Потенційна угода між адміністрацією Дональда Трампа та Росією може мати серйозний вплив на енергетичний баланс Європи та світові енергетичні ринки загалом.

При цьому найгіршим сценарієм є повернення російської енергетичної експансії на світових ринках через морські поставки скрапленого природного газу.

Санкції, запроваджені проти російських енергетичних компаній, суттєво обмежили можливості Москви розширювати свій експорт, однак будь-яке їхнє послаблення може мати серйозні наслідки. 

Ризик "великої угоди"

Україна ризикує опинитися у складній ситуації, якщо Росія отримає нові можливості для експорту енергоносіїв.

Відповідно, послаблення санкцій не лише підтримає Кремль фінансово, але й поставить під загрозу європейські зусилля зі зменшення залежності від російських енергоресурсів. 

Припинення транзиту російського газу територією України з 1 січня 2025 року стало ключовим етапом у зміні енергетичної мапи Європи. Втрата українського маршруту ще більше скорочує для Росії можливості експорту природного газу до ЄС, особливо після припинення поставок через "Північні потоки" через санкції та підриви газопроводів.

З 2022 року Захід запровадив серію санкцій проти російського енергетичного сектора, обмежуючи компаніям "Газпром" та "Новатек" доступ до технологій і капіталу. Критичним моментом стало включення проєкту "Арктик СПГ-2" до санкційного списку, що завадило Москві реалізувати свої плани щодо подвоєння обсягів експорту скрапленого газу.

Обмеження з боку ЄС, США та Великої Британії фактично заблокували постачання ключових компонентів для російських СПГ-проєктів, що створило серйозні труднощі для їх розширення.

На цьому тлі Росія шукає будь-які шляхи для обходу санкцій та відновлення експорту газу.

Попередня каденція Дональда Трампа показала його схильність до переговорів із Кремлем та прагнення до "вигідних угод" замість системного тиску.

Сьогодні умови інші та напрямок політики нової адміністрації США може бути більш жорстким, але ризик "вигідних угод" для поділу енергетичних ринків залишається.

У контексті політики США щодо війни в Україні така стратегія може включати послаблення обмежень на російський експорт енергоресурсів в обмін на формальне припинення бойових дій або "заморожений конфлікт".

Одним із ключових елементів такої угоди може стати відновлення доступу російського скрапленого природного газу до міжнародного ринку.

Адміністрація Трампа вже мала досвід пом’якшення енергетичних санкцій, зокрема щодо Ірану та Венесуели. В найгіршому сценарії аналогічний підхід щодо Росії може розблокувати експорт з "Арктик СПГ-2", дозволити використання західних технологій та зняти обмеження на співпрацю з європейськими та азійськими покупцями.

Для України це означатиме значні стратегічні ризики та загрози: зміцнення позицій Росії у світовій енергетиці та нарощення експортних прибутків, зменшення стимулів для ЄС переходити на альтернативні джерела енергії та послаблення міжнародної коаліції проти агресора.

Шанс для російського СПГ

Якщо адміністрація Трампа пом’якшить енергетичні санкції, Росія отримає можливість відновити та навіть розширити експорт свого СПГ.

Зараз попри санкції РФ продовжує нарощувати свої потужності виробництва СПГ, роблячи ставку на проєкти "Арктик СПГ-2" та "Мурманськ СПГ". Проте без доступу до західних технологій та фінансування реалізація цих ініціатив опинилася під загрозою.

Російська експортна стратегія передбачає переорієнтацію на азійські ринки, зокрема Китай та Індію. Але без західного обладнання та страхування суден збільшення обсягів транспортування СПГ ускладнене.

Якщо ж санкції будуть послаблені, Москва зможе не лише реалізувати заморожені проєкти, а й повернутися до європейського ринку, запропонувавши газ за нижчими цінами, ніж у конкурентів.

Такий сценарій матиме серйозні негативні наслідки для України та Європи.

По-перше, це підірве енергетичну безпеку ЄС та реалізацію плану REpowerEU, який прагне зменшити залежність від російських енергоресурсів. 

По-друге, це послабить санкційний тиск на Росію, дозволивши їй отримати фінансові ресурси для нарощення військово-промислового комплексу та підготовки до нових фаз агресії.

Для Європи повернення дешевого російського СПГ може стати викликом у питанні енергетичної безпеки.

Після початку повномасштабного вторгнення ЄС зменшив залежність від російського газу, збільшивши закупівлі американського та катарського СПГ. Якщо ж санкції буде послаблено, частина європейських трейдерів може повернутися до розширеної співпраці з Росією, що послабить позиції країн, які виступають за жорсткішу політику щодо Кремля.

Україна ж ризикує втратити важливий аргумент у переговорах з іншими партнерами щодо посилення санкційного режиму.

Крім того, нова хвиля експансії російського СПГ на ринку ЄС може загальмувати інвестиції у відновлювану енергетику та декарбонізацію промисловості. 

Як має діяти Європа?

Масштабне повернення російського газу на європейський ринок – це не просто економічне питання. Це ризик відновлення російських корумпованих мереж впливу, які в минулому вже формували політичний порядок денний, використовуючи фінансові важелі та підкуп.

Немає сумнівів, що у разі відновлення російського газового впливу Кремль знову розгорне масштабні операції з підкупу політиків, медіа та громадських діячів.

Газові гроші – це не просто економічний ресурс, а зброя, яка використовується для руйнування європейської єдності, дестабілізації політичних систем і впливу на стратегічні рішення.

Якщо санкції скасують, ми побачимо повернення старих корупційних схем, які вже довели свою ефективність для Москви.

Кожен, хто підтримує послаблення обмежень, має відповісти на просте питання:

чи варто Європі знову потрапляти в пастку газової залежності від Росії?

Україна та її міжнародні партнери повинні проактивно діяти, щоб не допустити відновлення експансії Росії на світовому ринку СПГ через можливе послаблення санкцій. 

Передусім українська дипломатія має посилити комунікацію з ключовими гравцями в ЄС і США, наголошуючи на небезпеці будь-яких поступок Кремлю. Зміцнення коаліції держав, які підтримують санкційну політику, має стати пріоритетом.

Важливим кроком є активна участь у формуванні енергетичної політики Європи.

Україна повинна виступати за довгострокові зобов’язання щодо повної відмови від російського газу та підтримувати ініціативи з розвитку відновлюваної енергетики, підвищення енергоефективності та декарбонізації промисловості.

Водночас необхідно розширювати власні можливості для експорту електроенергії до ЄС, зміцнюючи енергетичні зв’язки з сусідніми державами.

На глобальному рівні слід продовжувати роботу із країнами G7 щодо впровадження вторинних санкцій проти компаній, які допомагають Росії обходити обмеження.

Лише жорсткий контроль і стратегічне партнерство дозволять зупинити енергетичну експансію Кремля та захистити довгострокові інтереси України.

Треба посилювати коаліцію країн, які підтримують санкційний тиск, та сприяти енергетичній диверсифікації Європи. Лише консолідована міжнародна позиція здатна стримати російську експансію на енергетичних ринках і зміцнити енергетичну безпеку України та її партнерів.

Публікації в рубриці "Експертна думка" не є редакційними статтями і відображають винятково точку зору авторів