У четвер 15 серпня президент України Володимир Зеленський подав до Верховної Ради проєкт закону "Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього".

Ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду – важливий крок для нашої держави, для захисту українців та відновлення справедливості.

Міжнародний кримінальний суд (МКС) – це постійний міжнародний суд, що займається розслідуванням, кримінальним переслідуванням та притягненням до відповідальності осіб, звинувачених у скоєнні загальновизнаних міжнародних злочинів: злочину агресії, злочину геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів. Римський статут МКС – це міжнародний договір, що заснував Міжнародний кримінальний суд. Він визначає порядок роботи суду, а також злочини, які підпадають під його юрисдикцію.

Та давайте розберемося, чому саме приєднання до МКС та у яких питаннях приведе до реальних змін в Україні.

По-перше, це питання євроінтеграції

Насправді Україна зобов’язана ратифікувати Римський статут. Це зобов’язання є у нашій Угоді про асоціацію з ЄС (стаття 8), а також це буде вимагатися до моменту вступу до ЄС, бо є обов’язковим для усіх країн-членів.

Ратифікація Римського статуту стане потужним сигналом нашої відданості євроінтеграційному курсу і дасть можливість висувати вимоги до партнерів. Зокрема, щодо виконання ними зобов’язань за двосторонніми безпековими угодами. Адже низка вже підписаних безпекових угод (зокрема, з Нідерландами та Німеччиною) також містять положення щодо ратифікації Україною Римського статуту.

Ми погоджуємося на ратифікацію, гармонізуємо законодавство, що є кроком до вступу в ЄС, а партнери надають нам безпекову допомогу.

Тож від ратифікації Римського статуту залежить значна частина майбутньої безпекової архітектури України.

По-друге, це важливо для покарання російських злочинців  

Росія дійсно боїться того, що Україна ратифікує Римський статут, тому що усвідомлює, що МКС каратиме росіян. Не дарма під час переговорів у Мінську і Стамбулі росіяни вимагали від нас відкликати визнання юрисдикції МКС і не ратифікувати Римський статут.

МКС видав вже шість ордерів на арешт російських злочинців, зокрема Путіна, Шойгу, Герасимова, інших генералів. Станом на зараз у МКС не було засуджено жодного громадянина України та не видано жодного ордера на арешт наших громадян.

Тепер, завдяки залученню України до Асамблеї держав-учасниць МКС, ми отримаємо можливість збільшити ефективність роботи МКС щодо злочинів, вчинених російськими громадянами на території України, і довше втримувати на цьому фокус МКС.

Ратифікація зміцнить і наші глобальні зусилля з покарання росіян за їхні злочини.

Зараз, коли українські дипломати, юристи і правозахисники ведуть складну роботу, переконуючи інші країни співпрацювати з МКС щодо розслідування злочинів росіян і виконання ордерів на арешт, на адресу України лунають звинувачення у подвійних стандартах – мовляв, "самі не ратифікували Римський статут, а нас просите виконувати ордери МКС". Ми вже стикнулися з такою ситуацією, коли Путін намагався приїхати на саміт БРІКС у ПАР у 2023 році, і це може повторитися в інших країнах.

Коли Україна ратифікує Римський статут, іншим країнам-учасницям буде значно важче відмовлятися від співпраці з МКС і виконання його ордерів на арешт росіян, обвинувачуваних у вчиненні міжнародних злочинів.

Окрім того, ми прибираємо небезпеку того, що деякі держави та міжнародні організації можуть дорікати через те, що МКС вкладає так багато ресурсів і часу в розслідування подій в Україні попри те, що сама Україна не ратифікує Римський статут.

Отже, ратифікація Римського статуту надасть Україні більше можливостей карати російських злочинців, зміцнить наші позиції на дипломатичній арені та посилить міжнародну ізоляцію Росії.

По-третє, Україна зможе впливати на МКС як держава-член

Зараз ми маємо лише обов’язки і ризики і не маємо жодних прав у МКС. Ратифікація виправить цю ситуацію.  

Україна відтепер братиме участь в Асамблеї держав-учасниць МКС, виноситиме питання на її розгляд, голосуватиме за розподіл бюджету МКС, братиме участь у виборах суддів та інших виборних осіб, зокрема прокурора МКС, впливатиме на пріоритети МКС та розробку змін до Римського статуту. Це посилить роль України на міжнародній арені та надасть можливість покращити систему міжнародного правосуддя, зокрема для того, щоб ефективніше притягати до відповідальності російських злочинців.

Словом, перехоплюючи ініціативу та отримуючи голос серед держав-учасниць МКС, Україна посилює свою позицію та захист своїх громадян від переслідування.

Це важливо зробити невідкладно.

Адже у грудні 2025 року розглядатиметься питання про внесення поправок до Римського статуту. Зокрема, обговорюються зміни, що створять для МКС можливість карати вище політичне та військове керівництво РФ за злочин агресії проти України.

Зараз МКС не може карати росіян за злочин агресії, тому нам доводиться створювати Спеціальний трибунал. Україна як держава-учасниця Суду зможе взяти лідерство у цьому процесі. Ми маємо скористатися цим шансом, щоби той, хто розв’язав війну проти України, був справедливо покараний.

А у грудні 2026 року Асамблея держав-учасниць обиратиме нових суддів. Україна зможе висувати свого кандидата і голосувати за інших. Це дасть можливість України формувати глобальний порядок денний з відновлення справедливості і зміцнить авторитет нашої держави у світі.

По-четверте, це – про допомогу постраждалим українцям

Ратифікація Римського статуту підвищить шанси для потерпілих від російських злочинів отримати компенсації.

Повноцінна участь України у МКС, для якої потрібна ратифікація, спростить доступ українцям, які постраждали від російських злочинів, до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих. Україна зможе впливати на те, як розподілятимуться ці гроші і кому вони дістануться. Вже є приклади, коли МКС призначав компенсації жертвам злочинів у мільйони доларів. 

І насамкінець, йдеться про захист українських військових

Через некоректну та недостатню інформацію у частини суспільства склалося хибне враження, що нібито ратифікація Статуту несе ризики для України. Начебто, якщо ми ратифікуємо Статут, то МКС зможе притягати наших військових та інших громадян до відповідальності.

Але це абсолютно не так.

Насправді МКС вже зараз може переслідувати і українських громадян. Україна двома односторонніми заявами згідно зі ст. 12(3) Римського статуту визнала його юрисдикцію щодо подій з 21 листопада 2013 року (тобто від початку Євромайдану та Революції гідності) по всій своїй території. Визнання юрисдикції відповідно до цієї статті є повним, тому не передбачає можливості якось обмежити юрисдикцію Суду – за колом осіб, категоріями злочинів чи за часом.

Офіс прокурора МКС вже розпочав розслідування ситуації в Україні з 21 листопада 2013 року, що охоплює можливі звинувачення "у воєнних злочинах, злочинах проти людяності чи геноциді, скоєних на будь-якій частині території України, будь-якою особою".

Тож станом на зараз ризик переслідування наших громадян МКС вже є.

Але цей ризик є низьким.

МКС діє за принципом комплементарності: це означає, що наші громадяни можуть постати перед МКС лише у тому випадку, якщо національні суди не можуть або не бажають притягати до відповідальності за міжнародні злочини.

Також слід враховувати, що ресурс Суду обмежений, і він концентрується на топцілях, про що свідчить як попередня діяльність Суду, так і видані ордери на арешт російських топпосадовців.

Крім того, Україна ратифікує Римський статут із заявою за ст. 124 Римського статуту, згідно з якою МКС не матиме юрисдикції за ст. 8 (воєнні злочини) щодо громадян України протягом семи років після ратифікації. Тобто з ратифікацією Римського статуту ми знімаємо наявний ризик для наших військових.

* * * * *

Таким чином, ратифікація Римського статуту Міжнародного кримінального суду посилить позицію України на міжнародній арені та дозволить отримати кращі можливості для переслідування росіян за їхні злочини і захистити громадян України. Участь у роботі МКС також є частиною нашої інтеграції до простору розвинутих, демократичних країн Європи і світу.

Ми підтверджуємо відданість правилам цивілізованого світу та отримуємо значні переваги – як держава, так і суспільство.