Якою є позиція Камали Гарріс у питанні подальшої підтримки України? В інтерв'ю CNN 30 серпня Гарріс підтвердила свою непохитну підтримку глобальної демократії та безпеки, зокрема й українського опору.

Прихильність Гарріс до підтримки України не є чимось новим - під час перебування на посаді віцепрезидентки вона відіграла вирішальну роль у підтримці та реалізації політики адміністрації Байдена щодо України.

Та яких саме змін у порівнянні з курсом Джо Байдена можна очікувати у разі перемоги Гарріс на президентських виборах?

Для відповіді на це питання важливо пам'ятати, що Гарріс демонструє прагматичний підхід до політики, врівноважуючи ідеалізм реаліями управління та знаходячи центристські засади в політиці.

Можна очікувати, що схожий підхід вона застосує і у питанні підтримки України. Що це означатиме на практиці? 

Камала Гарріс продовжуватиме рішуче підтримувати Україну, орієнтуючись при цьому на складнощі міжнародних відносин і внутрішньополітичний тиск.

Для неї війна в Україні є ключовою сферою, де вона може продемонструвати свої повноваження, і це велика політична можливість для її адміністрації, оскільки дві третини американців вболівають за перемогу України.

Її радника з національної безпеки Філіпа Гордона також хвалять за глибокі знання та залученість у регіональні питання. Він стоїть за еволюцією зовнішньої політики Гарріс, оскільки є її радником з національної безпеки з березня 2022 року.

Філіп Гордон є досвідченим експертом з глибокими знаннями про Європу, включно з Україною.

Його вплив на Гарріс є значним. І саме його прагматичний інтернаціоналізм, ймовірно, і визначатиме підхід її адміністрації до війни Росії проти України.

Гордон, відомий своїм скептичним ставленням до спроб США змінити режими на Близькому Сході (і, ймовірно, деінде), але з його сильною вірою в потужні механізми зовнішньої політики США, забезпечить, щоби стратегія Гарріс в Україні була надійною і виваженою.

За адміністрації Гарріс ми можемо очікувати більш чітко сформульованої стратегії в Україні, зосередженої на довгострокових цілях, таких як надання всебічної підтримки українським програмам "зеленої перебудови" та забезпечення ефективної самооборони України.

На відміну від нинішньої адміністрації, яка була обережною, намагаючись не провокувати Росію, Гарріс може бути більш готовою піти на прораховані ризики, щоб забезпечити перемогу України.

Це, найімовірніше, включатиме посилення санкцій на експорт російських вуглеводнів і наполягання на арешті та передачі російських суверенних активів Україні – ідея, яка набула популярності в американських і європейських політичних колах, але ще не була повністю реалізована за більш рішучого лідерства США.

Підхід Гарріс до України відкриває значні політичні можливості для її кампанії та потенційного президентства.

Оскільки дві третини американців підтримують Україну, Гарріс має шанс зміцнити свій зовнішньополітичний авторитет, відстоюючи чітку і рішучу стратегію. Йдеться про військову підтримку і більш широкі зусилля зі зміцнення української економіки та інфраструктури.

Однією з ключових проблем, з якою зіткнеться Гарріс, є триваючі дебати про ступінь військового втручання США та червоні лінії в Україні. Незважаючи на широку підтримку надання Україні зброї та ресурсів, яких вона потребує, існує занепокоєння щодо ризиків ескалації конфлікту.

Гарріс, відома своїм прагматичним підходом, ймовірно, продовжить обережну стратегію Байдена на початковому етапі, але, ймовірно, з більшим і поступово зростаючим акцентом на досягненні конкретних результатів і тактичному розширенні можливостей і варіантів для Києва.

Наслідками цього може стати поступове збільшення спектра озброєнь, що постачаються в Україну, і більш агресивні заходи, спрямовані на відсікання економічних каналів постачання Росії, таких як експорт вуглеводнів через тіньовий нафтовий і СПГ-танкерний флот та інші механізми обходу санкцій.

З тим, як Гарріс долатиме ці виклики, її бачення України, ймовірно, буде спрямоване на забезпечення стійкості та відновлення.

Пакет допомоги у розмірі $1,5 млрд, про який вона оголосила під час Українського мирного саміту в червні 2024 року, є свідченням її відданості справі відновлення України.

Це фінансування, яке включає значні інвестиції в енергетичну інфраструктуру, гуманітарну допомогу та цивільну безпеку, спрямоване на те, щоб допомогти Україні вижити та дати відсіч російській агресії.

Підтримка України ґрунтується на вірі Гарріс у дотримання міжнародних норм та підтримку демократичних союзників. Її позиція полягає не лише в підтримці України з благодійних міркувань, а й у захисті стратегічних інтересів США та забезпеченні дотримання принципів суверенітету і територіальної цілісності в усьому світі.

Як заявила сама Камала Гарріс під час свого виступу на Національному з'їзді Демократичної партії: "Ми підтримуємо Україну не з милосердя, а тому, що народ України та його майбутнє відповідають нашим стратегічним інтересам".

Потенційне президентство Гарріс може ознаменувати нову главу в американсько-українських відносинах.

Після усунення загрози президентства Трампа, яке потенційно може підірвати підтримку України з боку США, та усунення упереджених нападок на "українське питання" під час президентських виборчих кампаній, Гарріс матиме можливість зробити сміливіші кроки на підтримку України.

Це могло б включати зняття деяких обмежень на використання Україною західної зброї для нанесення ударів вглиб російської території - крок, який, хоча багато хто у Вашингтоні вважає його ризикованим, міг би значно послабити військовий потенціал Росії і прискорити завершення конфлікту.

На закінчення, політика Камали Гарріс щодо України, ймовірно, продовжуватиме стратегію Байдена на початковому етапі, але з більш наполегливим і чітко визначеним підходом після перших 100 днів.

З Філіпом Гордоном на її боці та твердою прихильністю до перемоги України, Гарріс має всі шанси очолити США в підтримці України в її найскладніші часи.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів