Напередодні нинішнього саміту згадка про європейські прагнення України несподівано стала каменем спотикання - деякі країни Євросоюзу не бажали згадувати їх у підсумковому документі. Київ, зі свого боку, наполягав на включенні цього формулювання.

Найгірший сценарій – виправдання Siemens. Це дасть сигнал, що навіть сумнівні угоди із росіянами можливі. Однак одного лише покарання явно недостатньо. Прецедент із турбінами дає всі підстави говорити про необхідність чергового посилення санкцій.

Щоб повністю зупинити транзит через Україну, "Газпром" якомога швидше повинен ввести в експлуатацію "Турецький потік". Поки українська влада обмежується критикою газпромівських проектів, прагнучи отримати підтримку в ЄС. Цього явно недостатньо.

Економічного інтересу в ЄС до українського металобрухту немає, в інтересах європейських компаній - якомога довше зберігати брухт в Україні. Ця заборона вигідна лише заготівельникам і експортерам брухту - одному з найбільш кримінальних бізнесів в Україні.

Розмови про економічний потенціал Тримор’я поки не отримали свого продовження. Ані бізнес-форуму, ані презентації цих проектів для потенційних інвесторів. Виправити ці помилки планується на наступному форумі, що наступного року має пройти у Бухаресті.

Ключові гравці Євросоюзу та НАТО виступають за збереження нинішнього «статусу кво» – з санкціями та без нових форматів співпраці. Відповідь партнерів однозначна: Україна має спершу виконати існуючу програму реформ, і лише тоді буде сенс говорити про подальше...

Без України цей проект є неповноцінним. І не лише тому, що ми – чорноморська держава. Ми маємо прагнути присутності в усіх європейських і євроатлантичних інтеграціях. Справа – за українським керівництвом і дипломатією...

Якщо новому генсеку ООН вдасться вирвати зі стану сонливості свою організацію, "Велика двадцятка", можливо, втратить своє особливе значення, а дискусії про майбутнє нашої планети вестимуть там, де і має бути – в Організації Об'єднаних Націй.

Чи не викликані подібні ескапади шефа польського МЗС суттєвими проблемами країни у відносинах з ЄС? Легко показувати принциповість у відносинах з Україною, коли Еммануель Макрон ставить дуже незручні питання перед самою Польщею.

Цю конференцію можна вважати знаковим моментом в історії сучасної України. У певному розумінні ми підійшли до завершення початкового етапу реформ. Тепер ми переходимо до наступної стадії... Лондонська конференція має три практичних виміри...

Непереборна дія довгострокових чинників, які чомусь так недооцінили в Кремлі, піддавшись авантюрним ідеям про гібридні війни і роз'єднаність Заходу, позначається дедалі сильніше. Обрана стратегія веде РФ в нікуди.

Російські ЗМІ вже встигли заявити про "кидок Вучича". Нового сербського президента у РФ вважали "своїм" – адже він літав до Москви за підтримкою Путіна. Але минуло три місяці від дня виборів – і він призначив прем’єр-міністром кандидатку, яку багато хто вважає відверто антиросійською.

Хвиля правого популізму на Заході й відсутність чіткої перспективи вступу до Євросоюзу знову зробили націоналізм на Західних Балканах політично вигідним. Вакуум, що виник після відходу ЄС, відтепер заповнює Росія.

З усіх європейських моделей, які міжнародні експерти пропонували Україні, в результаті впроваджується найменш успішний варіант, коли держава зберігає за собою контроль за комунальним сектором. Чи варто Україні продовжувати реформу без реформування?

Саме та сила, яка застерігала західні держави від авантюр і говорила, що треба "пам'ятати про відповідальність", ось уже два роки сподівається на успішний результат для себе в Сирії. Виникає підозра, що Росія втрутилася в сирійські події без стратегії виходу...

Експорт до ЄС вимагає маркетингових зусиль, встановлення зв’язків та відповідності продукції складним нормам. Це процес, який потребує часу. Український експорт лише починає відчувати позитивні наслідки адаптації норм та стандартів до європейських...

Директорати мають стати ефективними аналітичними центрами, що будуть досліджувати проблеми та пропонувати політикам варіанти рішень. Звичайно, нові посадовці, в тому числі гендиректори у міністерствах, отримають новий, ринковий рівень зарплат...

Це не означає, що немає аналітики, скажімо, на рівні Держдепу. Це означає, що замало академічних досліджень, що мають вихід на політичні рішення. При цьому на російському векторі ситуація геть інша...

Щоб бути цікавими для Вашингтона, нам треба серйозно працювати над цим... Подібні візити не готуються протягом дня чи тижня. Але є певна внутрішня кухня. І в Україні, і в США є свої історії взаємин зі ЗМІ, а також з Росією, яка точно була не в захваті...

Європейський приклад чітко показує, що при правильній і послідовній державній політиці можливо не лише скоротити вирубки лісу, а й досягти збільшення лісистості. За відсутності політичної волі в Україні виходом із ситуації можуть стати соціальні стартапи.