В останні місяці у взаєминах України і ЄС з'явилися нові учасники.

На початку весни в Брюсселі почав працювати контактний офіс українських аналітичних центрів. Мета цієї структури — полегшити для українських експертів доступ до європейської влади і європейського ринку аналітики.

Нововведення з боку ЄС — набагато масштабніше. У Брюсселі створюється, власне, новий орган влади, що отримав назву "Група підтримки України". Ця структура буде курирувати діяльність усіх органів ЄС у питаннях, що стосуються їхньої взаємодії з Києвом. А це немало, враховуючи, які фінансові ресурси кинуті зараз на український напрямок.

Не можна сказати, що це звичайна практика взаємодії ЄС з третіми країнами. Навпаки, в обох випадках йдеться про винятки. Але, і це приємно — обидва винятки характеризують Україну лише з позитивної сторони.

Про те, як ці ініціативи вплинуть на наші взаємини з ЄС, про нові можливості українських НДО та про перспективи регіональних аналітичних центрів Європейській Правді розповіла засновник Офісу зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі Олена Пристайко.

- В чому полягає суть діяльності контактного центру?

- Сенс нашої ініціативи зрозумілий із назви: Офіс зв'язку українських аналітичних центрів у Брюсселі, Ukrainian Think-Tanks Liaison Office in Brussels. Офіційний Київ представлений в європейській столиці на рівні посольства, ми ж ставимо перед собою завдання представляти неофіційну Україну.

Ця ідея з'явилася ще до Вільнюса. Українські аналітики, сподіваючись, що угоду про асоціацію підпишуть, думали про те, як вона буде імплементуватися, як проводитимуться реформи.

В українського аналітичного співтовариства є достатній інтелектуальний потенціал, щоб самостійно представляти та пояснювати на європейській арені ті процеси, які відбуваються сьогодні в країні. Але без представництва в Брюсселі багато речей набагато складніше робити, а утримувати його — досить дорого навіть для провідних think-tanks.

Так виникла ідея створення для них колективного постійно діючого каналу зв'язку.

Перші чотири місяці нашої роботи продемонстрували, що інтерес до України зріс. І він буде зберігатися надалі, оскільки є розуміння важливості нашої країни для майбутнього самого ЄС. Є потреба в знаннях українських експертів. Є можливість шукати і знаходити кошти на проекти, пов'язані з Україною.

І найважливіше — що краще все це робити спільно.

- Чи є у європейської влади бажання отримувати інформацію через такий контактний офіс?

- Безумовно! Більше того, створення спільного офісу лише додає балів українському експертному співтовариству в очах ЄС. Це демонструє певний рівень зрілості та консолідації, достатній для того, щоб вийти на європейський рівень.

Ми об'єднуємо організації, але не змушуємо їх думати однаково.

Ми працюємо над тим, щоб встановити канали зв'язку з інститутами Євросоюзу. Одним з таких каналів може стати Група підтримки України, яка зараз формується в структурах ЄС.

- Що це за орган і в якій структурі він буде створений?

- Наскільки мені відомо, до нього увійдуть близько 30 чиновників з різних структур ЄС. Також, можливо, до них долучаться кілька дипломатів з країн-членів Євросоюзу. Вони будуть постійно, в безперервному режимі займатися нашою країною.

Важливо, що йдеться не про віртуальний орган, що об'єднує людей з різних підрозділів, які б іноді зустрічалися або спілкувалися телефоном на тему "як там поживає Україна?". Ця ініціатива набагато серйозніша.

Всі ці 30 людей перейдуть у новий орган з підрозділів ЄС, в яких вони працювали раніше. Вони фізично переїдуть до окремого приміщення. Це безпрецедентний крок з боку Європейського Союзу.

Таке вперше відбувається щодо країни, яка не є членом ЄС і не готується до членства. Це підкреслює важливість України для Євросоюзу.

Назва нового органу — Support Group for Ukraine, тобто група підтримки України. Його основна функція — координація дій усіх органів ЄС з питань, що стосуються України, особливо — допомога Києву в імплементації Угоди про асоціацію.

- Вже відомо, хто працюватиме в новому органі?

- Групу підтримки очолив Петер Балаш (заступник голови Генерального директорату ЄС з питань торгівлі, курирував переговори з Україною).

До кінця червня має завершитися набір людей. Приміщення для них вже знайдене. З липня вони повинні почати реально працювати.

Звичайно, більшість їхніх контактів в Україні будуть пов'язані з владою, з урядом, але громадянське суспільство також повинне знайти свою нішу. Вже зараз вони проводять консультації з експертами в Києві.

Наш офіс тут буде особливо корисний. Європейцям зручніше спілкуватися через одну контактну організацію.

- Яких стратегічних змін щодо Брюсселя Україні варто очікувати?

- Я працюю в Брюсселі з 2008 року і можу — звичайно, суб'єктивно — оцінити зміни у сприйнятті України брюссельської публікою. У тому числі — чиновниками Євросоюзу, дипломатами країн ЄС, експертами і журналістами.

Знаєте, що головне відбулося в Брюсселі у зв'язку з Євромайданом? Європейці нарешті розпізнали в нас, українцях, собі подібних — людей, здатних боротися за свободу і за свою гідність. Ми зараз переживаємо процеси, які країни ЄС пережили століття або десятиліття тому.

І зараз вони хочуть дізнатися більше про нашу країну.

Нехай зараз вони не готові визнати перспективу членства України в ЄС. Поширена думка, що протягом найближчих п'яти років (строк повноважень нової Єврокомісії та Європарламенту) цей статус не буде закріплений. У свідомості вже "клацнуло", але покласти це зобов'язання на папір європейці поки не готові. І якраз наше завдання — постійно нагадувати їм про цю необхідність, в тому числі — за допомогою активності нашого офісу.

Ми також повинні зберігати інтерес ЄС до України. До речі, я впевнена, що Євросоюзу розширення потрібне не менше, ніж Україні потрібний вступ до ЄС. Розширення і поглиблення інтеграції — два системоутворюючі процеси ЄС, які визначають його майбутнє.

Тому в мене немає ані найменшого сумніву: Україна стане членом ЄС. І це може відбутися набагато раніше, ніж багато хто вважає. Думаю, це трапиться навіть протягом 10 років.

- Повернемося до Офісу зв'язку аналітичних організацій. Які ще завдання постають перед ним?

- Офіс, насамперед, спрямований на підтримку своїх членів і спостерігачів на європейському рівні.

Перше завдання — інформаційна функція. Треба, щоб у чиновників у Брюсселі, а також в європейських аналітичних центрів була можливість поглянути на події в Україні очима українських експертів.

Друге — вплив української аналітичної спільноти на рішення Євросоюзу щодо України. Ми маємо використати можливість впливу на рішення ЄС щодо України ще на етапі їх розробки.

Третє — інтеграція українських організацій у всілякі аналітичні об'єднання та мережі Європи.

Четверте — логістична підтримка наших аналітичних центрів у Брюсселі та європейських столицях. Організовувати візити, конференції або консультації в європейських інституціях набагато легше, якщо у тебе є постійний офіс у Брюсселі.

Також важлива допомога українським НДО в пошуку європейських партнерів для розробки спільних проектів, досліджень або подання спільних заявок на донорську підтримку.

Поодинці всі ці речі теж можна робити, але разом — набагато ефективніше. До речі, таким шляхом свого часу йшла Польща.

- Звідки беруться гроші для цієї діяльності?

- Офіс працює на засадах членських внесків. В нашій команді зараз 25 аналітичних центрів — як київських, так і регіональних. З них дев'ять стали повноправними членами, решта — лишаються у статусі спостерігача.

Внески у нас невеликі — 600 євро на рік для членів, 300 євро на рік — для асоційованих членів. Можливо індивідуальне членство для дослідників, 100 євро в рік. І ми відкриті для прийому нових учасників.

- Навряд чи внесків по 600 євро вистачить для організації тієї роботи, про яку йшлося.

- Нажаль, ні. Тим не менш, такі внески важливі. Якщо організація платить якісь, нехай і невеликі гроші, за свою участь у роботі органу, це створює взаємно зобов'язуючі стосунки. Ми можемо чогось вимагати один від одного. Але ми також шукаємо і знаходимо кошти міжнародних донорів.

Ми почали свою діяльність у Брюсселі наприкінці лютого 2014 року. Нашим першим заходом став візит у Брюссель представників усіх членів Офісу, який ми організували за підтримки European Endowment for Democracy та Міжнародного Фонду "Відродження". На моїй пам'яті це була перша конференція в Брюсселі, де виступало одразу 8 експертів. Ми представили загальну картину України на той момент.

Пізніше ми провели ще кілька експертних дискусій — щодо Криму, конституційної реформи, енергетичної безпеки, результатів президентських виборів.

Минулого тижня відбулася конференція за участі шести українських експертів стосовно спільних зусиль уряду та громадянського суспільства України у розробці та реалізації реформ.

Для фінансування всіх цих заходів ми залучили брюссельських партнерів, включаючи брюссельський Офіс Фонду Конрада Аденауера, Центр європейських досліджень, Центр досліджень європейської політики і Місію Канади при ЄС.

- Але навіть 600 євро для регіонального НДО — це чималі гроші. Який сенс платити за участь у такому об'єднанні?

- Саме для регіональних аналітичних центрів це особливо цікаво. Саме на них орієнтований статус асоційованого члена з меншою сумою внеску. Скажімо чесно: київські експерти хоч якось представлені в Брюсселі, їх тут знають. А вони знають, як можна знайти європейського партнера. Цей досвід є і в регіональних організацій, але поки не на такому рівні. Офіс може їм допомогти в цьому.

Більше того, мене запитують: а регіони у нас представлені? У Брюсселі необхідні знання про регіони України. За європейськими мірками ми — велика країна. Ми з вами знаємо, наскільки ми різні і цікаві. Але цього знання поки не вистачає в ЄС.

Тому є інтерес до регіонів, реалізації проектів у співпраці з місцевими аналітичними центрами.

До того ж, регіональні організації та експерти володіють знаннями, яких іноді немає в Києві. І я маю із задоволення сказати, що у нас вже є чимало організацій-спостерігачів з регіонів — від Львова до Донецька, від Чернігова до Одеси.