їхніх вимог закрити імпорт агропродукції з України. Нам залишається відстежувати і вчасно робити висновки. 

Отже, що це означає для передвступних переговорів, торговельних відносин України з ЄС і для українського агросектора?

1. Довгостроковий політичний клімат в інституціях ЄС буде не менш сприятливий, ніж за першої каденції фон дер Ляєн.

У такій атмосфері українській стороні буде легше добиватися поставлених цілей щодо військової та фінансової підтримки України, збереження динаміки передвступних переговорів, продовження режиму вільної торгівлі з ЄС.

2. Геополітичний інстинкт самозбереження лідерів ЄС перед необмеженою агресією Росії загалом переважатиме над короткостроковими економічними чи секторальними інтересами, однак компроміси будуть неминучі.

3. Основною жертвою цих компромісів буде сільське господарство, зокрема торгівля агропродуктами.

Аграрний сектор може опинитися під перехресним вогнем "втоми" європейського бізнесу від занадто ортодоксального підходу Європейського зеленого курсу, войовничо налаштованих європейських фермерів, популізму правоконсервативних і крайніх правих євродепутатів, які намагатимуться заручитися їхньою підтримкою.

І в цьому контексті дуже важливо, що на чолі ЄС будуть політики, які дослухаються до аргументів Києва. 

Українська сторона, як на рівні Мінагрополітики, Мінекономіки, так і бізнес-асоціацій і окремих компаній в аграрній сфері повинна далі активно працювати на низовому рівні з представниками фермерських асоціацій та об’єднань агропереробного бізнесу держав-членів, євродепутатів, які з ними співпрацюють.

Мета цього – "знизу" допомагати формувати сприятливий для України консенсус в інституціях ЄС.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів