Традиційно вважається, що у випадку, якщо Росія наважиться на прямий конфлікт із країнами НАТО, під удар потраплять насамперед країни Балтії. Зокрема, у Москві цілком серйозно можуть замислитися над тим, а чи не потребують "звільнення" жителі естонського міста Нарва, де етнічні росіяни складають близько 90% населення.

Проте Росія є прямою військовою загрозою не тільки для Балтійських країн – колишніх радянських республік, а й для Скандинавії. 

На підтвердження цієї тези достатньо згадати нещодавні диверсії проти підводної інфраструктури у Балтійському морі.

Вперше про таке пошкодження повідомляли ще у жовтні 2023 року. Тоді постраждав підводний газопровід Balticconnector, що сполучає Фінляндію з Естонією, а також телекомунікаційний кабель, який пролягає поруч.

Тоді президент Фінляндії заявив, що ймовірна причина була в зовнішньому втручанні, розпочалося розслідування. Згодом уряд Швеції повідомив про ще одне пошкодження телекомунікаційного кабелю, що йде до Естонії.

25 грудня минулого року стався обрив кабелю Estlink 2 між Фінляндією та Естонією. Підозрюють нафтовий танкер Eagle S, що входить до тіньового флоту РФ, його затримали. Правоохоронці знайшли сліди від якоря танкера, які тягнулися десятки кілометрів.

У відповідь Альянс оголосив про початок моніторингової місії Baltic Sentry, метою якої є захист критичної підводної інфраструктури на тлі загрози гібридних атак і диверсій.

Ці атаки є частиною гібридної війни, яку веде Росія проти країн Заходу.

Кремль демонструє готовність підривати безпеку критичної інфраструктури, використовуючи методи саботажу та провокацій. Тактика спрямована на залякування європейських держав, створення хаосу та підрив довіри до колективної безпеки в регіоні.

Тим важливіше, що, знаючи про цю загрозу, країни регіону не збираються йти на поступки РФ. Зокрема, не лише не зменшують, а й посилюють допомогу Україні.

Адже така підтримка дозволяє скандинавським країнам краще підготуватися самим до потенційного конфлікту з РФ.

Спробуємо розглянути найімовірніші сценарії таких конфліктів.

Норвегія — один із найбільших виробників нафти та газу в Європі, і її нафтові платформи у Північному морі є не лише важливим джерелом доходу, а й стратегічно важливими обʼєктами безпеки енергетичної інфраструктури Європи.

Атаки на нафтові платформи можуть призвести до припинення видобутку вуглеводнів, що може спричинити енергетичну кризу в Європі.

Можливих причин конфлікту також можна знайти чимало. Зокрема, між Росією та Норвегією існує територіальна суперечка за острів Шпіцберген (Свальбард).

Тож Осло дуже серйозно сприймає загрозу того, що Росія може спровокувати ескалацію в цьому районі біля острова (особливо в контексті створення Дональдом Трампом можливого прецеденту щодо Гренландії).

Окрім цього, Норвегія та Росія мають спільний кордон, який проходить по Кольському півострову.

Це єдиний регіон, де російський флот (а саме Північний) може вільно оперувати у світовому океані, оскільки Балтійський, Чорноморський та Тихоокеанський флоти обмежені протоками, контрольованими НАТО та союзниками.

На півострові розташовані пункти базування Північного флоту Росії Північноморськ та Греміха. Північноморськ є штабом Північного флоту ВМФ Росії. Основні завдання – підтримання морських стратегічних ядерних сил у постійній готовності на користь ядерного стримування.

На додачу у 2022 році Владімір Путін наказав перевести сили ядерного стримування на Кольському півострові в "особливий режим бойового чергування".

Проти Фінляндії Росія може використовувати різні стратегії для дестабілізації ситуації, включаючи десантні операції та ракетні удари.

Зокрема, російські збройні сили можуть атакувати південне узбережжя та південно-східну частину країни за допомогою ракетних військ 44-го армійського корпусу.

Метою цієї атаки може бути не проникнення вглиб, а захоплення північного узбережжя Фінської затоки та південно-східної Фінляндії, що дозволило б російським військам блокувати основні сили фінської оборони.

Росія може використати військово-морські сили для блокування захоплення контролю над Фінською затокою. Це дозволить їй ізолювати Фінляндію з моря, закривши доступ до важливих морських шляхів.

При цьому Москва цілком може спробувати дестабілізувати ситуацію у північній частині країни, біля норвезького кордону, у Лапландії. Однак операції в цьому районі вимагатимуть значних зусиль через складні погодні умови та необхідність підготовки в умовах північних широт.

У випадку Швеції в зоні ризику є насамперед острів Готланд, який зі вступом Швеції до НАТО став форпостом Альянсу в Балтійському морі.

Контроль над островом дозволяє контролювати найважливіші морські комунікації на Балтиці.

А також обмежувати доступ до основних портів та важливих інфраструктурних об’єктів у регіоні.

З острова можна не лише ефективно контролювати морський та повітряний трафік у Балтійському морі, а й також забезпечувати захист сусідніх країн, наприклад Латвії та Естонії.

У Стокгольмі добре усвідомлюють, яку загрозу несе Росія, і тому в останні роки активно проводять військові навчання на острові.

Малоймовірним є безпосереднє зіткнення РФ лише з Данією. Однак той факт, що Копенгаген готовий відправити до України окрему кількість військовослужбовців, сигналізує про серйозне ставлення до російської загрози.

* * * * *

Усі варіанти можливої ​​атаки з боку Росії наразі є гіпотетичними. Проте варто не забувати, що у 2021 році так само сумніви викликала повномасштабна агресія проти України.

За нинішніх умов мінливого світопорядку, який динамічно змінюється, жодну з найменш імовірних опцій не можна виключати, і в скандинавських столицях це усвідомлюють.

Тому підтримка України від північноєвропейських країн — це, по-перше, бажання стримати Росію, поки конфлікт не вийшов за межі Східної Європи.

А по-друге,

це ставка на те, щоб виграти час і продумати основні сценарії захисту від РФ.

Ніхто не обманюється тим, що можлива угода про перемир’я з Україною стане лише паузою, яка дозволить Росії переозброїтися та заповнити ресурси.

За цей час Європа і насамперед Скандинавія (на яку ляже основна відповідальність за захист та підтримку Балтійських країн) повинні підготуватися до потенційної ескалації.

Публікації в рубриці "Колонки" не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів