Польські вибори стали своєрідним дзеркалом, яке має показати, якою буде політична модель Центральної Європи і як вона вплине на наші перспективи.

Терористичне насильство – це спіраль. Якщо не зупиняти в зародку, вона розкручується і йде більшими колами, а отже, терактів може бути значно більше.

Країна, яка вступає в ЄС, повинна мати свій історичний наратив – пояснення, чому так важливо прийняти її в європейську сім'ю.

Останні українсько-молдовські торговельні домовленості не лише не мають нічого спільного з правилами СОТ, але й виглядають як шантаж з боку Кишинева.

Новий торговельний режим набуде чинності після ратифікації обома сторонами, але не пізніше 1 січня 2024 року.

Чи було схвалення Конгресом США тимчасового бюджету без згадки в ньому допомоги Україні позитивом? Ні. Але чи стало це для нас початком кінця? Теж ні.

Розвиток української цифрової та кібердипломатії дозволяє Києву не лише слухати та ставити питання, але й голосно говорити ­– і бути почутим.

Відносини України та Польщі переживають кризовий момент. Ця криза вже нанесла шкоду духові стратегічного партнерства.

Якщо українська влада має вагомі докази, що удару по Пшеводуву завдала російська армія, то ці докази варто оприлюднити. А якщо ні – то варто визнати провину.

Уряди країн ЄС повинні вжити рішучих заходів, щоб позбутися імпорту російського скрапленого газу. Другого шансу може й не бути.

Чи були дії України бездоганними? Чи не наробив Київ помилок під час нинішнього загострення конфлікту з Польщею?

Оскаржуючи у СОТ дії наших сусідів, Київ сам планує запровадити захисні заходи, законність яких виглядає дуже суперечливою. І послаблює тим самим свої шанси на перемогу.

Самообмеження експорту, на яке вимушено погодився Київ, буде порушенням правил торгівлі – причому саме з боку України.

Без взаємної співпраці ані Україна, ані Польща не побудують систему безпеки, яка буде стійкою та ефективною після перемоги у війні з Росією.

Перші повоєнні вибори стануть чи не найважливішими для нашої країни за всю історію. До них варто готуватися вже зараз, коли активна фаза війни ще триває.

Україна до 2035 року мусить повністю відмовитися від викопного палива, забезпечивши 50% потреб в енергії від відновлюваних джерел і 50% – від атомної енергетики.

Що насправді відбувається між Україною та Польщею? Чи мають нинішні проблеми передвиборчий характер, чи навпаки, системний, і в майбутньому лише посилюватимуться?

Росія фактично повторює практику ісламських терористів у розкраданні та знищенні культурних цінностей на окупованій території – проте робить це у більш багатогранний спосіб.

Якщо у ЄС не скасують мораторій на агроекспорт, Україна матиме можливість вимагати компенсацію або призупинити дію еквівалентних зобов’язань.

Конфіскація заморожених російських активів може стати непростим прецедентом, що не має аналогів у сучасній історії міжнародних відносин.