Торгова угода між Китаєм і США – подія, яка ілюструє, навіщо українській промисловості потрібні захисні заходи і чому це жодним чином не є банальним протекціонізмом.

Найсприятливішим преференційним режимом як для Британії, так і для України було би повне скасування усіх тарифів та квот, яке забезпечить найбільший приріст обсягів двосторонньої торгівлі.

2019 рік і в Україні, і в Європейському Союзі став роком виборів. Яким чином їхні результати вплинуть на темпи "європеїзації" України і на підтримку Києва Заходом?

"Президент Путін багато разів брехав на тему Польщі. Завжди він це робив цілком свідомо. Зазвичай так буває в ситуації, коли влада у Москві відчуває на собі міжнародний тиск, пов'язаний з її діями".

Україна суттєво покращила свої позиції у світовому рейтингу гендерованості суспільства. Проте результати національних опитувань не такі обнадійливі. Що з цим робити та до чого тут євроінтеграція?

Якщо ми хочемо пришвидшити темп і досягти кращих результатів у реалізації Угоди про асоціацію з ЄС у наступні п’ять років, нам необхідно змінювати підхід до її виконання.

Канада суттєво підвищила відповідальність авіакомпаній за затримку чи скасування рейсів. Ці зміни стосуються й українців, адже під дію нових законів підпадають й іноземні авіакомпанії, зокрема МАУ.

До перегляду Угоди про асоціацію у 2021 році вітчизняний АПК має бути підготовлений, ми вже сьогодні маємо робити домашнє завдання. Одне з ключових питань – що робити з тарифними квотами.

В ЄС за бюджетні кошти рятують і державні, й приватні компанії. Проте ця допомога регламентується жорсткими правилами, які формально вже мали б запрацювати і в Україні.

На уроках ми не вивчаємо, а швидше обговорюємо девіз ЄС, історію ЄС, структуру ЄС тощо. Учні стають "фінами" і "мальтійцями", "французами" і "естонцями" і головують у шкільній "Раді ЄС".

Можливості для зовнішньополітичного маневру в ЄС – вкрай обмежені. Але модернізація Східного партнерства дає шанс здійснити перший виграшний хід.

Якщо Східне партнерство – це не процес заради процесу, а стратегічна політика – то слід повернутися до питання: а що є його метою?

Після перезавантаження складу інституцій ЄС надважливим пріоритетом нашої роботи є збереження підтримки нашої держави у протистоянні російській агресії.

Справа Мазура теоретично може отримати продовження. Адже польський суд може поміняти своє рішення – тоді Україна повинна буде повернути ветерана у Польщу, причому з перспективою передачі до РФ.

Подальша еволюція DCFTA має забезпечити не тільки розвиток двосторонньої торгівлі. Ми вже готові для впровадження системної економічної інтеграції з європейським співтовариством.

Анонсоване торгове перемир'я двох наддержав так і не відбулося – розбіжності залишаються занадто серйозними навіть для проміжних домовленостей. І це суттєво збільшує ризик глобальної рецесії.

Платформи громадянського суспільства Грузії, Молдови, України закликають Євросоюз підтримати тристороннє співробітництво та інституціоналізувати посилений діалог у форматі "ЄС+3".

У проєкті вперше серед документів Генасамблеї ООН згадується поняття "агресії" стосовно дії РФ в Криму. І далі йде контрольний постріл...

Членство у НАТО може бути панацеєю, але що робити до того моменту, як ми вступимо до Альянсу? Ключовою метою нашої політики має стати здобуття статусу основного союзника США поза межами НАТО.

ЄС впритул підійшов до створення нового незалежного органу, який займатиметься боротьбою з відмиванням грошей, отриманих злочинним шляхом. І це – великий плюс для України!